Податок з біткойну. Навіщо прийнятий закон про віртуальні активи

8 вересня Верховна Рада України підтримала в другому читанні законопроєкт "Про віртуальні активи", в число яких входять також криптовалюти. За законопроєкт №3637 проголосували 276 народних депутатів. У документі віртуальні активи визначаються як нематеріальне благо, особливості обігу якого описуються Цивільним кодексом України та цим законом. Вони можуть бути незабезпеченими або забезпеченими.

НБУ на своїй сторінці в Facebook поспішив уточнити, що віртуальні активи після прийняття закону про них не стануть в Україні платіжним засобом. "Законним засобом платежу в Україні є гривня", — підкреслив регулятор.

Разом з тим прийняття закону надало віртуальним активам певний юридичний статус, а учасникам ринку — можливість захисту своїх інтересів і роботи в правовому полі.

"Наступний важливий крок — розробка і впровадження нормативно-правових актів, які відповідно до норм закону регламентують деталі функціонування ринку віртуальних активів, забезпечать захист учасників від ризиків шахрайства та втрати інвестицій. Над цим Національний банк готовий працювати спільно з іншими регуляторами цього ринку", — йдеться в заяві.

У свою чергу, голова НБУ Кирило Шевченко в своєму Facebook зазначив, що прийнятий закон дозволить працювати в Україні міжнародним криптобіржам. Також він нагадав, що його відомство вже створило власну цифрову валюту — е-гривню.

Як старанно підкреслюють чиновники, тепер Україна приєднається до невеликого переліку країн (Німеччина, Люксембург, Білорусь, Мальта, Швейцарія, Сінгапур), які легалізували криптоактиви.

Криптовалюти як НЛО

Перша криптовалюта — біткойн — з'явилася на світ 3 січня 2009 р. як відповідь комп'ютерного співтовариства на світову економічну кризу. Активісти популярної в техносередовищі спільноти криптопанків вважали, що корінь зла в економіці — держави і банки, а значить, їх потрібно виключити з нової фінансової системи, в якій самі люди зможуть управляти своїми грошима. Задумку вдалося реалізувати завдяки використанню технології блокчейн (тобто розподіленого реєстру), в яку інтегровані системи "міцного" шифрування. Так з'явилися криптовалюти — електронні гроші, що не мають єдиного центру прийняття рішень і єдиного емітента, тобто не керовані ніким і нічим, крім ринку. Сьогодні, 12 років по тому, одна криптомонета біткойну коштує $50 тис., а загальна капіталізація ринку криптовалют становить $2,15 трлн.

І хоча для сотень мільйонів людей у всьому світі криптовалюти вже давно стали самими справжніми грошима, влади різних країн таку функцію за ними вперто не визнають (винятком недавно став Сальвадор). Це тим більш ненормально для нашої країни, яка сьогодні — один зі світових лідерів за рівнем прийняття криптовалют населенням.

Тому незрозуміло, наприклад, чому політики говорять про легалізацію криптовалют в Україні — вони і раніше не були заборонені. Або про дозвіл працювати в Україні міжнародним криптобіржам — і сьогодні будь-який українець, який володіє будь-якою з безлічі криптовалют, вільно може торгувати на будь-якій іноземній криптобіржі. Більш того, зараз стають все більш поширені децентралізовані біржі (DEX), які взагалі не відносяться до жодної країни і не регулюються жодним законом (крім законів математики).

Можна сказати, що закон, який регулює криптовалюти, — це приблизно те ж саме, що закон, який регулює польоти НЛО. Тобто на реальний обіг криптовалют між людьми він вплинути не може. Максимум — регулюватиме правила будівництва посадочних майданчиків для НЛО на території країни (аналогія — національні компанії, що працюють з криптою) або те, як держава буде робити з літаючою тарілкою, що впала (аналогія — як будуть вирішуватися майнові суперечки, в яких фігурують криптоактиви).

Прийнятий в Україні Закон "Про віртуальні активи" сам по собі нічого особливо не регулює, це рамковий документ. У ньому прописані термінологія, визначення віртуальних активів і яке відомство за що буде відповідати після розробки і затвердження відповідної нормативно-правової бази. (Регулятором ринку буде Мінцифра, в окремих випадках повноваження будуть у НБУ і Нацкомісії з цінних паперів. Також створять новий регулятор — Національну службу з регулювання обігу віртуальних активів.)

Але вже зараз можна зрозуміти, якими основними принципами керуватиметься українська держава щодо криптовалюти, NFT-токенів, стейблкойнів, CBDC, керуючих токенів і інших віртуальних активів.

Інтерес держави

У першу чергу інтерес держави — це, звичайно, податки. І всі слова про "прозорі умови взаємовідносин криптокомпаній з державою", вимовлені міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим, — теж про податки.

