Привид війни. Чим загрожує миру і Україні "китайський ультиматум" Трампа
Як обрушити біржу, якщо ти президент США
Та дуже просто - за допомогою Twitter. Всього двома повідомленнями від свого імені Дональд Трамп обвалив індекс Шанхайської біржі Shanghai Composite на 5,7%, Shenzhen Composite - на 7%, індекс Гонконгської фондової біржі - на 3%. Таке одномоментне падіння стало найбільшим з лютого 2016 р. У своїх твітах Трамп пригрозив підняти з 10 травня мита на китайську продукцію. "10% піднімуться до 25% в п'ятницю", - написав він. Також Трамп повідомив, що підвищить тарифи на китайські товари загальною вартістю $200 млрд і може найближчим часом накласти мита на китайські товари вартістю $325 млрд, які в даний час ними не оподатковуються.
У попередньому повідомленні президент США оголосив: "США протягом багатьох років щорічно втрачали від $600 до $800 млрд на торгівлі. З Китаєм ми втрачаємо $500 млрд. Вибачте, ми більше не будемо так робити!" Заява Трампа - несподіваний поворот, який ставить під сумнів угоду між двома країнами.
Це означає, що переговори Китаю і США по торговому світу опинилися на межі зриву. Тепер Китай у відповідь може відмовитися від чергового раунду консультацій і прийняти контрзаходи, що позначиться на всій світовій економіці. Мова йде про 11-му раунді торгово-економічних консультацій між Пекіном і Вашингтоном, який повинен (був?) пройти 8 травня в американській столиці.
Офіційний представник китайського Мзс Ген Шуан заявив, що поки делегація Китаю продовжує готуватися до поїздки в США. Однак, за даними South China Morning Post, головний парламентер від КНР віце-прем'єр Держради КНР Лю Хе може приїхати на консультації на кілька днів пізніше. Деякі джерела видання вважають, що поїздка Лю Хе може і зовсім бути скасована. Китай традиційно намагається не вести переговори, перебуваючи під тиском. Однак Дональд Трамп по-іншому не вміє, а домовлятися треба.
Раніше у Вашингтоні заявляли, що торговельні переговори з КНР виходять на фінішну пряму. Про "великий прогрес" говорив головний парламентер від США - американський міністр фінансів Стівен Мнучин. The Financial Times зазначала, що Трамп пом'якшив позицію на торгових переговорах з Китаєм заради укладання угоди. Тепер, виходить, щось пішло не так. Ось тільки поки що ніхто (навіть джерела Bloomberg) не може сказати, що саме "не так".
Поки на тлі невизначеності навколо торгового протистояння двох найбільших економік світу пішли вниз не тільки китайські фондові індекси, але і ціни на нафту, і акції американських виробників. Brent вже просіла до $70,38 за барель, провідні американські індекси знижуються скромніше: Dow Jones за добу втратив 0,25%, NASDAQ - 0,5%. Експерти одностайні: у разі нового витка торгової війни нафту може впасти до $64 за барель, а зростання світового ВВП істотно сповільняться.
Новітня історія протиріч
Нагадаємо, що торгова війна між США і Китаєм почалася в минулому році на тлі дефіциту американського торгового балансу. Також, вже за звичкою, Трамп звинуватив КНР крадіжку інтелектуальної власності США. Результатом обміну докорами і звинуваченнями стало підвищення ввізних мит спочатку з американської, а потім і з китайської сторони.
У кінці серпня 2018-го вступили в дію американські мита на китайські товари на суму $16 млрд з тарифною ставкою 25%. Китай відповів США аналогічними заходами. У вересні США ввели нові торгові мита. Тарифна ставка тоді склала 10% на китайські товари вартістю $200 млрд. Китай у відповідь обклав митом у розмірі від 5% до 10% товари із США на суму $60 млрд. Торгівля стала невигідною, китайські компанії в США почали нести великі збитки - як і американські в Китаї.
На початку грудня Дональд Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін на зустрічі в Аргентині на саміті G20 домовилися за 90 днів укласти нову торговельну угоду. Тоді американський президент погодився з 1 січня не підвищувати тарифи з 10% до 25% на китайську продукцію, як планував раніше. 1 березня закінчився відведений на час укладення угоди, але Трамп запевнив, що готовий не підвищувати мита, поки переговори йдуть у вірному напрямку.
Відомо, що Китай погодився знизити тарифи та інші обмеження на товари АПК, хімічну, автомобільну та іншу продукцію зі США; американці ж приготувалися скасувати більшість або навіть всі санкції, що були накладені на товари китайського виробництва в 2018 р.
