Як Нацбанк вийшов на "Простір"
Нацбанк активізував просування національної платіжної системи НСМЕП. Днями в відомстві заявили про її перейменування в "Простір". Одночасно змінилися логотип і слоган національної платіжної системи. У прес-службі НБУ також повідомили, що в 2016 р. регулятор планує завершити проект ребрендингу НСМЕП і забезпечити прийом карток цієї системи у всій еквайрингової мережі України. Також у планах розвиток безконтактних платежів, у тому числі із застосуванням мобільних пристроїв, реалізація проекту по запуску операцій Р2Р-перекладів (з картки на картку), проведення операцій верифікації за допомогою карток НСМЕП і розвиток електронної комерції.
В цілому на Інститутській мають намір наростити кількість карток НСМЕП з нинішніх 2% до 30% до 2020 р. "Чим активніше ми будемо розвивати нашу національну платіжну систему, тим простіше буде українським банкам вести переговори з міжнародними гравцями, які працюють в нашій країні", — заявив минулого тижня директор департаменту роздрібних платежів НБУ Сергій Шацький.
Методи, з допомогою яких Нацбанк просуває національну платіжну систему, не завжди нагадують чесну конкуренцію. Ще в 2012 р. НБУ наполіг на видачу карток вкладникам Ощадбанку СРСР. Тоді було випущено близько 6 млн карток, на які виплачувалися такі компенсації. Але в активному користуванні вони не були помічені. Карти просто осіли мертвим вантажем в гаманцях українців. У 2015 р. Ощадбанк реалізував зарплатний проект для співробітників самого регулятора. Їм випустили картки НСМЕП нового покоління з магнітною смугою і чіпом на базі відкритих міжнародних стандартів. А в цьому році емісію карт "Простір" вирішили поставити на потік. Тільки в кінці січня Мінфін прийняв постанову, встановила більш жорсткі критерії при відборі уповноважених банків, які отримають право виплачувати зарплати працівникам бюджетних установ і здійснювати соцвиплати. Однією з вимог стало наявність емітованих банком карток НСМЕП в розмірі не менше 10% від загальної кількості випущеного ним "пластику". Але після того як в банківському співтоваристві піднялася буря невдоволення, заступник міністра фінансів Артем Шевальов пообіцяв скасувати таку вимогу. Хоча не факт, що в міністерстві дотримають слова.
Зараз учасником національної платіжної системи є 51 банк (з 120, зареєстрованих на 1 грудня 2015 р.), в числі яких найбільші Приватбанк, Ощадбанк та Райффайзен Банк Аваль. До кінця 2015 р. майже 80% всіх банкоматів в країні приймали картки НСМЕП з магнітною смугою, а близько 70% —картки з магнітною смугою і чіпом стандарту EMV. Картки НСМЕП обслуговуються в 79% платіжних терміналів від загальної кількості на українському ринку.
Фінансисти кажуть, що добре розвинена національна платіжна система може здешевити витрати на обслуговування "пластику" не тільки для банків, але і для споживачів. Однак на практиці до цього ще далеко: участь в НСМЕП особливих преференцій фінустановам поки не дає, та й економія на тарифах вельми примарна. "Тарифи НСМЕП не набагато нижче, ніж у міжнародних платіжних систем. Зараз НБУ опрацьовує різні варіанти тарифікації залежно від способу підключення банку", — розповідає Марина Нестеровська, директор департаменту роздрібного бізнесу банку "Хрещатик" (є учасником системи з моменту її появи).
"Із-за необхідності розвитку інфраструктури, платіжних сервісів та інструментів системи НСМЕП далеко не скоро стане значною частиною цього ринку. Але сподіваємося, що спільними зусиллями з НБУ в 2016-2017 роках ситуація покращиться", — зазначає керівник з питань розвитку карткових рахунків та пакетів послуг Райффайзен Банку Аваль Наталія Гула. Працювати з НСМЕП для банкірів дуже клопітка справа. Хоча в 2013 р. для неї стали використовувати технологію, близьку до тієї, що використовують міжнародні системи, їм все одно доводиться додатково встановлювати програмне забезпечення на мережі банкоматів та терміналів, які обслуговують картки міжнародних платіжних систем (МПС). Процес такого підключення вимагає і витрат, та часу.
"Нам пропонували провести закупівлю технології тільки в одного постачальника і за неадекватні гроші. Ми відмовилися", — говорить один з банкірів.
Та й умовити споживачів відмовитися від послуг міжнародних платіжних систем не так просто. Справа в тому, що картами НСМЕП можна скористатися за кордоном ні в банкоматах, ні в POS-терміналах. А українці, як показує статистика, воліють користуватися універсальними картками, які можуть задовольнити всі потреби, в тому числі і при виїзді за кордон.
Навіщо Україні потрібна НСМЕП
На користь національного платіжного проекту є кілька аргументів. По-перше, 98% транзакцій з використанням платіжних карток українських банків зараз проходить всередині країни. Але міжнародні платіжні системи (МПС) залишаються, по суті, є монополістами на ринку, і впливати на розміри їх комісій банкам дуже складно. Якщо ж конкуренція посилиться, іноземцям доведеться йти на пом'якшення тарифної політики. По-друге, всі розрахунки фінустанов з МПС зараз проводяться у валюті. Також банки в обов'язковому порядку на вимогу платіжних систем зобов'язані розміщувати гарантійні депозити в інвалюті за кордоном. За оцінками банкірів, щорічне обслуговування в системах міжнародних платежів у докризові часи обходилося українським банкам $75-80 млн. Після скорочення кількості банків в останні два роки ця сума зменшилася приблизно на третину. Але з урахуванням нинішніх курсових коливань і дефіциту іноземної валюти, банки охоче скоротили б ці витрати.
З допомогою національної системи платежів НБУ також бажає мінімізувати юридичні ризики. Зміни в операційних правила платіжних систем непередбачувані, а у регулятора немає можливості впливати на міжнародні платіжні системи. До того ж, досвід практично миттєвого відключення російських банків від МПС після введення санкцій США дав ясно зрозуміти, що на випадок форс-мажору краще перестрахуватися і мати свої місцеві варіанти для карткових розрахунків.
