Розплата за кіловати. Кому і скільки разів підвищать ціну на світло

Міністерство економіки має намір поступово відучувати населення від дешевої електроенергії. Як заявив на прес-конференції міністр енергетики і навколишнього середовища Олексій Оржель, в планах поступово відмовлятися від інструменту спеціальних зобов'язань (ПСО), який, на його думку, не покращує ефективність ринку. Однак у 2020 р. у повній мірі це зробити не вдасться.

Як заявив Оржель, в якості першого кроку зниження обсягу ПСО і підняття тарифів на електроенергію розглядається варіант їх підвищення для найбільших споживачів серед населення — тих, хто споживає щомісяця 500 кВт·год або більше. За словами міністра, сьогодні ця категорія — чи забезпечена частина населення, або ж ті, хто за великим обсягом споживання ховає невелике промислове виробництво.

Тарифи на електроенергію для домогосподарств станом на початок цього року, уточнив Оржель, покривали собівартість її виробництва тільки на 46,2%, тоді як рік тому цей показник досягав 51,7%.

Отже, тариф для великих побутових споживачів пропонується підвищити до рівня промислових споживачів другого класу напруги. А сьогодні він становить близько 2,88 грн за 1 кВт·год.

Тобто не буде перебільшенням сказати, що ціна на електрику для зазначеної категорії споживачів збільшиться в середньому в два-три рази від діючої для населення зараз. Останній раз тарифи для населення підвищувалися 1 березня 2017 р. Зокрема, перші 100 кВт·год сьогодні оплачуються (далі ціни вказані з ПДВ) за ціною 0,9 грн за 1 кВт·год, а понад сотні — вже за 1,68 грн за 1 кВт·год.

Однак у тарифній таблиці є ще ряд пунктів для особливих категорій. Наприклад, по 0,9 грн за 1 кВт·год платять багатодітні сім'ї, сім'ї з прийомними дітьми та дитячі будинки сімейного типу незалежно від обсягів споживання). За таким же тарифом розраховуються за електроенергію і ті, хто проживає в гуртожитку.

Якщо уряд затвердить ідею зміна тарифів у тому вигляді, в якому її озвучив Оржель, то підвищення торкнеться не найбільшою категорії населення. Чіткої градації "до 500 кВт·год" і "понад 500 кВт·год" в аналітиці НКРЭКУ немає, але приблизну картину можна побачити. Зокрема, серед міського населення-понад 300 кВт·год на місяць споживають лише 10% абонентів (або майже 1 млн абонентів), а серед сільського населення планку 350 кВт·год на місяць долають і того менше — 8,3% населення (або 0,5 млн абонентів).

Утім, основна маса споживачів, яка потрапляє в зону ризику прийдешнього підвищення, — це власники житла, яке опалюється за рахунок електрики і обладнано електроплитами. У таких будинках близько 45% сімей (або близько 100 тис. абонентів) в неопалювальний сезон споживають понад 600 кВт·год на місяць, а в період опалювального сезону — понад 800 кВт·год. Та існуюча практика дозволяє припустити, що для них будуть передбачені тарифні послаблення.

Більш точні дані про кількість населення, яке споживає понад 500 кВт·год, приводив голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус на своїй сторінці в Facebook 7 листопада. Зокрема, він зазначив, що понад 500 кВт·год споживають лише 3,6% абонентів, але на цю категорію припадає 17% електроенергії, яка йде на населення.

Дуже важливо розуміти і те, як будуть нараховувати високий тариф, — на споживання понад 500 кВт або на всю електрику для домогосподарства, у якого за місяць лічильник накрутив таке значення. Але для цього слід дочекатися офіційних документів.

Однак навіть якщо заплановане підвищення відбудеться, українських споживачів може підбадьорити теза про те, що жителі Європи платять за електроенергію значно дорожче — від 3,3 грн за 1 кВт·год в Болгарії, до 10,3 грн - у Німеччині та Данії. Правда, і рівень життя в більшості з цих країн в рази вище...