Накрутити по-тихому. Чи можна змусити банки не брехати про відсотки за кредитом
Розгляд у парламенті законопроекту про захист споживачів фінансових послуг (№ 2456-д) вийшло на фінішну пряму. У Нацбанку кажуть, що після його появи фінустанови не зможуть безкарно обдурювати клієнтів обіцянками безвідсоткових кредитів, нав'язувати додаткові послуги або виконувати інші трюки, що дозволяють заробляти на невіданні і довірливості населення. Однак оптимізм регулятора поділяють далеко не всі.
Контролери візьмуться за "безпроцентні" кредити
В НБУ підрахували: за минулий рік портфель гривневих кредитів, виданих банками населенню, зріс на 31,4% - до 135,4 млрд грн, перевищивши обсяг в докризовий період. Драйвером зростання стало споживче кредитування, на яке припадає близько 85% усіх позик в нацвалюті, залучених фізособами від банків.
Не менш активно розвивають кредитування та небанківські фінустанови. Наприклад, за перші шість місяців минулого року загальний обсяг кредитів, виданих усіма небанківськими фінансовими установами, зріс на 37% у порівнянні з першим півріччям 2017-го (до 20,8 млрд грн). Але якщо в банках декларовані ефективні ставки по споживчих кредитах складають 30-140% річних, то у фінансових компаніях можуть перевищувати 600%.
Поки ситуація не критична: рівень боргового навантаження на українські домогосподарства становить 9,1% від розміру річного доходу. Для порівняння: у Латвії цей показник перевищує 44%, в Польщі - 63%, у Словаччині - 78%. "При збереженні темпів зростання споживчого кредитування в перспективі декількох років деякі групи домогосподарств можуть виявитися надмірно закредитованными. У 2016-2017 роках компанія GfK Ukraine на замовлення Світового банку проводила дослідження, в рамках якого респонденти сегментувались по ризику неспроможності погасити кредит (залежно від співвідношення витрат і доходів) і ризику надмірної закредитованості (в залежності від наявності заборгованості за кредитами, комунальних платежів тощо). У категорію "незахищені" (тобто високі ризики по обох напрямках) потрапило 74% з 2410 респондентів", - зазначає Наталія Задерей, експерт експертної платформи НБУ.
Не виключено, що обивателі були б менш ласі на кредити, якщо б, наприклад, знали, що платити доведеться не обіцяні 0,1%, а всі 500-600% річних. Припинити таку відверту брехню фінустанов покликаний новий закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг". Проект документа депутати готові розглянути у другому читанні вже найближчим часом. Документ покликаний не тільки припинити кричущі випадки порушення прав клієнтів фінустанов, але і наділяє нинішніх регуляторів правом розглядати скарги населення на фінансистів і карати порушників.
"Безгоспними" клієнти фінустанов опинилися в 2011 р., коли Держспоживстандарт викреслив фінансові послуги зі свого переліку. Після чого об'єктом для тисяч листів із скаргами на порушення з боку фінустанов став Національний банк. Але зараз, не маючи законного мандата на захист прав споживачів, НБУ може лише погрозити пальчиком або написати страхітливе лист. Ситуацію може змінити ухвалення законопроекту № 2456-д - саме він покладе на Нацбанк обов'язок працювати з порушеннями щодо клієнтів (аналогічними повноваженнями розбиратися зі скаргами споживачів на підопічних наділяються Комісія з цінних паперів та фондового ринку і Комісія, яка регулює сферу ринків фінпослуг. - "ВД").
Законопроект зобов'язує всі без винятку фінустанови в місці надання послуг розмістити інформацію про повної їх вартості. А також письмово проінформувати клієнта перед укладенням договору, скільки йому реально, з урахуванням всіх комісій, доведеться платити по кредиту або який дохід він буде отримувати по депозиту, включаючи всі комісії і податки. Якщо ж конкретний розмір витрат не може бути визначений, у повідомленні йому повинні будуть розповісти порядок визначення таких витрат.
