Навіщо НБУ пропонує гроші потопаючим банкам

Національний банк України змінив підопічними умови залучення коштів за кредитами рефінансування на підтримку ліквідності. З 17 лютого набула чинності постанова нбу №83, який скасував ряд обмежень. Раніше банки могли позичити в НБУ кошти в розмірі не більше 50% розміру регулятивного капіталу банку і не більше 50% обсягу коштів, запропонованих на тендері з підтримання ліквідності. Тепер це вимога скасовано. "Отримання банками ресурсів буде обмежуватися тільки наявними забезпеченням (ОВДП, депозитні сертифікати, валюта) і максимальною сумою тендерів", — йдеться в повідомленні Нацбанку. НБУ також надав право доступу до операцій з підтримки ліквідності і проблемним банкам, якого вони були позбавлені.

Фінансисти називають дві можливі причини таких новацій. По-перше, це може бути черговою спробою регулятора змусити банки інвестувати в ОВДП. "Зміни дозволять банкам залучати ресурси через кредити овернайт, а також через тендери без обмеження обсягу. Скільки є ОВДП у комерційного банку, стільки він зможе залучати", — прокоментував нещодавно прийдешні зміни заступник голови НБУ Олег Чурий. Як писала "ДС", з цією ж метою НБУ нещодавно скасував тримісячні депозитні сертифікати. Однак інтерес банків до ОВДП, особливо до гривневих паперів, залишається мінімальним.

По-друге, не виключено, що рішення приймалося з огляду на нинішні проблеми Промінвестбанку (99,39% його акцій на 1 жовтня 2015 р. належало російському Зовнішекономбанку). Керівництво НБУ не зацікавлене в нових гучних банкрутства, які напевно стануть приводом для звинувачень регулятора в некомпетентності. Днями ПІБ ввів обмеження на зняття готівки з банкоматів сумою в 1 тис. грн. Також акціонер банку оголосив про докапіталізацію банку на суму $800 млн, яка буде здійснена з допомогою конвертації валютних кредитів, виданих раніше банку материнською структурою. Однак цього може виявитися недостатньо. "Конвертація валютних кредитів у капітал спростить роботу банку з борговими зобов'язаннями, але аж ніяк не підвищить його ліквідність. Найімовірніше, банку знадобляться додаткові грошові вливання", — говорить один з експертів фінансового ринку.

"У банку дійсно виникли складності. Активна кампанія проти банків з російським капіталом, що не припиняється вже другий рік, заклики, в тому числі і на урядовому рівні, і в Раді, "закрити, відібрати, знищити" не проходять безслідно! У вкладників і клієнтів починається паніка, і це тільки погіршує ситуацію, особливо в умовах зволікання акціонера з рішенням про докапіталізацію", — написав на своїй сторінці в Facebook заступник голови правління Промінвестбанку В'ячеслав Юткін. Однак він підкреслив, що "ситуація стабілізувалася, рішення про капітал прийнято і буде оформлено до 30 березня документально, оскільки пройде реєстрація емісії у встановленому порядку".

За словами аналітика банківського сектору групи ICU Михайла Демківа, нововведення НБУ правильний, але, швидше за все, тимчасовий крок. Він необхідний в якості додаткового механізму підтримки стабільності банківської системи. Зовсім нещодавно регулятор завершив стрес-тестування 20 найбільших банків, за результатами якого була проведена оцінка якості активів, величини збитків і суми вкладень, необхідних для приведення капіталу банків до вимог НБУ. "У процесі докапіталізації можуть виникати ситуації, коли ліквідність банку знижується, наприклад з-за інформаційної атаки. Але з-за низького рівня капіталу такий банк формально може не відповідати критеріям отримання коштів НБУ під заставу ОВДП або валюти. Після прийняття постанови такої перешкоди не буде", — пояснює Михайло Демків. При цьому рефінансування під високоліквідну заставу гарантує повернення коштів регулятору в майбутньому.

Але чекати того, що банки в терміновому порядку стануть нарощувати обсяги кредитів від НБУ, не доводиться. Поточний обсяг заборгованості фінустанов, які продовжують свою діяльність, перед НБУ — 43 млрд грн. При цьому з квітня минулого року банки погасили близько 20 млрд грн. рефінансування і зараз практично не звертаються за підтримкою НБУ. "Частково це пов'язано з тим, що рефінансування під ліквідну заставу (ОВДП, валюта) стало невигідним інструментом, а банки, що володіють такою заставою, в більшості своїй нагромадили значні запаси ліквідності", — пояснює директор казначейства Альфа-Банку Україна Володимир Лотоцький. Бажаючих взяти рефінансування зменшилася і з-за того, що його вартість зараз кусається. А у більшості банків, які відчувають проблеми і готові взяти позику у НБУ під будь-який відсоток, просто немає ліквідної застави.

Як рятують "маму" Піб

Згідно з рішенням уряду Росії Федеральне казначейство має розмістити на депозитах у Зовнішекономбанку до 100 млрд руб. на строк до 270 днів. Ставка за депозитами складе 11% річних (ключова ставка ЦБ).
Така сума депозитів — лише близько половини мінімальних потреб Зеба на 2016 р., які оцінюються в 200 млрд руб. Як повідомляв у грудні минулого року міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв, обсяг виплат Зеба по зовнішньому боргу до 2016 р. становить близько $3 млрд. Він також сказав, що ВЭБ в поточному році може отримати допомогу з бюджету на суму 150-200 млрд руб.
За даними лютневої презентації Зеба для інвесторів, боргові виплати Зовнішекономбанку в 2016 р. складуть близько $820 млн за євробондами і рублевих облігаціях.