Наступ на "сірих" провайдерів. Боротьба за справедливість чи спроба притиснути малий бізнес?

У конкретному випадку з провайдерами йдеться про незаборонений законом характер діяльності. А саме про те, що великі бізнеси користуються пільгами малих підприємців і мінімізують податки через мімікрію під ФОПи. Пан Гетманцев навів навіть приклади, коли інтернет-провайдер з базою користувачів у 320 тис. працює через 288 суб’єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування.

Чи законно це — наче й так. А от які ймовірні наслідки роботи таких бізнесів для країни? Давайте розберемося.

Сама по собі ідея спрощеного оподаткування має на меті підтримку і розвиток малого бізнесу. Та не секрет, що на практиці її особливостями користуються ухилянти від сплати податків. Це стало регулярною практикою серед великих провайдерів фіксованого інтернету з багатотисячною клієнтською базою, які дроблять свій бізнес на десятки та навіть сотні ФОП. Таким чином такі великі гравці через мережу ФОПів користуються податковими перевагами, які держава створює для розвитку саме мікро- та малого бізнесу.

Наслідків у такої мімікрії, окрім збагачення ухилянтів, одразу декілька.

Відсутність контролю за якістю послуг

Якщо добросовісність платників податків стосується споживачів опосередковано і у більш віддаленій перспективі, то питання якості наданих послуг — це те, що відчуває кожен українець особисто і одразу.

Хто саме відповідає за якість та стабільність послуг, за дотримання законодавчих норм та як можна це проконтролювати у випадку як з такими багатоликими підприємцями?

Наприклад, бізнеси у сфері інтернет-доступу, про яких згадує пан Гетманцев у своєму зверненні, мають бути зареєстровані у Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг і дотримуватися усіх вимог законодавства у цій сфері. Контролювати і перевіряти це має Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (НКЕК). Це в теорії, а на практиці про перевірки Регулятором найбільших операторів зв’язку дійсно можна знайти чимало інформації, а от чи часто ми чуємо про перевірки фізичних осіб-підприємців, що надають послуги фіксованого зв’язку.

Результати державного нагляду є у відкритому доступі на сайті Регулятора. Наприклад, за минулий рік комісія здійснила 44 перевірки, з них лише 4 ФОПи. 

Цілком логічно і навіть треба більше уваги приділяти великим операторам, від яких залежить зв`язок більшої кількості користувачів. Та якщо згадати про ті десятки та сотні ФОПів, які отримують кошти за послуги під одним брендом від тисяч користувачів, постає питання, чи не ухиляються ці компанії таким чином не лише від сплати податків, а й від перевірок?

На одному з круглих столів "Щодо обговорення питань бронювання та спрощеної системи оподаткування" керівник НЦУ відзначив, що звіти про виконання розпорядження НЦУ "Про забезпечення сталості електронних комунікаційних мереж в умовах воєнного стану" подали близько 300 суб’єктів з 4638 внесених до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

Годі й думати про тих, які не внесені до Реєстру — так, це також трапляється доволі часто (дивіться кейс).

Отже, скільки годин працюватиме такий фіксований інтернет під час відключення світла, яким чином забезпечується резервне живлення, чи модернізує мій оператор свою мережу зі старих технологій до нових енергоефективних, чи надійне і безпечне обладнання, яке встановлено в моїй квартирі, чи забезпечено захист моїх персональних даних?

На ці питання не потрібно відповідати тим, з кого не спитають. Бо вони надійно прикриті малими ФОПами. В яких, до речі, навіть і працівників немає в штаті. Цікавий факт: за даними з відкритих реєстрів на сайті НКЕК станом на 3 червня 2024 р. за І квартал 2024 р. можемо бачити понад 1693 фізичних осіб-підприємців з однією людиною у штаті, багато з яких обслуговують понад 3-9 тис. точок фіксованого доступу до інтернету з однією людиною у штаті. Та ухиляння від сплати ЄСВ — це вже прояв наступного наслідку діяльності таких підприємств.

Недоотримання доходів держбюджетом

Левову частину надходжень держава отримує від підприємств, які перебувають на загальній системі оподаткування. Це підтверджує аналіз структури зведеного бюджету, де чітко видно, що на єдиний податок у 2024 р. припадало трохи більш як 2% усіх надходжень, тоді як податок на прибуток (10,61%) та ПДВ (8.63%) разом становлять близько 20% — маємо різницю у 10 разів.

Структура доходів Зведеного бюджету України на 1 липня 2024 р.

Ухиляючись від сплати податків, такі бізнеси по суті, крадуть в держави кошти, особливо під час війни в країні, які могли б піти на підтримку Збройних Сил України. Один день захисту нашої країни коштує понад 100 млн грн. Спонсорські кошти мають багато обмежень, часто за них не можна придбати навіть дрони. Отже, податки сьогодні — це основне джерело, яке фінансує боротьбу з ворогом і Збройні Сили України.

Подальше збільшення податкового навантаження на бізнес

Реагуючи на недоотримання таких необхідних надходжень до бюджету, держава вводить зміни щодо оподаткування, під які потрапляють як податкові злочинці-ухилянти, так і законослухняні бізнеси.

І справжні маленькі підприємці з доходами до 7,8 млн грн на рік, яким держава забезпечує спрощену систему оподаткування для розвитку малого бізнесу в Україні, стикаються вже з питанням виживання, а не розвитку.

Дискредитація концепції спрощеного податку

Тим часом недобросовісні платники податків залишаються більш гнучкими. Адже під одним брендом надають послуги навіть не десятки, а сотні господарств на спрощеній системі оподаткування. Класичний "злочин в законі". Докази ми бачимо на власні очі кожного дня — у фіскальних чеках за сплату товарів у великих торгових мережах чи за пальне на АЗС або у платіжках за послуги, які надаються під відомими брендами, ми бачимо в отримувачах платежів прізвища ФОП.

Більше того, така винахідливість дискредитує і ставить під загрозу ідею спрощеного оподаткування і розвиток малого бізнесу, який є основою будь-якої економіки. Приміром, великі провайдери з багатотисячною клієнтською базою, через дроблення на сотні ФОП кидають тінь на добросовісних малих підприємців, які сумлінно працюють, аби забезпечити зв’язок в різних куточках нашої країни, в тому числі в невеличких населених пунктах і прифронтових районах.

Кейс

На сайті регулятора наштовхнулися на цікаве рішення НКЕК від 17.04.2024 №198 "Про застосування адміністративно-господарських санкцій до Шоферівського Д.С.". ФОП Шоферівський Д.С. працював без внесення до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, як наслідок — відсутність перевірок та контролю з боку НКЕК.

Після проведення позапланової перевірки Шоферівський Д.С. припинив діяльність як ФОП з метою уникнення відповідальності за здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій без подання до регуляторного органу повідомлення про початок діяльності.

Такі особи перебувають за межами регулювання НКЕК, бо регулятор навіть не знає про існування цих суб’єктів до дати отримання скарги на них, відповідно й не перевіряє і не штрафує їх за порушення ЗУ "Про електронні комунікації".

Такі "сірі" провайдери не подають обов’язкову звітність до НКЕК, НЦУ не виконують указів Президента, рішень / розпоряджень НЦУ, РНБО, а деякі навіть незаконно здійснюють діяльність на непідконтрольних територіях, які тимчасово окуповані рф, співпрацюють з "самопроголошеною владою" та російськими суб’єктами. І такі випадки, на жаль, не є поодинокими.