Як Насалик вирішив стати "великим братом" нафтотрейдерів
Як стало відомо "ДС", в останніх числах травня Кабінет Міністрів створив Міжвідомчу робочу групу з питань функціонування ринку нафти і нафтопродуктів, а також розвитку нафтопереробної промисловості. До складу цього органу включено 13 чиновників, перші ролі серед яких відіграють міністр енергетики та вугільної промисловості (голова групи), заступник голови Мінекономрозвитку (заступник голови групи) та директор департаменту Міненергетики (секретар групи).
У Положенні про створення робочої групи, яким володіє "ДС", йдеться, що цей орган заснований "для визначення шляхів і способів вирішення проблем на ринку, а також забезпечення узгоджених дій центральних органів влади з місцевими". Щоб впоратися з поставленими завданнями, уряд наділило групу повноваженнями витребувати необхідну їй інформацію на ринку (як органів влади, так і з учасників ринку) і на підставі зібраних даних "виносити пропозиції щодо оперативного і ефективного реагування на проблемні питання".
За даними джерел "ДС", одним з ініціаторів створення Міжвідомчої групи виступив глава Міненерговугілля Ігор Насалик, який з її допомогою хоче тримати руку на пульсі подій в галузі. Ця мета досягається шляхом елементарного систематичного збору даних про баланс ринку в поточному режимі, обсяги імпорту, залишки на нафтобазах і добових протоках на АЗС. На підставі цієї інформації влада зможе, з одного боку, працювати на випередження дефіциту пального, а з іншого — розуміти маржу учасників ринку.
Останнє особливо важливо для Антимонопольного комітету України, тому що зібрану аналітику він зможе використовувати в якості фактажу, що підтверджує (або спростовує) його розслідування. Напевно, в цьому зацікавлений і голова комітету Юрій Терентьєв, над апаратом якого паливний ринок посміюється всі 25 років незалежності країни, протягом яких АМКУ не довів до логічного завершення жодної справи про нарахування штрафу у розмірі 10% від обсягу виручки підприємства-порушника.
По-перше, тому що до складу робочої групи включені представники учасників ринку. По-друге, в України вже є досвід роботи такого органу. Останній раз — у 2008 р., коли при уряді була створена "нафтова" робоча група. Тоді вона просто використовувалася в якості структури, яка від імені власників нафтопереробних заводів пояснювала Кабміну постійний перенесення термінів планів-графіків реконструкції і модернізації вітчизняних НПЗ. На виході це дозволяло власникам заводів не тільки економити гроші на вкладах, а й домагатися постійного продовження дозволів на виробництво палива з низькими якісними характеристиками. Після того як в Україні сформувався дефіцит нафти, викликаний блокадою з боку РФ, більшість українських НПЗ згорнули виробничу діяльність, а разом з ними і згадана робоча група.
В сьогоднішніх реаліях нова група може використовуватися дзеркально протилежним чином. Наприклад, ще в квітні Насалик заявив про необхідність повернення України до теми модернізації НПЗ. "У нас є п'ять заводів, але в них глибина переробки не більше 55%. Потрібно модернізувати один, але щоб вихід був 93%", — сказав він. Ігор Степанович не уточнив ні назва НПЗ, який міг би претендувати на реанімацію, ні джерела фінансування цих робіт, тільки обмежившись заявою про те, що в забезпечення його сировиною може бути задіяний нафтопровід "Одеса-Броди". Тоді цю підказку кожен зрозумів по-своєму. Одні — як натяк на воскресіння Одеського НПЗ, який був експропрійований державою у побіжного Сергія Курченко. Інші — як плани з реанімації одного з двох "приватівських" нефтеперебатывающих заводів на Західній Україні (або "Нафтохіміка Прикарпаття", або НПК "Галичина").
У тіні цих версій незаслужено залишилися зв'язку Ігоря Насалика з Петром Димінським, з яким вони в 90-х вели бізнес з торгівлі нафтопродуктами. Зараз Димінський — один із засновників групи "Континіум", що володіє простоюючих 10 років Херсонським НПЗ, тому створення Міжвідомчої робочої групи цілком може бути першим кроком на його реанімації.