"Посиляться і вимоги до реклами: якщо шрифт інформації про умови надання фінансових послуг вдвічі менше, ніж назва фінпослуги, реклама буде вважатися недобросовісною. Те ж стосується і аудіореклами, в якій умови надання послуги оголошуються на 25% швидше, ніж її назва. Тому дрібний шрифт або скоромовка повинні залишитися в минулому", - вважає Василь Андрусяк, керівник практики податкового права MORIS GROUP.
Клієнт завжди правий
Недобросовісна реклама та повнота розкриття інформації - лише частина проблем, які покликаний вирішити майбутній закон. Суттєво відкориговані будуть і взаємовідносини банків з клієнтами в рамках договірних відносин. Насамперед у документі обмовляється загальні для всіх фінансових договорів правило: що містяться в ньому умови не можуть обмежувати законодавчо прописані права споживачів. Порушують це правило пункти договору автоматично будуть вважатися недійсними.
Наприклад, якщо клієнт взяв кредит під певний фіксований відсоток або розмістив депозит, то банк не зможе в односторонньому порядку збільшити відсоток за кредитом або змінити розмір процентів за депозитом. Стандартні зараз відмовки на кшталт зміни економічної ситуації або облікової ставки НБУ вже не спрацюють. І відповідні умови договору, що дають фінансистам таке право, працювати не будуть.
Змінювати умови договорів фінустанови зможуть лише з письмового дозволу клієнта. "Як це працює зараз? Банки направляють споживачеві пропозиції про зміну умов договору (наприклад, збільшення процентної ставки). При цьому в договорі часто прописується наступне правило: якщо споживач не заявить претензій протягом певного терміну, це автоматично означає згоду з такою пропозицією. Все, що потрібно від недобросовісних банків, - це мати докази відправлення такої пропозиції і його отримання споживачем. Таке отримання може фальсифікуватися, віддаватися сусідам, формуватися за угодою з поштовим відділенням або листоношею. Результат - споживач дізнається про додаткові відсотках або заборгованості в момент, коли вона досягає значних розмірів. У разі ж прийняття законопроекту збільшення процентної ставки без письмової згоди споживача буде недійсним", - пояснює Василь Андрусяк.
Більше того, законодавець подбав про те, щоб договори були максимально зрозумілими для обивателів. Відмова надати примірник договору з усіма додатками вже буде вважатися порушенням. "Також законопроект обумовлює наступне: у разі виникнення різночитань договору, закріплені в ній права і обов'язки клієнта будуть тлумачитись на його користь. Тобто хитромудрі формулювання договору, найчастіше зрозумілі тільки юриста, який його складав, вже не допоможуть фінустанові використовувати неоднозначність у свою користь", - говорить Максим Олексіюк, партнер ЮФ "КМ Партнери".
Що не менш важливо, закон повинен знизити ризики неповернень. "Серед істотних моментів слід також відзначити введення штрафних санкцій, які накладаються контролюючими органами, зокрема, за непроведенную оцінку кредитоспроможності споживача перед укладенням договору про фінансову послугу. Дане нововведення має спонукати позикодавців до більш відповідального походу при прийнятті рішення про видачу позики", - говорить Ігор Опадчий, партнер ЮК JN Legal.
Законопроект про захист споживачів фінансових послуг забороняє прописувати в договорі пункти, що обмежують права клієнта, передбачені законом. Це правило діє і зараз. Проблема в тому, що ці договори можуть "творчо" уточнювати, деталізувати, замовчувати права, тлумачити їх або передбачати особливі механізми їх здійснення.
Найбільш одіозні положення фінансових договорів після прийняття законопроекту не зникнуть. Наприклад, дуже часто в договорах прописують так звані третейські застереження. Це означає, що в разі виникнення конфлікту між банком і клієнтом спір буде розглядатися у "постійно діючому третейському суді", який "постійно діє" якраз при цьому ж банку (їх асоціації).
