"Надрукували" більше грошей. Чому українцям і бізнесу не стало краще

В Україні зростають два пов'язаних макроекономічних показники: грошова маса і грошова база. Однак темпи їх збільшення сильно відрізняються, і це вже становить небезпеку для економіки

Багато економістів все ж побоюються сильного зростання грошової бази, вважаючи, що це просто "друкування" грошей / Прес-служба Нацбанку

Збільшення загального обсягу грошей у фінансовій системі — природний процес. Особливо в умовах інфляції і зростання економіки, а в Україні ми маємо і те і те. Однак в економічній науці є різні поняття обсягу грошей, залежно від їхньої ролі в економіці. Основні показники — грошова база (ГБ) і грошова маса (ГМ).

Це не просто "багато грошей"

Грошова база — це зобовʼязання Нацбанку в національне валюті. Вона включає в себе готівку поза банками, готівку в касах банків, а також резервні гроші (кореспондентські рахунки в НБУ, в основному — комерційних банків).

У свою чергу під грошовою масою (ДМ) мається на увазі сукупний обсяг готівки в обігу і грошей безготівкового обороту, тобто це ті гроші, які обслуговують економіку — бізнес і громадян. У неї не входить готівка в касах банків і резервні гроші (коррахунки банків в НБУ). Але входять готівкові гроші, що знаходяться в обігу, банківські депозити різних видів (зобовʼязання банків) і деякі цінні папери депозитних організацій. Виходить, що показник "готівка поза банками" — єдиний загальний як для ГБ, так і для ГМ.

Сукупний обсяг грошової маси, зоарема її приріст, багато в чому визначається збільшенням абсолютних розмірів кредиту банків. З цього боку величина грошової маси в обігу є результатом грошово-кредитної політики.

Зазвичай грошова маса набагато (в рази) перевищує грошову базу. Тому не слід для характеристики маси грошей в обігу користуватися даними про грошову базу. Однак все ж ГБ і ГМ взаємоповʼязані.

За даними НБУ, в Україні динаміка грошової бази і грошової маси виглядає так:

Денежная база, млн грн (на конец периода)

Денежная масса, млн грн (на конец периода)

Денежная база

2020

Апрель 2021

Май 2021

Денежная масса

2020

Апрель 2021

Май 2021

 

595 993

621 936

644 157

 

1 850 014

1 886 047

1 894 662

Наличка вне банков

516 085

531 060

533 333

Наличка вне банков

516 085

531 060

533 333

Наличка в кассах банков

42 395

43 691

42 610

Депозиты

1 331 285

1 352 446

1 358 245

Корсчета банков в НБУ и др.

37 513

47 186

68 215

ЦБ (кроме акций)

2 644

2 542

3 084

Як бачимо, з початку року по травень включно ГБ зросла на 8,1%, а ГМ — лише на 2,4%. Виходить, що грошей у фінансовій системі України справді стає більше, але збільшується насамперед ГБ, а "гроші для економіки", тобто ГМ — приросла лише на 2,4%. Чи достатньо цього для забезпечення економічного зростання?

Додамо сюди, що багато економістів все ж побоюються сильного зростання грошової бази, вважаючи, що це просто "друкування" грошей, яке рано чи пізно трансформується в інфляцію.

Що відбувається?

Як вважає голова Ради НБУ Богдан Данилишин, в Україні спостерігається переважно не монетарна інфляція, тобто не через збільшення пропозиції грошей, а інфляція витрат — зростає вартість виробництва, сировини і т.п. Тобто економіка вимагає більше грошей, тому що витрати й ціни вище.

При цьому якщо ГБ не трансформується в ГМ — це означає, що банки не поспішають видавати кредити. Справді: кореспондентські рахунки (елемент ГБ) помітно зростають, а обсяги кредитування — набагато меншим темпом. Банкам набагато простіше вкладатися в безризикові депозитні сертифікати (ДС) НБУ і ОВДП, ніж кредитувати бізнес.

Ця проблема має два боки. Перший: держава (НБУ та уряд), яка постійно потребує грошей, за останні роки "розбалувала" банки пропозицією своїх надійних цінних паперів (ДС і ОВДП). Другий бік: кредити бізнесу не можуть конкурувати з державними цінними паперами, оскільки є проблема з достатнью кількістю платоспроможних позичальників.

Виходить, що рівень монетизації економіки України зростає, але структура приросту монетарних агрегатів деформована і не сприяє економічному зростанню. Грошовий мультиплікатор (відношення грошової маси до грошової бази) знизився через те, що банки, отримуючи нові гроші, не трансформують їх в нові кредити, а просто накопичують в депозитних сертифікатах НБУ або вкладають в ОВДП уряду (зростання за останні 1,5 року на 62%) і в зовнішні активи (зростання на 86%).

