Навіщо Україні оподатковувати виведений капітал

Мова йде про скасування податку на прибуток (базова ставка - 18%), замість якого в президентському законопроекті, поданому в парламент півроку тому, передбачений більш "легкий" податок на виведений капітал (НнВК, базова ставка - 15%). Однак ключова новація навіть не в пропонованих ставок (які різняться в залежності від операцій), а в заміні об'єкта оподаткування: якщо зараз потрібно платити з прибутку, то у разі затвердження нових норм гроші доведеться відраховувати державі тільки в момент вилучення їх з бізнесу, наприклад при розподілі дивідендів. Така модель з початку 2000-х успішно використовується в Естонії і нещодавно введена в Грузії і Литві. Вже до 2019 р. Україна може стати найбільшою країною, яка зважиться на таку реформу. Але чи будуть у нас хороші результати? Це питання розділив не тільки політиків, але також експертне співтовариство. Та 18 грудня у "Дискусійному клубі" ДС з Петром Биляном відбувся баттл на тему "Податок на виведений капітал - це стимул для бізнесу або дірка в бюджеті?". Це шоста і остання в цьому році гра в рамках нашого клубу.

Податок на виведений капітал відставала команда "червоних", а саме співзасновник і директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін, експерт податкової групи Реанімаційного пакету реформ, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов та голова комітету з питань податкової політики громадських рад при Міністерстві фінансів і ГФС України Тетяна Шевцова, яка також є співавтором законопроекту про НнВК. Їм опонували "білі", які вважають, що така новація в Україні не спрацює. У цій команді грали екс-заступник міністра фінансів України, голова ради директорів аудиторської фірми "Аксьонова та партнери" GGI Geneva Group International Олена Макеєва, економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ і заступник головного редактора "Ділової столиці" Олексій Шевнін.

Підуть інвестиції

Відкрив баттл Анатолій Амелін, який спрогнозував кілька позитивних ефектів від заміни податків.

"Якщо я як бізнес реинвестирую прибуток, то податок на прибуток не плачу - і це найголовніше зміна. І які наслідки виникають? Подивіться на структуру надходжень до бюджету України. Податок на прибуток формує лише 9-9,5% всіх надходжень. Є дослідження, згідно з якими 45% часу роботи бухгалтерів йде на облік доходів, витрат, зведення статистики, коли приходить податкова перевірка. Що ми маємо? Невисокий внесок в бюджет від цього податку і надмірну адміністративну навантаження з боку фіскальних органів. Саме це стимулює корупцію. Питання: велика корупція - це наслідок чого? Жорстких неефективних процедур і відсутність правового поля? Все це є в класичній фіскальній політиці. НнВК знімає потребу в тій кількості фіскалів, які регулюють, координують діяльність компанії, відповідно ми можемо скоротити і кількість людей, залучених до адміністрування нашого бізнесу", - зазначив Амелін.

Представник "червоних" також передбачив аргументи опонентів про те, що після скасування податку на прибуток зменшуватися відрахування в бюджет, які зібраний НнВК не покриє. За його словами, мова йде про 30 млрд грн, які в перший рік недоотримає держава, але ця сума не критична, оскільки динаміка зростання доходів і видатків держбюджету становить 150-200 млрд грн. І більше того, директор Українського інституту майбутнього стверджував, що це тимчасово, оскільки із збільшенням економіки зростуть і податкові надходження.

"Природно, якщо ми вкладаємо в якийсь проект, то у нас буде дефіцит коштів. Але, вкладаючи, ми повинні розуміти, чим це обернеться. НнВК збільшує оборотний капітал компаній, він збільшує торговельні операції та інвестиції, збільшується кількість робочих місць, які створюються, а значить, зростають надходження в бюджет", - пояснив Амелін.

Нарешті, зростання економіки завдяки такому зміни фіскальної політики він оцінив "як мінімум в 2%" - додатково до сьогоднішніх показників. А "компенсатором №1" бюджетних втрат у разі скасування податку на прибуток Амелін назвав ПДВ з тієї ж причини -збільшення обертів торгівлі.

Проте "білі" такий оптимізм не поділяють, по-іншому оцінюючи сам податок на прибуток, наслідки його скасування та перспективи інвестиційного буму.

Олексій Кущ зазначив, що збільшення надходжень від ПДВ та інших податків, які платять звичайні громадяни, зовсім не кращий компенсатор бюджетних втрат.