Звертатися боржника банку в такий суду за захистом - все одно, що звертатися до касира того ж банку. "Третейськими суддями" у цих судах часто працюють колишні співробітники цих банків. Чи вони будуть розглядати конфлікт неупереджено? Питання риторичне. І все це цілком законно. Так само законно, як і передбачати в іпотечному договорі можливість звернення стягнення на предмет іпотеки за будь-яке і будь-яке порушення договору кредиту або іпотеки. У тому числі за неповідомлення боржником (іпотекодавцем) протягом трьох днів, скажімо, про зміну номера телефону або електронної пошти. Так само законно, як передбачати троекратные нашарування забезпечень на користь фінустанови: застава/іпотека, порука, договір купівлі-продажу з відкладальною умовою, штрафи та пені, додаткові платежі, які прямо не називаються неустойкою, але такої фактично є.
Скаржтеся!
Безумовно, закон не може охопити всі можливі практичні нюанси взаємин банків і їхніх клієнтів. Тому наділяє регуляторів правом давати роз'яснення та методичні рекомендації, які в майбутньому дозволять закрити всі спірні питання.
І все ж багато правознавці налаштовані щодо нового документа дуже скептично. "На жаль, даний законопроект занадто довго перебував на розгляді. За цей час вже були внесені зміни в Закон "Про захист прав споживачів", прийняті закони "Про споживче кредитування" та "Про відновлення кредитування", пролобійовані НБУ і недобросовісними банкірами. Тому про те, що закон зможе ефективно захистити права споживачів, говорити не доводиться. Всі пропоновані норми - не більше ніж надання додаткових повноважень регуляторам (перелік яких навіть розширено), жодним чином не захищають безпосередньо споживачів фінансових послуг", - упевнений Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії "Кравець та Партнери".
Простий приклад. Законопроект пропонує вважати порушенням прав споживачів нав'язування додаткових послуг ("хочете оплатити в нашій касі - оформіть картку нашого банку", "посвідчує документи тільки у зазначеного нами нотаріуса", "хочете отримати послугу - оформіть страховку" і т. д). Але нав'язувати будь-які додаткові послуги заборонено і зараз. Обходять цю вимогу просто - зобов'язання клієнта придбати щось додатково документально не фіксується. Тобто не буває таких умов договору, але бувають специфічні "пакети" страхових або інших фінансових послуг. Ця ж практика збережеться і після вступу в силу нового закону. Аналогічна вимога - розкривати ефективну ставку за кредитом - теж вже є. Але чи багато ми знайдемо власників споживчих кредитів, які точно знають, під який дійсно відсоток їх залучили?
Те ж саме стосується і недобросовісної реклами. "Якщо чесно, будь нормальний юрист за допомогою нехитрих дисклеймеров кшталт "адміністрація не несе відповідальності...", відсилань, що відлякують розмитих формулювань і креативного дизайну зробить так, щоб формально дотриматися будь-які вимоги закону про рекламу - і при цьому заманити клієнта", - запевняє Андрій Трембич, адвокат АФ "Грамацький і Партнери".
Так що все буде залежати від того, наскільки формально будуть підходити до перевірки підопічних і розгляду скарг споживачів самі регулятори. І буде у порушників можливість відкупитися.
Законопроект не вирішує дуже суттєве питання, пов'язані з веденням банками депозитних, а також поточних (розрахункових) рахунків клієнтів. Між депозитом і розрахунковим рахунком існує принципова різниця. Депозит - це надання коштів банку в борг, тоді як розрахунковий рахунок відкривається тільки для ведення банком обліку безготівкових коштів клієнтів. Однак проблема полягає в тому, що банки не роблять різниці і розпоряджаються всіма без винятку засобами клієнта, будь то депозит або розрахунковий рахунок. Тобто грошима на поточному рахунку ви ризикуєте рівно так само, як і ті, хто передав гроші на депозит. При цьому за поточними рахунками клієнти або не отримують відсотки, або отримують, але дуже незначні.
Крім того, власники депозитів вже захищені законодавчо: у разі банкрутства банку вони отримують відшкодування з Фонду гарантування вкладів (за вкладами до 200 тис. грн). Але як бути тим, хто нікому не надавав свої гроші і просто має розрахунковий рахунок у банку? Як виявилося, на практиці банки не бачать різниці, і власники розрахункових рахунків необґрунтовано несуть ті ж максимальні ризики. Враховуючи недавній банкопад, на цю ситуацію законодавці повинні були звернути увагу в першу чергу.
