Бог в поміч. Чи зуміє Трамп урізати фінансування геїв і України

Треба сказати, що фінансовий рік у американців триває не так, як в українців, з 1 січня по 31 грудня, а трохи по іншому, з 1 жовтня по 30 вересня, що дозволяє плануватися нормально, а не "під ялинку".

Реалізуючи, з одного боку, ізоляціоністську повістку, з якої Трамп йшов у президенти, а з іншого — намагаючись підірвати "кормову базу" своїм супротивникам, новий господар Білого дому вважає, що гроші, заощаджені на дипломатії і "м'якій силі", краще витратити на армію та інфраструктурні проекти.

Життєва необхідність

Ідеї Трампа зустріли шалений опір в Конгресі, причому з боку як демократів, так і республіканців. Трамп має намір скоротити бюджети Держдепартаменту та Агентства з міжнародного розвитку (USAID) відразу на 37%. Треба зазначити, що USAID з 1961 р. на гроші американських платників податків бореться з бідністю, політичною нестабільністю і корупцією в усьому світі. Наприклад, на проекти в Україні з 1992 р. витрачено $1,7 млрд, на російський напрямок за той же час пішло $2,9 млрд, а допомогу Афганістану обходилася в середньому по $2 млрд в рік і так вже більше 10 років.

Противники Трампа переконані, що скорочення поставить під загрозу безпеку США, знизить їх вплив, позбавить праведного ореолу і зробить неможливою боротьбу з першопричинами екстремізму — бідністю, політичною нестабільністю і низьким рівнем освіти у країнах Африки та Азії.

У свою чергу, прихильники нового президента бачать ситуацію принципово інакше, вважаючи, що витрати іноземних урядів і компаній на лобіювання своїх інтересів у Вашингтоні і фінансова допомога за рахунок платників податків нерозривно пов'язані з корупцією, віддаляє американський політичний клас від власного народу. Грубо кажучи, схема виглядає так: американці платять податки — уряд США частина з них виділяє на допомогу бідним за кордоном — уряди бідних країн наймають лобістів у Вашингтоні, які допомагають домовитися про збільшення допомоги. Не безоплатно, зрозуміло...

І коли уряд страждає від посухи і голоду в Ефіопії січні уклало угоду з лобістами у Вашингтоні, це, на думку прихильників урізання допомоги, приклад реальної корупції, нехай і законною. І хоча офіційні доходи лобістів порівняно невеликі (близько $3 млрд на рік, з яких трохи більше $100 млн припадає на іноземні уряду), однак ставлення пересічних американців до такої діяльності залишається вкрай негативним. Саме тому перед виборами в США обіцянки "обмежити вплив лобістів" (з програми Барака Обами) або "осушити болото у Вашингтоні" (з програми Трампа) звучать приблизно так само часто, як обіцянки скасувати депутатську недоторканність або перемогти корупцію перед виборами в Україні.

Хто постраждає

Звичайно, крім лобістів у Вашингтоні, реформи Трампа можуть торкнутися дуже багатьох — від голодуючих африканських країн і організацій, що захищають права ЛГБТ, і до Ізраїлю з Україною. При цьому програми на кшталт боротьби з глобальним потеплінням, захисту навколишнього середовища або "просування радикальних соціальних ідей" (цитата з програми республіканської партії), до яких республіканці спочатку налаштовані скептично, мають найбільші шанси потрапити під ніж. Як можна здогадатися, під радикальними соціальними ідеями маються на увазі витрати на захист прав секс-меншин і програми планування сім'ї.

В Ізраїлі, який отримує від США військову допомогу на суму в $3-4 млрд на рік, можливого скорочення витрат також не раді. І справа навіть не в тому, що в Єрусалимі побоюються, що "самий произральский президент", як говорив про себе Трамп, буде виступати за скорочення військової допомоги, а в тому, як це буде виглядати з боку, якщо допомогу голодуючим африканцям скоротять, а гроші для ізраїльської армії все ж таки залишать.

Що зміниться для України

Не надто райдужні перспективи і у нашої країни. Причому тут мова йде про можливе скорочення як військової підтримки через міноборони США, так і про допомогу від Держдепартаменту та Агентства з міжнародного розвитку. Приміром, коли на початку березня в ЗМІ з'явилася новина про те, що США скоротили військову допомогу Україні в два рази, український посол у Вашингтоні Валерій Чалий, пояснюючи, що причин для занепокоєння поки немає, звернув увагу на те, що частина допомоги Україна отримує через Держдепартамент, і відзначив важливість того, щоб фінансування цих програм не сповільнювався.

Очевидно, що якщо витрати Держдепу та Агентства з міжнародного розвитку уріжуть, то це торкнеться і України. Важлива й інша деталь: хоча у військовому бюджеті США на 2017 р. вказана сума допомоги Україні у розмірі $350 млн, в реальності ми можемо її всю не отримати, адже американське казначейство не має права перераховувати гроші на якісь потреби, окрім кількох "захищених" статей, без прийняття двома палатами парламенту закону про бюджетні асигнування, на який президент має право накласти вето. Без цього гроші залишаться на місці, навіть якщо їх виділення передбачено федеральним бюджетом (який не має статусу закону) або військовим.

В той же час закони про асигнування — це завжди результат компромісу двох палат парламенту. Приміром, у 2016 фінансовому році, коли консолідований закон про бюджетних асигнуваннях був прийнятий після напружених переговорів між демократами і республіканцями прямо перед початком цього самого року (пам'ятаєте новини про можливу "припинення" роботи уряду США восени 2015-го?), в ньому сума військової допомоги виявилася $250 млн. При цьому у військовому бюджеті для України було передбачено $300 млн, у законопроекті про бюджетних асигнуваннях від Сенату — $300 млн, а в законопроекті Палати представників — $200 млн.

І хоча у військовому бюджеті 2017 фіскального року на допомогу нашій країні була виділена сума в $350 млн, в законопроекті про бюджетних асигнуваннях Палати представників зазначена військова допомогу Україні на суму лише в $150 млн.

Природно, це не скасовує допомоги, що виділяється через Держдепартамент (у відповідному законопроекті Палати представників вказана сума приблизно в $700 млн), проте логіка процесу така, що навіть вже прийнятий бюджет Барака Обами може бути перекроєний на ходу.

Випробування Конгресом

Втім, для Трампа спроба перекроїти бюджет може виявитися непростим заходом. Адже документ, який готує Білий дім, всього лише позначає позицію виконавчої влади в питаннях бюджету. При цьому практично всі подальші рішення залишаються за Конгресом, який документ приймає і передає його в бюджетні комітети Сенату і Палати представників. Комітети вносять у бюджет правки, голосують за документи, обговорюють між собою дві отримані редакції. Після цього документи повинні бути прийняті Палатою представників і Сенатом відповідно і узгоджені один з одним. Після процесу узгодження єдиний документ повинен бути ще раз підтриманий обома палатами парламенту. При цьому оскільки прийнята з такими труднощами бюджетна резолюція не є законом, то для неї підпис президента і зовсім не потрібна. Приблизно так ж ситуація і з законами про бюджетних асигнуваннях з єдиною лише різницею, що на них президент може накладати вето.