За словами міністра, щоденний оборот віртуальних активів в Україні становить 1 млрд грн, однак він знаходиться в тіні. Як вважає Федоров, через це міжнародні біржі не можуть зайти в Україну. Також міністр підкреслив, що з жодної операції з віртуальними активами не платяться податки.

Тим часом закон передбачає, що повинен обкладатися податком "інвестиційний дохід від операцій з криптовалютою": тобто людина купила, наприклад, біткойн, він через місяць подорожчав, людина його продала, отримала прибуток — і поділилася з державою. Хоча в законі і немає відповіді, як взагалі буде визначатися, отримала людинак дохід від операцій з криптою чи ні ...

Значить, швидше за все, основний податковий тягар постараються покласти на українські криптокомпаніі. Але вони, по ідеї, і так платять податки — раз працюють в Україні. Навісити на них додатковий податок через приставки "крипто"? Так вони до кінця тижня перереєструються де-небудь на Кайманових островах, і в бюджет рідної країни взагалі нічого платити не будуть. На відміну від гривні, криптовалюти — транскордонні, а в руках професіоналів вони ще й слідів не залишають.

Що зможуть власники

Всі віртуальні активи тепер поділяються на забезпечені і незабезпечені. Забезпечені регулюються НБУ, а також Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Що цікаво, найдорожчий криптоактив — біткойн — якраз потрапляє в категорію незабезпечених активів.

Учасники ринку можуть відкривати рахунки в банках для розрахунків за операціями з криптовалютами, а також самостійно встановлювати вартість активів у ході операцій. Власники криптовалют зможуть вносити їх у декларації про доходи та майновий стан. Дохід, отриманий від продажу криптовалюти, оподатковується за загальними правилами — за ставкою 18% податку і 1,5% військового збору.

З безумовно позитивних моментів — те, що власники віртуальних активів зможуть легально обмінювати і декларувати їх і при цьому бути захищеними українським законодавством. Тобто в разі чого — зможуть захищати права на віртуальні активи в суді, який вже не буде намагатися сам зрозуміти, що таке криптовалюта і чи має вона якусь цінність.

Ця перевага і для бізнесу, і для фізосіб. Більше навіть для бізнесу, який після появи відповідної нормативної бази зможе брати криптоактиви на баланс.

З посилювань: закон готувався з урахуванням стандартів регулювання операцій з віртуальними активами Міжнародної групи з протидії відмиванню грошей (FATF). Тобто щоб професійно працювати на крипторинку, компанії повинні будуть розкрити структуру власності для можливості установки кінцевих бенефіціарів.

Для юросіб — учасників ринку зміниться багато: доведеться оформляти дорогі ліцензії, приводити свою роботу у відповідність з правилами (яких поки немає), можливо, потрібно буде виробити механізм взаємодії з державою. Для приватних осіб — швидше за все, додасться лише необхідність платити податки при продажу (як майна).

"Питання декларування крипти будуть розкриті в поправках до Податкового кодексу, де буде описано порядок декларування тих чи інших цифрових активів, і це не раніше, ніж через пів року. Моя думка нейтрально-позитивна: цей закон особливий акцент робить на оборот таких цифрових активів, як стейблкойни — блокчейн-аналоги фіатних валют, наприклад, USDT, — сказав "ДС" засновник блокчейн-проєкту Aeneas Антон Кобринець. — У термінах закону такі активи іменуються "забезпечені віртуальні активи (валютні цінності)", і бажаючим емітувати такі активи доведеться попітніти і отримати ліцензію на їх оборот у держави ".

Закон vs життя

Те, що в Україні криптовалюти не визнаються платіжним засобом, ще зовсім не означає, що люди їх не використовуватимуть як такі. Долар у нас теж не визнається платіжним засобом, але мало хто відмовляється отримувати зарплату в доларах, якщо є така можливість. Звичайно, долар — це зобов'язання ФРС США, але знайдуться люди, які хочуть отримувати і крипту.

До того ж в останні місяці в нашій країні з'явилися фінтех-стартапи, які дозволяють цілком легально розплачуватися криптовалютою як традиційним платіжним засобом. Наприклад, Weld Money або BitsWallet, — обидва вони пропонують свої віртуальні платіжні карти, до яких клієнт може прив'язати свій криптогаманець, а також банківську карту VISA або Mastercard.

За фактом таку криптокарту можна використовувати як звичайну банківську карту: кошти з криптогаманця конвертуються в безготівкові гривні в режимі реального часу в момент оплати. Можна платити за товари і послуги як звичайною картою, так і використовуючи вже всім звичні сервіси Google Pay і Apple Pay.

Для умовного "дяді Васі", який отримує біткойни в якості оплати за свою віддалену роботу на американського замовника, різниці — ніякої. А ось чи зможе тепер українська держава, завдяки новому закону, обкласти "дядю Васю" податком, — велике питання. Однозначної відповіді на нього поки немає. Будемо дивитися, яка нормативно-правова база з'явиться в майбутньому.