Продати по-швидкому. Кабміну набридло сплачувати збитки держпідприємств
Верховна Рада прийняла в першому читанні зміни до закону про приватизацію державних підприємств, який вніс Кабмін. Необхідність у нових правилах продажу держмайна назріла вже давно: незважаючи на 20 років приватизації у власності держави досі залишається близько 3,5 тис. держпідприємств. Це довжелезний список активів, балансова вартість яких оцінюється приблизно в 1,4 трлн грн. Однак віддача від володіння таким обсягом активів вкрай низька.
По-перше, близько третини від 3,5 тис. підприємств існують тільки на папері. Єдина їхня цінність - будівлі, які часто просто здаються в оренду під офіси. Частка державного сектора в українській економіці і так з року в рік скорочується, а на сьогодні вона вже не дотягує і до 16%. Але і це ненормально багато в порівнянні з будь цивілізованою країною, за винятком хіба що Китаю. Наприклад, в Чехії всього 90 державних підприємств, у Польщі - 301, а в Угорщині - 371.
Щороку близько сотні держпідприємств в Україні припиняють своє існування, не витримавши конкуренції з приватним бізнесом або так і не зумівши залучити інвестицій.
По-друге, по-справжньому ефективних держпідприємств - одиниці, решта рік від року стабільно генерують збитки, які покриваються з кишені українців. Наприклад, за підсумками минулого року з топ-100 держпідприємств 89 показали збитки в розмірі 95 млрд грн. На ці гроші можна було б купити 360 сучасних рентген-апаратів для українських лікарень або побудувати трасу міжнародного рівня між Одесою і Миколаєвом. Заощадивши ці гроші, Україна могла б купувати для українських лікарень щодня 65 нових реанімобілів або один ангіограф і всього за рік забезпечити цим обладнанням навіть невеликі лікарні. Але замість цього кожну хвилину з держкомпаній в кишені чиновників відводить три середніх зарплати українця.
Тільки в минулому році, вперше за багато років, держсектор спрацював з позитивним результатом - прибуток всіх держпідприємств сукупно становив 26 млрд грн порівняно з 53 млрд грн збитків за 2015 р. Однак такий позитив був досягнутий головним чином за рахунок "Нафтогазу України" - після підвищення тарифів на газ для населення ця компанія перестала висмоктувати з бюджету по 100 млрд грн щорічно і стала працювати з прибутком. Позитивний фінансовий результат держсектора був підкріплений ще за рахунок п'яти-шести великих держкомпаній, у яких навели порядок з фінансами і скоротили злодійство.
У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) вже давно зрозуміли, що держава ніколи не стане ефективним власником, тому з метою скорочення витрат держави на утримання збиткового держсектора МЕРТ планує за два наступні роки ще більше скоротити частку держсектору в економіці до приблизно 6%.
Проте існуюче на сьогодні законодавство просто не дозволить провести швидку і масштабну приватизацію. Зараз процес приватизації регулюють сім законів, які роблять його складним і довгим. Законодавча сфера відрегульована таким чином, що Фонд держмайна може продати одне підприємство в місяць, тоді як потрібно продавати два держпідприємства в день.
Запропонований Кабінетом Міністрів законопроект №7066 має суттєво спростити продаж держпідприємств. По-перше, у держвласності залишаться тільки стратегічні підприємства, а всі інші будуть продані. Істотно також буде спрощена класифікація держпідприємств: сьогодні все держактиви діляться на шість класів, і кожен з них має свої особливості і правила приватизації. Урядовий законопроект пропонує ділити держпідприємства тільки на два види - великі (з вартістю активів понад 250 млн грн, їх буде 50-60 шт.) і дрібні (всі інші).
Великі активи будуть продаватися на аукціоні із залученням інвестиційного радника, а дрібні - на інтернет-аукціоні, такому, наприклад, як "Prozorro.Продажі". Це дозволить уникнути корупції при продажу, маніпуляцій з ціною і умовами продажу, які раніше надавалися під конкретного покупця.
При цьому буде істотно скорочений термін підготовки підприємства до продажу - великі замість 24 місяців будуть готуватися до приватизації всього за рік, а дрібні замість 12 місяців - за чотири.
Крім того, в урядовому законопроекті передбачені і деяка лібералізація для самих інвесторів - буде знижено вимога по гарантійному депозиту з нинішніх 5-20% від стартової ціни до рівня 5%, а займає безліч часу оцінка активу незалежним оцінювачем, яка використовується для визначення стартової ціни, буде скасована - стартова ціна держпідприємства буде визначатися його балансовою вартістю.
При цьому за бажанням інвестора з метою захисту його прав за згодою сторін в договір купівлі-продажу може вписуватися умова застосування міжнародного арбітражу в разі спорів між Фондом держмайна і покупцем. Оскарження результатів продажу буде обмежено трирічним періодом, а суди не зможуть протягом одного року після приватизації відкривати справу про банкрутство проти свежеприватизированного підприємства - це дозволить інвестору розрахуватися з боргами і не втратити придбаний актив на користь кредиторів.
Однак законопроект передбачає, що походження грошей інвестора буде ретельно перевірятися: до приватизації не буде допущені особи, пов'язані з Росією.