Між розумними і красивими. Що робити Україні з міні-СОТ, створюваної ЄС в пику США
Гібридний глобалізм
Замість цілісної системи, до якої йшла модель глобального світу, в третьому десятилітті XXI ст. ми цілком можемо отримати локальні наднаціональні органи, створені за регіональною ознакою. Основні параметри і процеси у світовій економіці будуть і далі глобалізуватися, з тією лише різницею, що в цій системі умови стабільності стануть досягатися шляхом зіставлення локальних осередків розвитку. З одного боку, дана форма глобалізації здається дещо складною, адже замість одного центру координації та прийняття базових рішень щодо глобальних правил економічної гри на карті з'явиться як мінімум п'ять: США, ЄС, Китай, Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) плюс Індія, Латинська Америка, а також, можливо, нові індустріальні країни. А з іншого - така система подолає внутрішній дуалізм концепції зростання, коли розвиток цілісної моделі можливе лише за умови рівних правил і умов, у той же час великі гравці втратили здатність до подальшого розвитку у форматі тих самих універсальних правил і намагаються створити штучні, ізольовані фактори подальшого розвитку, як, наприклад, США в торговій суперечці з Китаєм. Створення локальних глобальних центрів здатне зняти внутрішнє напруження, яке вже розриває і МВФ і СОТ.
Осьова країна європейського континенту - Німеччина. Зараз німці проводять свою політику з допомогою економічних, фінансових і торгових інструментів впливу. Це може бути відкриття свого ринку для імпортних товарів і чужої робочої сили, надання німецьких інвестицій і технологій (Польща, Чехія, Словаччина) і т. д. Або Німеччина надає пряму фіндопомогу, як у випадку з Грецією. Так що можна говорити про поступову трансформацію проекту ЄС в новий германоцентричный союз. Саме тому всі основні ідеї по створенню європейських регіональних інституційних налаштувань народжуються в Берліні.
Німці запропонували європейський аналог МВФ, використовуючи для цього досвід функціонування "Європейського стабілізаційного механізму" у вигляді двох структурних фондів у розмірі 500 млрд євро, організованих після кризи 2008 р. для вирівнювання параметричних показників європейської економічної моделі. Якщо великі мегакластеры світової економіки створять свої аналоги фонду, їх зацікавленість у фінансуванні МВФ помітно ослабне, а США цілком зможуть знайти і інші інструменти для проведення своєї зовнішньої політики. Тому азіатські країни все більше фокусуються на Азіатському банку інфраструктурних інвестицій, а країни БРІКС - на угоді про створення відкритих валютних позицій країн-учасниць.
Ще одним елементом збереження економічного суверенітету для європейців стала ідея створення аналога платіжної системи SWIFT, але не в доларах, а євро, з причини того, що американці пригрозили ввести санкції проти європейських компаній, що порушують санкційний режим щодо Ірану чи РФ. Ризик того, що США зможуть шантажувати європейців відключенням від глобальної банківської платіжної системи, змусив їх шукати шляхи диверсифікації транзакційних ризиків. Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могерини під час перебування в Нью-Йорку заявила про старт проекту зі створення в ЄС альтернативної системи, яка змогла б забезпечити проведення фінансових транзакцій з Іраном в обхід санкционных радарів США. "Ми повинні зміцнювати автономію і суверенітет Європи у торговельній, економічній та фінансовій політиці. Це буде непросто, але ми вже почали це робити. Ми працюємо над пропозиціями про платіжні каналах і створення більш незалежних від SWIFT систем, створення європейського валютного фонду", - заявив глава МЗС ФРН Хайко Маас на відкритті конференції послів Берліні.
Суддівські справи
У цьому контексті слід сприймати й проект створення європейського аналога СОТ. Основна причина - США блокують призначення суддів Апеляційного органу організації, тобто мова йде про функціонерів, які в майбутньому стануть розглядати торговельні суперечки учасників СОТ. Про це, зокрема, пише німецька газета Welt am Sonntag. В якості альтернативи в ЄС розглядається створення окремого арбітражного торгового судна поза юрисдикції СОТ. З такою пропозицією виступила комісар ЄС з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем. Передбачається, що генеральний директор СОТ обере трьох арбітрів з числа колишніх членів Апеляційного органу організації. До проекту може приєднатися Канада, яка давно конфліктує з США в контексті взаємної торгівлі, і тоді ця ініціатива отримає трансатлантичний характер. Ситуація ускладнюється тим фактом, що в самій СОТ в апеляційному комітеті з семи членів зберегли повноваження лише троє, а до кінця року в строю залишиться лише один. При цьому кворум для прийняття необхідних рішень - мінімум троє арбітрів, тобто правомочність вже "на прапорці". Габріель Фельбермайр, президент Кільського інституту світової економіки, заявив з цього приводу: "Це лише верхівка айсберга. Фактично США хочуть скасувати всю СОТ і замінити її структурою, яка дасть їм більше впливу... Якщо США зруйнують СОТ, довіра до правової безпеки міжнародної торгівлі буде підірвано. Тим не менш глобальні виробничо-збутові ланцюжки потребують цієї безпеки... Наслідки прийдуть у вигляді деглобалізації і втрати добробуту у всьому світі, але особливо в Німеччині та Європі".