Думки експертів

Розібратися в ситуації ми вирішили з допомогою експертів, яким поставили такі питання:

  • Чи достатній приріст грошової маси? Чи немає перекосу в прирості грошової бази?
  • Який звʼязок між збільшенням грошової бази, грошової маси та інфляції? Це у нас "друкують" забагато грошей і таким чином розкручують інфляцію або у нас ціни зростають — тому більше грошей потрібно для обслуговування економіки?
  • Наскільки пожвавлення ділової активності останнім часом вплинуло на кількість грошей, потрібну для обслуговування економіки?
  • Чи буде збільшення ГБ поступово швидше трансформуватися у збільшення ГМ не тільки за агрегатом "готівка поза банками" (це їхній загальний компонент), а й через збільшення банківських депозитів?
  • Що потрібно зробити, щоб запустити кредитування, якщо збільшення ГБ недостатньо?

Як вважає директор департаменту казначейських операцій Юнекс банку Сергій Кирилюк, ці два індикативи (ГМ і ГБ) не зовсім коректно порівнювати. Грошова маса — це грошовий агрегат. Грошова база — основа для формування грошових агрегатів, але сама таким не є. При цьому між грошовою масою та інфляцією є прямий звʼязок. Збільшення маси призводить до пропорційного зростання інфляції з лагом приблизно у 6-9 місяців. Але зростання грошової маси далеко не завжди повʼязане з прямою емісією. На його думку, поточної грошової маси цілком достатньо для обслуговування економіки, але недостатньо для стимулювання зростання попиту і економіки.

"Суха економічна теорія справді вважає, що зростання грошової маси повинне призводити до зростання кредитування. І цей механізм повинен циклічно прискорюватися. Але в реальності, особливо в наших умовах, цього не відбувається, — говорить Сергій Кирилюк. — Все так чи інакше впирається в умови для ведення бізнесу, ринкову конʼюнктуру, споживчий попит і, відповідно, попит на кредити, готовність банків їх надавати. А ці параметри в свою чергу повʼязані з десятками інших факторів. Таких як посилення захисту прав кредитора, поліпшення бізнес-клімату і т.д. "

У свою чергу фінансовий аналітик Олексій Кущ впевнений, що перекіс між ГБ і ГМ — свідчення того, що не працює т. зв. "кредитно-монетарна трансмісія".

"Є таке поняття, як мультиплікатор, який показує можливість монетарної системи країни робити так звані "нові гроші". І сам мультиплікатор визначається як відношення грошової маси до грошової бази. В Україні цей показник знаходиться на рівні приблизно 3-3,5. Це є вкрай низький показник, який говорить про те, що одна нова емітована гривня призводить до появи приблизно трьох гривень в обігу, — візначає експерт. — За великим рахунком, у нас у банків необмежена можливість робити нові гроші з національної валюти. Але якраз диспропорція в динаміці зростання ГМ до ГБ показує, що знову емітована гривня фактично курсує в замкнутій системі між банками, НБУ і Міністерством фінансів ".

На думку Олексія Куща, йдеться про обмін резервними зобовʼязаннями. Банки отримують рефінансування від Нацбанку або беруть свої вільні грошові залишки — і міняють їх на ОВДП. Таким чином відбувається обмін резервними активами: гривні на облігації. У результаті гроші не йдуть в економіку, тобто, банки не кредитують реальний сектор.

Економічний експерт "Українського інституту майбутнього" Данило Монін сказав "ДС", що в Україні цього року економіка зросте на 17-18% номінально, а зростання цін виробників зараз мало не 30% (за останній рік).

"Відповідно, зростання грошової бази на 8% для мене, чесно кажучи, здається навіть маленьким. Мені здається, що, по ідеї, вона повинна зростати більше, — сказав він. — Крім того, наскільки мені відомо, НБУ на 160 млрд грн кожного тиждня "морозить" гроші в депозитних сертифікатах Національного банку. Тому, з мого погляду, в економіці грошей зовсім мало. І таке маленьке зростання, мені здається, тільки гальмує економіку ".

Однак директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає, що торік і законодавці, і НБУ поводилися дуже правильно: зняття певних обмежень, вимог дало можливість все ж запустити кредитування бізнесу. А далі вже сам бізнес повинен вкладати гроші у власний розвиток.

"Це не проблема банківської системи, яка, наприклад, була в 2019 р., а більше проблема бізнесу, який повинен розуміти перспективи, щоб брати гроші і розвиватися, — вважає Несходовський. — Грошова база принципово не впливає на видачу кредитів. Тут швидше впливає політика НБУ: він уже заявив, що комерційні банки перейшли ліміт кількості цінних державних паперів, які вони купували. Це серйозне попередження для банків — що вони замість того, щоб вкладати в економіку, вкладають в менш ризиковані і досить прибуткові державні цінні папери ".

Експерт також нагадав, показники за підсумком 2020 р.: тоді грошова маса, навпаки, збільшилася швидше, ніж грошова база — приріст 28,6% проти 24,8%. А зараз, на його думку, відбувається повернення до нормальної ситуації.