Знову на базу. Лукашенко під тиском Путіна почав грати проти України
Причому йдеться не тільки про взаємній торгівлі - постраждають і чисто "людські" відносини між країнами.
В перший же робочий день після зустрічі з Володимиром Путіним, прямо вранці в понеділок, 24 вересня, Олександр Лукашенко зібрав силовиків на нараду. Він розповів їм перед телекамерами про затримання великої нелегального арсеналу стрілецької зброї, після чого наказав зміцнити кордон з Україною. Що цікаво, перше, справді, ніяк не пов'язана з другою.
Відгородитися від України
"Ми прийняли рішення про зміцнення кордону з Україною. Ми бачимо, скільки звідти йде сьогодні біди для Білорусі, в тому числі зброї переправляється. Ми повинні закрити кордон. Але не для порядних людей, а для бандитів, для тих, хто везе зброю", - заявив білоруський президент державного секретаря Станіслава Засю та голови Держприкордонкомітету Анатолію Лаппо.
Їм Лукашенко переказав недавній доповідь міністра внутрішніх справ Ігоря Шуневича про знайдений нелегальному арсеналі.
"Вони затримали чоловіка, у якого арсенал: кулемети, десяток автоматів, два десятки гвинтівок, десять тисяч патронів і так далі, і так далі, - навів подробиці Олександр Лукашенко. - Колекціонують? Так бойове все ж зброю. Ось колекціонери... Звідки все це? Подивилися - в армії нашої всі на місці. Завезли. Тому прийнято рішення встановити кордон з Україною. Потрібна там чисельність прикордонників? Потрібна. Давайте подивимося. Туди сотню, туди тисячу... Без всяких начальників. Начальників повинно бути по мінімуму".
Мова йшла про затриманого у вересні начальника ТЕЦ Городейского цукрового комбінату Леоніда Штейн. У його машині знайшли цілий арсенал - тюнінгований автомат Калашникова, пістолети Макарова, ТТ, невідома гвинтівки, ручні гранати, вибухові пакети. Порушили кримінальну справу, потім у квартирі Штейна, гаражі та службовому кабінеті вилучили два нарізних карабіна, чотири гладкоствольних рушниці та два пістолети, а також незаконно зберігаються кулемет, п'ять автоматів, 10 гвинтівок, 10 пістолетів, 28 гранат, 265 вибухових пристроїв, 2 кг вибухівки та близько 10 тис. патронів різного калібру.
Проблема в тому, що ні найменшого відношення до України ця історія не мала. Проте кожного разу, коли в Білорусі криза, коли потрібно притиснути опозицію або підняти президентський рейтинг, силовики відразу, як на замовлення, "виявляють" то якихось українських бойовиків, то білоруських, але пройшли навчання в тренувальних таборах в Україні", то взагалі "джипи зі зброєю з України" прориваються через кордон. От тільки жодної кримінальної справи за описаним сюжетів громадськість так і не побачила. Тільки страшилки по телевізору.
"Швидше за все, одна з головних умов, озвучені в ході переговорів один на один Путіна і Лукашенка, - радикально знизити градус білорусько-українських відносин, - сказала в коментарі для "ДС" білоруський політик, голова громадянської кампанії "Наш Дім" Ольга Карач. - Причому будь-яких відносин: політичних, економічних, військово-технічних. Москву надто сильно зачіпало те, що Лукашенко не визнав анексію Криму, що він їздив на інавгурацію Порошенко, але не їздив до Путіна, що Білорусь продає дуже багато всього, потрібного Україні".
Державний секретар Ради безпеки Білорусі Станіслав Зась після наради у Лукашенко повідомив журналістам, що чисельність білоруських прикордонників буде збільшено за рахунок перерозподілу загальних штатів силових відомств. "У нас в країні підвищується чисельність силовиків в цілому. Це вимога президента прийняте до виконання, - сказав він. - Назріла об'єктивна необхідність. Потрібно посилюватися, особливо на південному напрямку. Ми додаємо людей, і вони повинні піти туди, де йде виконання бойових завдань".
Зась зазначив, що в першу чергу будуть посилені застави на кордоні з Україною, "щоб забезпечити своєчасне реагування", в різних кількостях - від трьох–п'яти до 8-10 осіб. Крім того, повідомив секретар білоруського Радбезу, в органах прикордонної служби на кордоні з Україною будуть відтворені спеціальні бойові підрозділи - маневрені групи.
Він нагадав, що з 2014 р. було створено понад 20 нових прикордонних застав і постів: "З них 18 - на українському кордоні, був сформований Мозирський прикордонний загін. Така робота повинна бути продовжена".
