"Надрукували" більше грошей. Чому українцям і бізнесу не стало краще
В Україні зростають два пов'язаних макроекономічних показники: грошова маса і грошова база. Однак темпи їх збільшення сильно відрізняються, і це вже становить небезпеку для економіки
Збільшення загального обсягу грошей у фінансовій системі — природний процес. Особливо в умовах інфляції і зростання економіки, а в Україні ми маємо і те і те. Однак в економічній науці є різні поняття обсягу грошей, залежно від їхньої ролі в економіці. Основні показники — грошова база (ГБ) і грошова маса (ГМ).
Це не просто "багато грошей"
Грошова база — це зобовʼязання Нацбанку в національне валюті. Вона включає в себе готівку поза банками, готівку в касах банків, а також резервні гроші (кореспондентські рахунки в НБУ, в основному — комерційних банків).
У свою чергу під грошовою масою (ДМ) мається на увазі сукупний обсяг готівки в обігу і грошей безготівкового обороту, тобто це ті гроші, які обслуговують економіку — бізнес і громадян. У неї не входить готівка в касах банків і резервні гроші (коррахунки банків в НБУ). Але входять готівкові гроші, що знаходяться в обігу, банківські депозити різних видів (зобовʼязання банків) і деякі цінні папери депозитних організацій. Виходить, що показник "готівка поза банками" — єдиний загальний як для ГБ, так і для ГМ.
Сукупний обсяг грошової маси, зоарема її приріст, багато в чому визначається збільшенням абсолютних розмірів кредиту банків. З цього боку величина грошової маси в обігу є результатом грошово-кредитної політики.
Зазвичай грошова маса набагато (в рази) перевищує грошову базу. Тому не слід для характеристики маси грошей в обігу користуватися даними про грошову базу. Однак все ж ГБ і ГМ взаємоповʼязані.
За даними НБУ, в Україні динаміка грошової бази і грошової маси виглядає так:
Як бачимо, з початку року по травень включно ГБ зросла на 8,1%, а ГМ — лише на 2,4%. Виходить, що грошей у фінансовій системі України справді стає більше, але збільшується насамперед ГБ, а "гроші для економіки", тобто ГМ — приросла лише на 2,4%. Чи достатньо цього для забезпечення економічного зростання?
Додамо сюди, що багато економістів все ж побоюються сильного зростання грошової бази, вважаючи, що це просто "друкування" грошей, яке рано чи пізно трансформується в інфляцію.
Що відбувається?
Як вважає голова Ради НБУ Богдан Данилишин, в Україні спостерігається переважно не монетарна інфляція, тобто не через збільшення пропозиції грошей, а інфляція витрат — зростає вартість виробництва, сировини і т.п. Тобто економіка вимагає більше грошей, тому що витрати й ціни вище.
При цьому якщо ГБ не трансформується в ГМ — це означає, що банки не поспішають видавати кредити. Справді: кореспондентські рахунки (елемент ГБ) помітно зростають, а обсяги кредитування — набагато меншим темпом. Банкам набагато простіше вкладатися в безризикові депозитні сертифікати (ДС) НБУ і ОВДП, ніж кредитувати бізнес.
Ця проблема має два боки. Перший: держава (НБУ та уряд), яка постійно потребує грошей, за останні роки "розбалувала" банки пропозицією своїх надійних цінних паперів (ДС і ОВДП). Другий бік: кредити бізнесу не можуть конкурувати з державними цінними паперами, оскільки є проблема з достатнью кількістю платоспроможних позичальників.
Виходить, що рівень монетизації економіки України зростає, але структура приросту монетарних агрегатів деформована і не сприяє економічному зростанню. Грошовий мультиплікатор (відношення грошової маси до грошової бази) знизився через те, що банки, отримуючи нові гроші, не трансформують їх в нові кредити, а просто накопичують в депозитних сертифікатах НБУ або вкладають в ОВДП уряду (зростання за останні 1,5 року на 62%) і в зовнішні активи (зростання на 86%).
Думки експертів
Розібратися в ситуації ми вирішили з допомогою експертів, яким поставили такі питання:
- Чи достатній приріст грошової маси? Чи немає перекосу в прирості грошової бази?
- Який звʼязок між збільшенням грошової бази, грошової маси та інфляції? Це у нас "друкують" забагато грошей і таким чином розкручують інфляцію або у нас ціни зростають — тому більше грошей потрібно для обслуговування економіки?
- Наскільки пожвавлення ділової активності останнім часом вплинуло на кількість грошей, потрібну для обслуговування економіки?