Природно, впровадження альтернативного механізму апеляцій щодо торговельних спорів може призвести до того, що США не визнають його юрисдикції щодо прийнятих Вашингтоном рішень в частині введення нових імпортних мит на іноземні товари. В такому випадку переможе той, у кого "фрагмент" світової економіки буде більш ласим. ЄС веде переговори про новому торговому проекті з Китаєм, РФ та Індією. США можуть скооперуватися з Латинською Америкою. Успіх буде залежати від того, наскільки Німеччина використовує свої економічні можливості для лобіювання даного проекту в процесі двосторонніх переговорів зі своїми основними торговими та інвестиційними контрагентами. У Берліні не відмовилися від ідеї створення "економічного рейху", побудованого на принципах не військового і політичного, а економічного і фінансового домінування. Для цього німцям необхідно зміцнити осьове континентальну панування і сформувати правильний рельєф периферійних держав: витіснити конкурентів, таких як Великобританія, інтегрувати у свою орбіту країни Центральної Європи в якості трудових донорів та інвестиційних і торгових реципієнтів, а також розширити ринки доступу до сировини і ринки реалізації своїх товарів як можна далі на схід.
"21 статтю шиють"
В чому ж причина упоротости" американців? Справа в тому, що, реалізуючи програму нової індустріалізації, вони зіткнулися з тим прикрим фактом, що гроші на суверенну промислову політику у них є, а ринків збуту вже майже немає, причому вони значною мірою втратили домінування на ринку внутрішньому. Змінити ситуацію може лише позитивна торгова теорія нобелівського лауреата Пола Кругмана, яка свідчить, що на етапі створення нового індустріального ядра країна повинна застосовувати загороджувальні митні бар'єри. Що і робить Трамп, вводячи мита на китайський імпорт, світові алюміній і сталь, європейські товари. Природно, такий протекціонізм можна легко оскаржити в рамках СОТ, що і планували зробити ображені американцями торгові партнери (до речі, від цієї політики постраждала й Україна, втрати нашої економіки можуть скласти кілька сотень мільйонів доларів в рік).
Американці обрали універсальний метод захисту в межах апеляційної процедури СОТ. Є в Генеральній угоді з тарифів і торгівлі (ГАТТ) XXI ст., яка іноді використовується великими світовими гравцями, вона допускає введення захисних заходів при загрозі національній безпеці. Саме за допомогою цієї статті США періодично вводять пакети імпортних мит на різні товари іноземного виробництва, включаючи згадані вище сталь, алюміній і китайський ширвжиток. По суті, 21-я стаття ГАТТ перетворилася для великих держав в універсальний інструмент обмеження світової торгівлі і проведення політики внутрішнього промислового протекціонізму: будь-яке мито і на будь-який товар можна тепер виправдати захистом національних інтересів. До речі, "навчилися поганого" і росіяни. СОТ нещодавно завершила "Справа DS512: Росія - заходи щодо транзитних перевезень". В рамках даного слухання Україна безуспішно намагалася відстояти своє право на безперешкодний транзит українських товарів у центрально-азіатські пострадянські республіки, а також в Монголії.
Природно, цей театр абсурду не міг тривати нескінченно довго, і рано чи пізно лавочку прикрили б: наприклад, встановивши чіткі критерії порушення цих самих національних інтересів. Передчуваючи зміну "апеляційного вітру", США вирішили і зовсім заблокувати роботу СОТ в частині розгляду скарг країн - учасниць організації. Враховуючи існуючі регламенти, американцям потрібно створити паузу тривалістю до одного року, щоб до найближчих президентських виборів СОТ не змогла прийняти жодного рішення на користь торгових конкурентів і введені Вашингтоном мита залишилися в силі.
Європа - край експортний
Європа - це група експортоорієнтованих країн: лідирує Німеччина, яка в минулому році реалізувала на зовнішніх ринках товарів на 1,3 трлн євро. На другому місці - Нідерланди (612 млрд). У топ-5 входять Франція (493 млрд євро), Італія (463 млрд) і поки ще член ЄС Великобританія (411 млрд). Навіть без останньої в європейській великій четвірці розмір глобальної торговельної ставки становить майже три трильйони євро. Ніхто не захоче ризикувати такими грошима. Тим більше що Берлін планує залучити на свою сторону цілий конгломерат "малих економік", підвищивши інклюзивність нового формату СОТ і ще сильніше підкресливши глобальний ізоляціонізм США.
Джерело: Євростат
Україні в цих умовах необхідно зробити правильний вибір: з ким ми, з одноманітною організацією, в якій наша країна вже програла за останні роки три торгові суперечки з РФ, або з новим форматом, де нам можуть запропонувати саме ті пільги, які, як правило, отримують лише "батьки-засновники". У той же час, як показує досвід покупок вугілля з Пенсільванії і локомотивів General Electric, в якості компенсації за свою торгову відданість ми не змогли отримати в США навіть знижену мито на колеса для згаданих локомотивів, але це не скасовує ризику розсердити нашого стратегічного партнера, зробивши неправильний, на його думку, вибір.