"Якщо ми подивимося структуру податкових надходжень, то податок на прибуток - це приблизно 100 млрд грн. Сьогодні вже фізособи сплачують прибутковий податок більше, ніж податок на прибуток. Зняти цей невеликий податок, який сплачує корпоративний сектор, - це означає знову перекладати [податковий тягар на населення: через ПДВ та прибутковий податок витягувати відсутні кошти в бюджет", - зазначив Кущ, підкресливши таким чином, що введення НнВК може призвести до небажаного перерозподілу доходів у суспільстві.

Так і бізнесу в цілому податкова реформа не піде на користь, вважає фінансовий аналітик.

"Що таке НнВК? Це спроба перетворити бізнес в таку свиню-скарбничку, яку можна розбити тільки ударом молотка по голові... Сьогодні НнВК передбачає оподаткування на роялті, страхових платежів на користь іноземних страхових компаній, на користь нерезидентів, фінансові операції з платниками єдиного податку. По суті, ввівши цей вид податку, ми створюємо додаткові бар'єри між великим і малим бізнесом. У Європі великий бізнес формує агломерації малого бізнесу навколо великих промислових суб'єктів. Створення додаткових перегородок - це фактично відсікання малого бізнесу від великого", - застеріг експерт з "білих".
І головне, на думку Куща, що після заміни податків з інвестиціями теж будуть проблеми.

"Така складна промислова економіка, як українська, потребує не так в акумулюванні внутрішніх інвестицій, як в залученні зовнішніх... А зовнішній інвестор ніколи не прийде в країну, де немає прибутку, дивідендів, де міноритарний акціонер позбавлений можливості отримувати ті свої 5 копійок, які він вклав у свій бізнес. І якщо ми введемо НнВК, то це фактично стимулювання до закапсулированию бізнес-процесів", - стверджує економіст.

На це Анатолій Амелін поцікавився у опонента, де з кількох юрисдикцій в світі НнНК працює неефективно, щоб робити такі висновки. На що Олексій Кущ відповів, що в країнах з такою структурою економіки, як в Україні, цього податку ніколи не було, та лише у Естонії є достатній досвід життя з ним, а чіткої кореляції між економічними успіхами цієї країни і системою НнВК він не бачить, оскільки поруч знаходяться Фінляндія, Швеція, Норвегія та інші успішно розвиваються держави, де цей податок не застосовується. При цьому Кущ дорікнув "червоних", що вони хочуть зробити з України "піддослідної морську свинку".

Але цю ж саму метафору, як зброя, перехопив опонент Михайло Соколов.

"Так, треба ставити експеримент, адже у нас об'єктивні переваги відсутні перед іншими податковими юрисдикціями та країнами... У нас високі станові ризики, дуже погана інституціональне середовище, у нас дуже високий рівень корупції.

Характеристики, які ми не можемо змінити, будуть не на користь нашої юрисдикції як тієї країни, де можна робити бізнес. І я згоден, що без іноземних інвестицій, технологій, мізків стрибка не вдасться. І НнВК - одна з небагатьох можливостей створити хоч десь перевага, яку нашу країну буде відрізняти в кращу сторону", - зазначив експерт, додавши, що головний плюс закону про НнВК - радикальне скорочення контрольованих операцій та транзакцій.

Однак на уточнююче питання Олени Макеєвої з "білих" "А хто понесе відповідальність, якщо цей експеримент не пройде?" Соколов вказав на уряд і парламент.

Що стосується інвестицій взагалі, то "білі" взагалі не поділяв оптимізму з приводу розрахунків, представлених опонентами на початку гри.

"Я почув, що не менше 2% ВВП додасть введення НнВК замість податку на прибуток (трохи більше $2 млрд. - ред.). Якщо ж мультиплікатор ВВП у нас приблизно 3, то умовно $666 млн в рік компанії повинні вкладати в інвестиції. Але ж не тільки сама наявність грошей - причина, щоб їх інвестувати. Потрібні умови, попит. Тому не можна стверджувати, що інвестиції автоматично підуть, якщо вивільняться гроші", - аргументував Олексій Шевнін.

На що Тетяна Шевцова відповіла, що такі ж розрахунки представлені і Міністерством економрозвитку.

У приклад Естонія

У своєму виступі Тетяна Шевцова уточнила, що головним завданням нового податку може бути навіть не залучення інвестицій, а саме спрощення адміністрування.