- Чи буде збільшення ГБ поступово швидше трансформуватися у збільшення ГМ не тільки за агрегатом "готівка поза банками" (це їхній загальний компонент), а й через збільшення банківських депозитів?
- Що потрібно зробити, щоб запустити кредитування, якщо збільшення ГБ недостатньо?
Як вважає директор департаменту казначейських операцій Юнекс банку Сергій Кирилюк, ці два індикативи (ГМ і ГБ) не зовсім коректно порівнювати. Грошова маса — це грошовий агрегат. Грошова база — основа для формування грошових агрегатів, але сама таким не є. При цьому між грошовою масою та інфляцією є прямий звʼязок. Збільшення маси призводить до пропорційного зростання інфляції з лагом приблизно у 6-9 місяців. Але зростання грошової маси далеко не завжди повʼязане з прямою емісією. На його думку, поточної грошової маси цілком достатньо для обслуговування економіки, але недостатньо для стимулювання зростання попиту і економіки.
"Суха економічна теорія справді вважає, що зростання грошової маси повинне призводити до зростання кредитування. І цей механізм повинен циклічно прискорюватися. Але в реальності, особливо в наших умовах, цього не відбувається, — говорить Сергій Кирилюк. — Все так чи інакше впирається в умови для ведення бізнесу, ринкову конʼюнктуру, споживчий попит і, відповідно, попит на кредити, готовність банків їх надавати. А ці параметри в свою чергу повʼязані з десятками інших факторів. Таких як посилення захисту прав кредитора, поліпшення бізнес-клімату і т.д. "
У свою чергу фінансовий аналітик Олексій Кущ впевнений, що перекіс між ГБ і ГМ — свідчення того, що не працює т. зв. "кредитно-монетарна трансмісія".
"Є таке поняття, як мультиплікатор, який показує можливість монетарної системи країни робити так звані "нові гроші". І сам мультиплікатор визначається як відношення грошової маси до грошової бази. В Україні цей показник знаходиться на рівні приблизно 3-3,5. Це є вкрай низький показник, який говорить про те, що одна нова емітована гривня призводить до появи приблизно трьох гривень в обігу, — візначає експерт. — За великим рахунком, у нас у банків необмежена можливість робити нові гроші з національної валюти. Але якраз диспропорція в динаміці зростання ГМ до ГБ показує, що знову емітована гривня фактично курсує в замкнутій системі між банками, НБУ і Міністерством фінансів ".
На думку Олексія Куща, йдеться про обмін резервними зобовʼязаннями. Банки отримують рефінансування від Нацбанку або беруть свої вільні грошові залишки — і міняють їх на ОВДП. Таким чином відбувається обмін резервними активами: гривні на облігації. У результаті гроші не йдуть в економіку, тобто, банки не кредитують реальний сектор.
Економічний експерт "Українського інституту майбутнього" Данило Монін сказав "ДС", що в Україні цього року економіка зросте на 17-18% номінально, а зростання цін виробників зараз мало не 30% (за останній рік).
"Відповідно, зростання грошової бази на 8% для мене, чесно кажучи, здається навіть маленьким. Мені здається, що, по ідеї, вона повинна зростати більше, — сказав він. — Крім того, наскільки мені відомо, НБУ на 160 млрд грн кожного тиждня "морозить" гроші в депозитних сертифікатах Національного банку. Тому, з мого погляду, в економіці грошей зовсім мало. І таке маленьке зростання, мені здається, тільки гальмує економіку ".
Однак директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає, що торік і законодавці, і НБУ поводилися дуже правильно: зняття певних обмежень, вимог дало можливість все ж запустити кредитування бізнесу. А далі вже сам бізнес повинен вкладати гроші у власний розвиток.
"Це не проблема банківської системи, яка, наприклад, була в 2019 р., а більше проблема бізнесу, який повинен розуміти перспективи, щоб брати гроші і розвиватися, — вважає Несходовський. — Грошова база принципово не впливає на видачу кредитів. Тут швидше впливає політика НБУ: він уже заявив, що комерційні банки перейшли ліміт кількості цінних державних паперів, які вони купували. Це серйозне попередження для банків — що вони замість того, щоб вкладати в економіку, вкладають в менш ризиковані і досить прибуткові державні цінні папери ".
Експерт також нагадав, показники за підсумком 2020 р.: тоді грошова маса, навпаки, збільшилася швидше, ніж грошова база — приріст 28,6% проти 24,8%. А зараз, на його думку, відбувається повернення до нормальної ситуації.
