Суперштрафи і дика пеня. Як Мінекономіки каратиме бізнес за борги по зарплаті

Міністерство економіки України, яким керує Олексій Любченко, розробило законопроєкт, який, на його думку, повинен посилити захист працівників від несвоєчасної виплати заробітної плати або невиплати її в повному обсязі. Цей законопроєкт тільки вийшов з-під пера чиновників міністерства, він буде ще розглядатися урядом і тільки після цього може бути направлений до Верховної Ради.

Проблема дійсно актуальна. За даними Державної служби статистики, загальна заборгованість по виплаті зарплати в липні цього року в порівнянні з червнем зросла більш ніж на 10%, а з початку року — майже на 52% і на 1 серпня становила 3,96 млрд грн. При цьому зусилля держорганів з вибивання боргів вельми скромні — Міністерство юстиції у липні відзвітувало, що з початку цього року Державна виконавча служба стягнула 360 млн грн боргів по зарплаті, а це тільки 9% від загального боргу по країні.

Штрафи — за кожного

Головне нововведення законопроєкту — посилення покарань роботодавців за несвоєчасну або неповну виплату зарплати. Сьогодні керівник підприємства за безпідставну невиплату зарплати або її частини більш ніж за один місяць карається штрафом у розмірі від 8,5 тис. до 17 тис. грн. При цьому штраф не залежить від кількості працівників, яким недоплатили.

Мінекономіки пропонує привʼязати розмір штрафу до кількості постраждалих від невиплати зарплати працівників — за кожного з них з керівника підприємства буде стягуватися штраф у розмірі від 6,8 тис. до 13,6 тис. грн. Таким чином, у компаніях з десятками працівників штрафи можуть досягати сотень тисяч і так далі.

Крім того, за нецільове використання коштів, призначених для виплати зарплати (якщо це призвело до боргів), міністерство пропонує накладати штраф від 13,6 тис. до 20,4 тис. грн — знову-таки за кожного працівника, якому недоплатили.

Пропонується також ввести для роботодавця пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день зволікання з виплатою зарплати. Ця норма буде включатися, якщо працівник отримав менше 50% належного йому заробітку. Про які цифрах йдеться, легко уявити, подивившись на облікову ставку НБУ, — зараз вона становить 8,5%. Для порівняння: зараз працівнику передбачена лише компенсація за несвоєчасну виплату зарплати відповідно до індексу споживчої інфляції (цю норму хочуть скасувати).

Ще одне посилення: пропонується виключити з Кримінального кодексу норму, яка звільняє від покарання за невиплату зарплати тих, хто до притягнення до відповідальності виплатить працівникам належні гроші.

Але як такі новації вплинуть на бізнес, роботодавців, працівників і їх взаємини?

Економічний експерт Нацради реформ Данило Монін вважає збільшення штрафів нормою шкідливою і неправильною. "Якщо станеться криза — і підприємства не зможуть виконувати свої зобовʼязання перед контрагентами. А тут ще до проблем на ринках у них додадуться величезні штрафи державі. Це ще швидше добʼє проблемні підприємства", — сказав він.

Крім того, збільшення штрафів буде стимулювати підприємства платити мінімальну зарплату (а решта — "в конверті") або взагалі працювати в тіньовому режимі. "У такій системі це буде на порядок вигідніше, адже в тіні керівник підприємства не має таких зобовʼязань. А виплата офіційно мінімальної зарплати і решти — " в конверті " мінімізує потенційні штрафи за невиплату", — пояснив Монін.

У свою чергу, експерт ринку праці Тетяна Пашкіна відзначила тривожну тенденцію, що заборгованість по виплаті зарплати в Україні коливається від 2 до 4 млрд грн і з ростом економічної активності зростає і міцніє і закономірність не платити вчасно зарплату. За її словами, 56% підприємств, які мають борги по зарплаті, — економічно активні. А тому даний законопроєкт стане просто ще одним вітряком у боротьбі за акуратність платежів. "У нас уже є законодавство, яке не просто засуджує невиплату зарплати, але й передбачає штрафні санкції. Але показових страт і порок я поки що не пригадую. Тому доти, доки не буде чіткого порядку покарання економічно активних підприємств, які не платять вчасно зарплату at all (взагалі. — "ДС"), плодити нові законодавчі латки, напевно, сенсу немає", — сказала вона.

При цьому Пашкіна зазначила, що законослухняним роботодавцям будь-які законодавчі зміни завдають незручність, змушуючи оптимізувати процеси, щоб не постраждати, тоді як ті, хто ігнорує трудове законодавство повністю або частково, тихо вичікують, щоб зрозуміти, наскільки їх це може торкнутися.

Немає грошей — не ходжу на роботу

Міністерство економіки також пропонує дати працівникам, перед якими є борги по зарплаті більш ніж за 15 днів, можливість не виходити на роботу. Потрібно лише за два дні попередити свого роботодавця. І останній повинен буде ще платити у цей період 2/3 окладу.

Виняток становлять лише ті, чий невихід на роботу загрожує життю, здоровʼю людей та навколишньому середовищу, а також для працівників прокуратури, судів, збройних сил, органів державної влади та місцевого самоврядування, безпеки і правопорядку. Ну і в разі надзвичайного або воєнного стану.

Однак експерти вважають, що і ця норма може виявитися не дієвою. На думку Тетяни Пашкіної, навіть якщо попередити свого начальника про невихід на роботу, тому ніщо не заважає скласти акт про відсутність підлеглого на робочому місці більш ніж чотири години, а потім звільнити його за прогул. "І поки працівник шукатиме правду, вгадайте — хто виграв?" — сказала вона.

Індексації зарплат не буде

Мінекономіки також пропонує цим законопроєктом прибрати норму про індексацію зарплати, але залишити індексацію пенсій, стипендій та аліментів. Аргументація така: вона була введена в період складної соціально-економічної ситуації в країні за часів гіперінфляції і знецінення доходів населення, яке не можна було компенсувати іншими механізмами. Сьогодні, в умовах контрольованої помірної інфляції, цей механізм застарів і втратив актуальність.

Крім того, Мінекономіки хоче надати бізнесу можливість самому встановлювати терміни виплати відпускних, головне — щоб працівник отримав їх до початку відпустки. Також міністерство хоче змінити порядок оплати відрядних. Якщо сьогодні, згідно із законодавством, вони не можуть бути нижче середнього заробітку, то пропонується прибрати цю привʼязку і виплачувати звичайну зарплату.

На думку Данила Моніна, скасування індексації, а також усунення обмежень щодо виплати відпускних і розрахунку відрядних по середній зарплаті — позитивний крок, бо зменшують адміністративні витрати підприємств і штрафи у звʼязку цими виплатами.

Таким чином, законопроєкт виглядає значущим і різноплановим. Однак багато норм ще можуть випасти або змінитися під час його розгляду в Кабміні, а потім у Верховній Раді.