"Що ж зробила Естонія? Насправді мета була не стільки в залученні зовнішніх інвестицій, скільки спрощення адміністрування. Естонія досягла результату в тому, що за 34 цента адмініструє 100 євро податків", - розповіла вона, додавши, що податкова система цієї країни визнана кращою в світі.

Але "білі" порахували приклад Естонії недостатнім. Олексій Шевнін сказав, що якщо успіх однієї країни - аргумент на користь НнВК, то сотня інших держав, які живуть з корпоративним податком, - аргумент за те, щоб не змінювати податок на прибуток як такої. Його підтримав і Олексій Кущ, підкресливши, що зміни в оподаткуванні можуть стати успішними тільки разом з розвитком інституційного середовища. На його думку, бізнесмени йдуть в Естонію "тому що там є суди з швидким та якісним правосуддям, ефективне законодавство і цифрове уряд і управління", а от Україну як майданчик для інвестицій використовувати не будуть через корупцію в наших судах, незахищеності прав кредиторів та неефективної системи держуправління.

Втім, у прихильників НнВК інша думка з цього приводу. "Якщо ми будемо чекати, коли зможемо в наших реаліях провести реформу, яка змінить все і відразу, цього не станеться ніколи. Потрібно змінювати на краще хоча б те, що можемо", - вважає Соколов.
Естонію згадали ще не раз. В тому числі і на завершальній стадії гри, коли глядачі в залі ставили запитання командам. Так, директор K. A. C. GROUP Corporate Lawyers&Tax Advisors Володимир Гаркуша поцікавився у прихильників податку на виведений капітал, як можна мінімізувати ризики, що звільнилися, у бізнесу гроші не будуть виведені за схемами.

"Коли естонці збираються на Співочому полі - вони один одного знають. В Естонії дуже жорстке законодавство - особливо щодо споживання. Людина повинна, безумовно, маючи компанію, розподілити прибуток і заплатити досить високий податок. А ось українські підприємці мають з початку 90-х серозну школу конвертації, обвалів, схем. Як українські підприємці будуть малювати реінвестиції, яких не буде, це зрозуміло. У зв'язку з цим питання, при розробці цього закону було передбачено законодавство [про контроль] на етапі споживання?", - звернувся Гаркуша до "червоним".

Йому відповіла Шевцова, що контроль за особистим споживанням здійснюється через податок з податків доходів фізосіб, як це передбачено зараз. Однак Олена Макеєва з "білих" підкреслила, що непрямих методів контролю закон про НнВК не передбачає.

Велика підтримка і низькі ставки

"Червоних" вирішив підтримати заступник генерального директора з питань співпраці з держорганами ПАТ "Арселорміталл" Кривий Ріг" Володимир Ткаченко.
"Ми за [НнВК], тому що ми продовжуємо інвестувати. Бачимо, що це можливість, нам потрібно модернізувати свої підприємства, і ми це робимо. На сотні мільйонів доларів. У нас є план до 2023 р., нам потрібні кошти на розвиток підприємств... Нас запитують колеги, чому ви це підтримуєте, ви що не виводите? Виводимо, звичайно, різні платежі на утримання офісів у всіх міжнародних компаній. Але для нас важливіше інвестувати в модернізацію підприємства", - пояснив він позицію компанії.

Однак Макєєва звернула увагу, що рішення вкладати чи не вкладати гроші в якусь країну інвестор приймає не тільки на підставі діючої системи там системи оподаткування, про що і свідчить захід в Україну Mittal Steel Germany GmbH в 2005 р. яка в результаті злиття стала в наступному році ArcelorMittal.

"По-перше, інвестор приходить в країну, де податки для нього не грають головну роль. Він буде інвестувати, коли йому цікаво, коли розуміє, який прибуток отримає. І по-друге, ми ж розуміємо, які зараз зміни в Люксембурзі відбуваються, тому розуміємо, чому вигідний цей податок в Україні. Весь світ змінюється, офшорів не буде через два-три роки", - пояснила Макєєва, яка вважає, що НнВК зробить багатих ще багатшими.

Але Тетяна Шевцова запевняє, що саме завдяки такому ефекту в нашу країну підуть гроші. "Це і є конкурентна перевага України - отримати податок на виведеній капітал в таких умовах, щоб кошти з Люксембургу надходили до нас", - сказав співавтор обговорюваного законопроекту.

