Лазівка для "особливо розумних". Захочуть айтішники записуватися у ФОП за новою схемою
10% "податку на мізки"
26 лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №10094, що передбачає зміни в Податковий кодекс. Автори документа (а це депутати з декількох фракцій, в тому числі провладних) пропонують створити окрему (п'яту групу платників єдиного податку. За їх задумом, у цю групу будуть включені фізособи-підприємці (ФОП, або по-українськи ФОП), що працюють в IT-галузі України.
Для них пропонується плавно підвищити ставку податку до 2025 р. до 10% по одному відсотку на рік. Такий варіант, за задумом авторів законопроекту, може стати гарною альтернативної ініціативи, що передбачала "викриття" ФОП, під яких маскуються наймані працівники.
Сьогодні айтішники і їх колеги з числа творчих спеціальностей (наприклад, дизайнери) платять 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ) від мінімальної заробітної плати та 5% єдиного податку. А ось ті, хто працює в штаті компаній, змушені платити державі набагато більше: 22% від окладу, 18% ПДФО і 1,5% військового збору. Тому і IT-компаніям, і самим фахівцям вигідніше оформляти відносини як роботу ФОП на підряді у фірми. Це дозволяє роботодавцю знизити податкове навантаження з 41,5% при оформленні найманого працівника до 5% для приватних підприємців.
Саме таку практику хочуть скасувати ті, хто пропонує кваліфікувати айтішників як найманих працівників. Але якщо так зробити, то неминучим наслідком стане масова еміграція IT-фахівців - їм, як правило, працюють віддалено, переїхати на роботу в іншу країну простіше, ніж представникам будь-яких інших професій.
У сусідній Білорусі 12 років тому проблему вирішили, створивши під наглядом держави Парк високих технологій (ПВТ), в який зібрали IT-компанії і дали їм неймовірні податкові пільги, у тому числі по зарплаті. Це спрацювало: масова еміграція програмістів припинилася в один момент. А сьогодні компанії-резиденти ПВТ приносять більше валютної виручки, ніж нафтопереробка.
Розробники українського законопроекту врахували небажання вітчизняних компаній працювати під щільним наглядом держави, як це зроблено в Білорусі. Запропонована розумна альтернатива: крім існуючих чотирьох груп платників єдиного податку, ввести додатково п'яту групу, спеціально для айтішників. Для них буде не тільки поступово піднята ставка податку до рівня 10%, як зазначалося вище, але також передбачається підняти ЄСВ з 2020 р. удвічі - його будуть утримувати вже з двох мінімалок.
Конкретні цифри ще можуть змінитися в процесі розгляду законопроекту. Суть же в тому, що українським IT-фахівцям запропоновано платити нехай і відносно більше податків, залишаючись в ролі ФОП, але не так вже й багато - і в будь-якому випадку значно менше, ніж їм довелося б платити в якості найманих працівників.
Погасить такий підхід їх бажання емігрувати у разі зміни податкового клімату? Питання складне. Судячи з обговорення на форумах самими айтішниками законопроекту №10094, єдиної думки серед них немає: хтось визнає це хорошої заходом і залишиться на батьківщині, а хтось заявляє про готовність виїхати.
СЕО Львівського ІТ-кластеру, член Ради представників Асоціації IT Ukraine Степан Веселовський на професійному ресурсі DOU (Developers Of Ukraine) так коментує законопроект: "Запропонований спосіб оподаткування не призведе бізнеси до негативних результатів - закриття, зменшення кількості офісів або скорочення штату. Плануємо доопрацювати новий законопроект ще в цьому році так, щоб він почав діяти з 2020-го. Тоді до 2025-го податок був би 10%".
За словами Веселовського, на зустрічі з айтішниками 26 лютого Петро Порошенко так змалював прогнози зростання IT-індустрії України до 2024 р.: 8% ВВП і 400 тис. зайнятих. На думку СЕО Львівського ІТ-кластеру, новий законопроект дозволить досягти цих показників.
П'ята група: хто і скільки платитиме?
Отже, у п'яту групу платників будуть віднесені тільки ФОП, які надають послуги в сфері IT, тобто відповідні видами економічної діяльності за такими КВЕД: видання комп'ютерних ігор і іншого програмного забезпечення; комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними діяльність; обробка даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність.
У проекті закону прописано ще одна умова, з дотриманням якого ФОП можуть бути віднесені до п'ятої групі: вони не повинні використовувати працю найманих осіб, а їхній дохід не повинен перевищувати 7,5 млн грн на рік. Натомість вони отримають право використовувати для роботи техніку та приміщення, що належать іншим ФОП або юридичним особам, не укладаючи з ними трудового договору.
П'яту групу в ЗМІ відразу прозвали "айтишной" з-за того, що вона орієнтована на фахівців IT-індустрії. Проте в реальності в цю категорію потрапляють представники цілого ряду творчих професій, схильних до фрілансу: маркетологи, копірайтери, дизайнери, керівники проектів, бізнес-коучі та консультанти. Так що визначення "група креативників" буде, мабуть, більш точним.
Для ФОП, віднесених до п'ятої групи, у кого річний дохід буде перевищувати 7,5 млн грн, автори законопроекту пропонують встановити ставку податку в розмірі 15%. Цю ж ставку передбачається застосовувати у випадках, коли ФОП на даній групі отримує дохід від інших видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Втім, у всьому описаному залишається одна дивина. Якщо вірити законопроекту, нікого не будуть переводити в п'яту групу без його згоди. Точніше, фізособа-підприємець буде сама вирішувати, до якої групи по сплаті єдиного податку воно буде ставитися. Виникає питання: чи підуть айтішники самостійно у п'яту групу платників під однією тільки загрозою штрафів для роботодавців у разі виявлення трудових відносин між роботодавцем та ФОП?
