Не дати обійти санкції. Чи стане Україна першопрохідником у питанні боротьби з відмиванням грошей

Відмивання грошей та фінансування тероризму – одна із глобальних загроз в усьому світі. Для України, особливо після початку повномасштабного вторгнення, ці питання особливо актуальні, насамперед – через необхідність стежити за дотриманням санкцій. Однак нашій країні вкрай бракує фахівців з протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та поширення зброї масового знищення.

Аби впорядкувати ці питання, 11 жовтня 2023 року проєкт мережі захисту національних інтересів "АНТС" "Відновлюємо Україну разом", що фінансується ЄС, та Державна служба фінансового моніторингу провели круглий стіл, на якому було презентовано дослідження "Розробка комплексної та ефективної програми навчання фахівців у сфері AML/CFT на основі керівних документів FATF та системи сертифікації для приватного, державного сектору та санкційної частини". Основна мета дослідження – зіставити світовий та український досвід навчання таких фахівців, та напрацювати рекомендації щодо створення та впровадження національної системи навчання, а також сертифікації. Оскільки без якісно підготовлених фахівців вибудувати ефективну систему боротьби із відмиванням коштів неможливо. 

Представник Державної служби фінансового моніторингу України Ігор Гаєвський відзначив, що наразі фахівців з протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (AML/CFT) як для державного, так і для приватного сектору готує Державна служба фінансового моніторингу разом з Академією фінансового моніторингу, яка працює вже понад 18 років. Однак програма навчання була створена доволі давно і зазнала за останні роки радше косметичних змін. Завдяки проекту "Відновлюємо Україну разом" в Україні розпочався процес створення навчальних програм, що відповідатимуть вже сучасним викликам. "Такі проєкти – це велика інвестиція у майбутнє, і я вірю в таку інвестицію", — відзначив Гаєвський. 

Експерткою проекту "Відновлюємо Україну разом" стала Ільзе Знотіна – всесвітньо визнаний експерт у сфері боротьби з фінансовими злочинами та відмиванням грошей. До 2022 року вона очолювала латвійську делегацію Moneyval/FATF та керувала підрозділом фінансової розвідки у Ризі (Латвія). У рамках проекту в Україні Знотіна вивчала потреби фінансових установ та Служби фінансового моніторингу, а також аналізувала, яким чином покращити ефективність тренінгової та сертифікаційної системи в Україні. 

Річ у тім, що існує чимало організацій, які надають тренінги для експертів у галузі боротьби з відмиванням коштів. Однак українській Службі фінмоніторингу бракувало експертної оцінки, наскільки комплексними є такі тренінги та наскільки вони відповідають українським потребам. 

Скажімо, комерційні програми пропонують навчання з сертифікацією, тоді як деякі міжнародні організації або некомерційні організації на зразок UNODC (Управління ООН з наркотиків та злочинності), FATF (міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей), ECOFEL (Егмонтський центр досконалості та лідерства підрозділу фінансової розвідки) або Базельський інститут управління надають лише документ про завершення навчання, для отримання якого не потрібний такий же рівень знань, як для складання іспиту на сертифікацію.

Окрім того, в рамках проекту "Відновлюємо Україну разом" важливо було виявити прогалини у програмах Академії фінансового моніторингу. 

"В інших країнах світу не існує подібних тренінгів у державному секторі, немає у цій сфері і комплексних довгострокових програм з протидії відмиванню коштів. Однак в Україні вкрай важливо запровадити такі тренінги саме для представників державного сектору", — каже Ільзе Знотіна. За її словами, сьогодні приватний сектор в Україні є набагато більш обізнаним із цих питань, аніж державний. Між тим, саме завдяки державному сектору зростає, зокрема, обізнаність громадськості із проблемами у сфері відмивання грошей та фінансування тероризму. Водночас метою державних інституцій має стати створення чіткої структури боротьби з відмиванням коштів, яка займатиметься відстеженням коштів, висуненням обвинувачень, наглядом за фінансовим сектором тощо. 

Під час роботи в рамках проекту з’ясувалось, що пропоновані в Україні програми з підготовки фахівців у сфері (AML/CFT) здебільшого орієнтовані на приватний сектор і не відповідають потребам державних інституцій. В країні не запроваджено сертифікацію, що дозволяла б визначати рівень спеціалістів. Крім того, бракує програм, в рамках яких розглядається робота із санкціями. 

Тож серед рекомендацій Ільзи Знотіної – створення спільної робочої групи за участі представників державного та приватного секторів для розробки національної рамкової програми навчання та сертифікації експертів з AML/CFT та санкцій. Окрім того, важливою є робота із створення цільових програм для конкретних секторів на зразок нерухомості, юридичної та бухгалтерської сфер. При цьому експертка відзначила, що доцільно інвестувати у вже діючих постачальників навчання та сертифікації, а не створювати нові інституції.

"Сподіваюся, що ті матеріали, які я подала до української служби фінансового моніторингу, будуть використані для впровадження нової системи. І ви зможете показати приклад іншим країнам, як збудувати ефективну, стабільну, довгострокову систему навчання та як її впровадити", — відзначила Знотіна. 

За її словами, Україна має всі шанси стати одним з першопрохідників у цій царині, оскільки вона не бачила жодної країни, чию систему навчання можна було б взяти за приклад. "Українці мають показати іншим країнам, зокрема і європейським, як готувати фахівців, аби, зокрема, не дозволяти Росії та іншим порушникам уникати санкцій, вести нелегальну діяльність", – каже експертка.

Ця публікація була профінансована Європейським Союзом. Її вміст є власною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.