В процесі баттла "білі" відповіли на це, що спершу потрібно міняти інституційне середовище і, за словами Куща, "вже потім затягувати з допомогою податків інвесторів, а не ставити віз попереду коня".

В кінці гри глядачі розсудили, хто був більш переконливим. З рахунком 71% на 29% перемогли "червоні" прихильники податку на виведений капітал.

А ще одна команда - колектив "Ділової столиці", - бажає читачам перемог у новому році. Тим більше, що буде багато нових ігор.

Головне відповісти на питання, кому ж вигідний цей податок. Я подивилася річний звіт Wealth Report, як зростає багатство, і ось що знайшла: сукупне багатство в світі зросло на 6,4% за 12 місяців 2017 р. Лише 1% найбагатших людей належить половина світового достатку, а 10% людей у світі володіють 88% глобальних активів. В Україні статистика плюс-мінус однакова - 10% олігархів володіють як мінімум 80% активів.

Якщо говорити про податок на прибуток, то 5% компаній в Україні забезпечують 80% бюджетних надходжень. І судячи за даними казначейства, план по запланованих 90 млрд грн (я вважаю це дуже багато) буде перевиконано. Виходить, що 90 млрд грн, які ми отримаємо в бюджет нашої країни, знаходяться в руках прибуткових структур, шанованих корпорацій з не менш шанованими акціонерами. І ми хотіли зробити подарунок на Новий рік, дозволивши не платити податок на прибуток? Якщо ж ми подивимося статистику в цілому, то це менше 1% всіх зареєстрованих юридичних осіб в Україні. Таким чином виходить, що фактична мета НнВК - дати прибутковим компаніям можливість не платити податок, а значить, зробити їх акціонерів багатшими.

І НнВК - це не мораторій на податкові перевірки. Просто змінюється об'єкт перевірки, тобто зрозумілий фінансовий результат, який розраховується на основі доходів і витрат за принципами бухгалтерського обліку, ми замінимо на перевірку під мікроскопом кожної окремої господарської операції. Кажуть, що наші податківці не вміють перевіряти і на біле пишуть чорне, але виходить так, що ми фактично забираємо проблемний непрофесіоналізм податківців і переносимо його в наші корупційні суди, які розглядатимуть, правильно чи неправильно була визначена та чи інша господарська операція. Кому вигідний такий підхід? Тіньової економіки та бізнесу, який сьогодні не платить податки.

Сьогодні в країні 297 тис. платників податку на прибуток. При цьому 8 тис. платників генерує 1,3 трлн грн збитків, 400 платників генерує половину цих збитків, 600 млрд грн, і податкове навантаження, 80% податку на прибуток, збирається лише з 1000 компаній. 1000 компаній платить за себе, і за брата, який генерує ці збитки. Вони дають можливість виводити відсотки, роялті, штрафи, навіть фіндопомогу збитковим компаніям, яким сьогоднішні норми податкового законодавства дозволяють втопитися в накопичених збитки. Про що я кажу? З 37 млрд грн, виплачених відсотків з тонкої капіталізації, 36 млрд грн належать збитковим компаніям. 1 млрд грн хтось оподатковує, 36 млрд грн потонули. З 20 млрд грн фінансової допомоги і штрафів в користь нерезидентів всі 20 млрд грн здійснюються збитковими компаніями. З 3,5 млрд грн роялті 1,5 млрд грн - це збиткові компанії, 1 млрд грн з гаком - виплати на офшори. Це всі сьогоднішні коригування чинного законодавства, які для прибуткових компаній приводили б до оподаткування. Але вони не оподатковуються. Середня ставка податку на репатріацію, під які потрапляють, наприклад, відсотки, роялті, становить 3%. Це дозволяє під 3% здійснювати висновок, що в умовах НнВК призводить до об'єкту прямого оподаткування та оподатковується за ставкою 20% або 15%, якщо правила тонкої капіталізації спрацюють і ми будемо говорити, що це дивіденди...

Сьогоднішня система податку на прибуток неефективна і корупційна. Тому що норми бухгалтерського законодавства та фінзвітності залишаються непідвладними перевіряючим, які звикли жити в парадигмі валових доходів та витрат і складні нюанси бухгалтерського обліку та фінансової звітності породжують конфлікти при перевірках підприємств...

Фактично НнВК створює передумови, за яких складні питання легко вирішуються оподаткуванням. І сьогодні немає іншої можливості усунути розмивання податкової бази.