Однак напередодні чергового раунду консультацій Трамп несподівано вирішив натиснути на опонентів. Можливо, це було чисто емоційна дія, без розуміння того, що тактика тиску на Китай зазвичай не спрацьовує. Звичайно, навіть якщо переговори 8 травня зірвуться, це зовсім не означає, що США одразу введуть анонсовані мита.
Проте невизначеність для світової торгівлі не менш руйнівна. Особливо з урахуванням того, що на кону вже $500 млрд товарообігу, а це 2,8% від загальносвітового обсягу імпорту. Знайти альтернативні ринки збуту в такому ж обсязі буде проблематично і американцям, і китайцям.
Тим часом глава МВФ Крістін Лагард попередила, що торговий конфлікт США і Китаю загрожує світовій економіці. Але фонд продовжує сподіватися, що ця загроза зменшиться, а сторони просунуться до угоди.
Мільярдер Уоррен Баффет також заявив, що потенційна торгова війна між США і Китаєм негативно позначиться на всьому світовому бізнесі. Але найсильніше постраждає Китай, так як багато західні компанії вже зараз замислюються про перенесення своїх виробництв з цієї країни, щоб з-за високих мит на свою продукцію не втратити американський ринок. Так, тиждень тому Джим Вебер, головний виконавчий директор Berkshire Brooks Running, заявив, що його компанія призупиняє виробництво взуття в Китаї і переносить його у В'єтнам з-за проблем з тарифами. Продажі компанії - $650 млн в рік, 45% своїх кросівок вона шиє в Китаї. У разі відходу компанії Китай втратить 8 тис. робочих місць.
Майже неминучий конфлікт
Чому ж США і Китай ніяк не можуть домовитися? Адже через торгової війни в рівній мірі постраждають і китайські промисловці, і виборці самого Трампа - віддані йому фермери "аграрного пояса". Перші втратять дуже велику частку головного для себе ринку, другі - можливість поставляти вироблені в надлишку сою і свинину на бездонний китайський ринок.
Поки все виглядає так, що Китай хотів би все ж таки уникнути торговельної війни: голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що країна готова збільшити закупівлю американської продукції і вжити заходів по захисту інтелектуальної власності (тобто піти на поступки американцям). Однак, за даними The New York Times, американську сторону не влаштовує те, що китайська влада планує забезпечити виконання майбутньої угоди через вказівки галузевим міністерствам і окремим державним компаніям, а не з допомогою фундаментальних законодавчих змін. У США вважають, що в такому разі на місцях залишиться достатньо можливостей обходити умови угоди.
З іншого боку, авторитарна модель управління Китаєм працює так, що останнє слово у зовнішньоекономічних справах все одно належить уряду в Пекіні. Ніколи ще в новітній історії Китаю власні закони Піднебесної не заважали її керівництву проводити вигідну для країни політику. Так що тут ми, напевно, бачимо характерну для американської демократії віру в закон і недостатнє розуміння того, як працює авторитарна система управління.
Втім, це "вічний спір" у відносинах США і Китаю, який почався ще за Джорджа Буша-молодшого і благополучно тривав усі наступні каденції всіх наступних американських президентів. Зараз домовленостей щодо митних тарифів явно завадило щось інше.
Що все це означає для України? З одного боку, якщо торгова війна справді вибухне, то китайське барахло на ринках, швидше за все, подешевшає. З іншого - більшості українських експортерів (крім аграрного сектора) стане важче працювати: китайські виробники, витіснені зі Штатів, будуть більш запекло конкурувати на всіх інших ринках. А вже демпінгувати китайці вміють... Тим більше, що китайський уряд завжди готовий їм допомогти через контрольоване ослаблення юаня.
Є, звичайно, якась ймовірність того, що якісь окремі ніші американського ринку, звільнені китайцями, вклиняться українські виробники. Але таких ніш не так багато, та й логістика, загалом, не сприяє - тут швидше латиноамериканці виграють. Залишається розраховувати, що вірний прогноз Уоррена Баффета, і транснаціональні корпорації почнуть переносити свої виробництва з Китаю в країни, що розвиваються, по всьому світу. У цій ситуації Україна може виграти, якщо продемонструє хоч якусь політичну стабільність.
Зовсім інша справа - якщо майбутня торгова війна спровокує, нарешті, давно очікуваний багатьма економістами колапс "перегрітої" китайської економіки. Для світу, звичайно, це буде потрясінням сильніше подій 2008-2009 рр., - але ось безліч виробників у всіх країнах світу напевно зітхне куди вільніше. В Україні - в тому числі.