"Зрозуміло, що різке посилення прикордонного контролю вдарить по двох сфер: по туризму та з малого прикордонного руху, тобто по спілкуванню родичів в Поліссі, де межа пройшла по споконвіку соседствовавшим селах, - каже Ольга Карач. - Ну і білоруси будуть набагато менше їздити в Україну. Тут і так деколи за три-чотири години на кордоні стоїш, а що буде після "посилення", не хочеться навіть думати".
Українці в Білорусі - проблема для Москви
За неофіційною інформацією, в Сочі на переговорах білоруського та російського президентів була також порушена тема українців, які втекли в Білорусь від конфлікту на сході своєї країни. Сьогодні в Білорусі 160 тис. мігрантів з України, які перебралися в 2014-2016 роках, отримали документи за спрощеною схемою і були розселені та працевлаштовані. Тим не менше їх юридичний статус не визначений, вони не біженці, а незрозуміло хто. Лукашенко в 2014 р. просто сказав: "З України приймаємо всіх". Це і стало інструкцією для вертикалі влади.
Але юридично питання про статус мігрантів так і не було вирішене. Буквально одиниці з них отримали політичний притулок. А багато громадян України понад зареєстрованих 160 тис. досі перебувають в Білорусі повністю нелегально.
Частиною переселенців з України білоруські влади компенсували традиційну брак фахівців на селі - лікарів (та іншого медперсоналу), вчителів, механізаторів, агрономів і тваринників, будівельників і т. д. Але дуже багато залишилося "неприкаяних" - тих, хто не знайшов себе в білоруських умовах або працевлаштувався в тіньовому секторі. Все це дуже не подобається росіянам, які вважають, що в умовах відкритої білорусько-російської межі українським нелегалам ніщо не перешкоджає відправитися в Росію, в тому числі з недружніми намірами.
Так що цілком можна очікувати, що тепер білоруські влади заявлять українським переселенцям щось на кшталт: "Ми вас від війни врятували, житло і роботу дали, тепер у вас на батьківщині все спокійно, пора і честь знати".
Газ, дизпаливо, бензин база...
Після зустрічі в Сочі в Україні вже пройшла хвиля подорожчання скрапленого газу. Тепер очікується подорожчання всього моторного палива і його можливий дефіцит. Нагадаємо, що поставками з Білорусі забезпечено 45% українського ринку бензину і 35% дизпалива, це головний постачальник (40,31%) моторного палива для України.
За перше півріччя 2018-го продажу зріджених вуглеводневих газів (ЗВГ) з Білорусі в Україну зросли на 35% - до 258 тис. т. Вже в травні залізничний експорт ЗВГ з Росії в Білорусь збільшився до рекордних 107,375 т - це приблизно 20 тис. т в місяць в 2016-м. Значна частина цього обсягу ще влітку відразу перенаправлялися в Україну за сірими схемами.
Але тепер Кремль "прикрутив краник". Москва і Мінськ встановлять індикативний баланс по вуглеводнях на 2019 р., інші поставки будуть заборонені. В уряді РФ це пояснили "швидким зростанням реекспортних постачання російських нафтопродуктів і ЗВГ в країни Балтії та України".
Нарешті, Мінськ і Москва повернулися до питання про російській військовій базі в Білорусі. Нагадаємо, що в ході недавнього візиту до Вашингтон президент Польщі Анджей Дуда запропонував США створити на польській території постійну військову базу, розмістити там американську танкову дивізію. Спостерігачі в Мінську впевнені: ця ідея польського керівництва стала приводом для тиску Москви на офіційний Мінськ з метою розміщення російських військ. Нагадаємо, що в 2014-2015 рр. домовленість про російської базі була майже досягнута, але потім Лукашенко дав задній хід.
Сьогодні ЗС РФ на території Білорусі мають два військових об'єкта (не військові бази): "Антей" і "Волга": радіолокаційна станція, вузол далекого зв'язку ВМФ. Термін безкоштовного перебування на білоруській території закінчується в 2020 р., і російські військові наполягають на продовженні.
Але у відомстві Сергія Шойгу хочуть розмістити в Білорусі повноцінну російську військову базу, з авіацією, танками і піхотою. За неофіційною інформацією, після переговорів у Сочі Мінськ не буде заперечувати проти створення військової бази РФ - народу це буде подано як відповідь на появу військової бази США "Форт Трамп" в сусідній Польщі. Але Україні такий об'єкт у її північної межі доставить набагато більше клопоту, ніж Польщі.