"На щастя, у нас немає централізованого опалення". Чотири кейси, як громади готуються до зими

У столиці 20 вересня відбулася конференція "Енергостійка зима? Що ще можна зробити, щоб захиститися від російського тероризму". А вже наступного дня росіяни здійснили й першу атаку на енергосистему України цього сезону. Організатором конференції була Мережа захисту національних інтересів "А Н Т С".

У першій частині конференції йшлося про національний рівень готовності до зими в умовах ракетних обстрілів. А друга — була присвячена підготовці до опалювального сезону на регіональному та місцевому рівнях. Її модератор Андрій Чубик від початку зазначив, що, за результатами опитування "А Н Т С", місцеві громади вже доклали максимум зусиль, щоб підготувати свої теплові об'єкти для благополучного проходження опалювального сезону.

Складніша ситуація із забезпеченням резервних джерел опалення (що актуально в умовах ракетних атак), а також із накопиченням запасів палива та обладнання для ремонтно-відновлювальних робіт. Зате дуже непогано справи із забезпеченням подачі води та водовідведенням.

Виступи представників громад на конференції показали, що кожна з них готується до зими по-своєму, але загалом на місцях часом набагато простіше розв´язувати проблеми з енерго- та теплопостачанням, ніж у великих містах та промислових центрах.

"Забезечуємо всіх дровами"

Сергій Карпук, голова Шацької селищної громади Волинської області, почав із констатації факту: на території громади немає централізованого газопостачання, відсутнє й централізоване опалення. "Ми розв'язували ці питання різними способами: це забезпечення комунальних установ та населення дровами та іншим паливом, яке вони використовують для індивідуальних котелень. Загалом ці питання для нас в певному сенсі легше вирішити, бо ми не маємо сьогодні тих проблем, які є в містах, що повністю залежать від газу та інших енергоносіїв".

Однак, за його словами, у громади є інші виклики. Основним видом палива в зимовий період є дрова, яких достатньо на території Шацької селищної громади. Лісове господарство та Національний парк готують до зими відповідні обсяги, які надалі реалізують для населення та комунальних служб.

Наприклад, Шацька селищна рада з цим питанням справляється так: там є муніципальний центр і структури, які самі ж заготовляють дрова. Раз або двічі на місяць керівники повідомляють, як триває підготовка. В результаті на сьогодні територіальна громада на 100% забезпечена дровами як паливом.

Є й інші територіальні центри, які передусім допомагають людям оформляти субсидії на дровоопалення і також контролюють цільове використання цих коштів.

"Ми ще залежимо і від торфобрикетів, якими ми користуємося, і частково — від вугілля. Потреба у вугіллі з кожним роком зменшується, а от від торфобрикетів ми не можемо так швидко відмовитися. І тут ми залежимо від роботи Маневицького торфозаводу, єдиного, що працює на Волині. І постійно постає таке питання: скільки часу він ще зможе функціонувати, бо працює на викупній сировині, — розповів Сергій Карпук. — Питання, чи зможе він забезпечити потреби області, особливо такі громади, як наша, де немає альтернативи, тобто природного газу. Ми постійно проводимо консультації з цим торфозаводом про забезпечення наших установ".

Голова громади визнає, що із електроенергією ситуація ще більш невизначена. Торік підстрахувалися генераторами — самі закуповували, отримували від закордонних партнерів тощо. Це дозволило під час відключень не припиняти роботу установ. Але було складно та дорого. Нині знову до цього готуються.

Паралельно в громаді розвивали альтернативні джерела електроенергії. Наприклад, на ЦНАП встановили сонячні панелі в комплекті з акумуляторами. Відбувається також модернізація будівель з метою, що скоротити енергоспоживання.

"Усі на персональному опаленні"

У свою чергу Ростислав Бортник, голова Бережанської міської громади Тернопільської області, каже про готовність до опалювального сезону.

"Нам пощастило у тому, що немає централізованого теплопостачання у громаді, усі перейшли на персональне опалення. Тобто громада буде більш-менш забезпечена. Також нам вдалося завдяки партнерам, зокрема ANTS, та іншим громадським волонтерським організаціям отримати достатню кількість генераторів малої потужності", — розповів він.

До того ж від польського консульства в Луцьку громада отримала грант на встановлення сонячних батарей.

Що ж стосується водопостачання, то на території громади вдосталь ручних помп. "І якщо у нас не буде електропостачання, то ми зможемо туди під'єднати певну кількість електрогенераторів", — каже пан Бортник.

Однак голову громади непокоїть інше — те, що зараз Кабмін хоче забрати у місцевої влади ПДФО від військових та інших структур (ДСНС, поліції). Хоча у громаді розглядали можливість за ці кошти встановити сонячні батареї та інші альтернативні джерела енергії на критичну інфраструктуру. Але якщо з 1 жовтня ці гроші у громади заберуть, доведеться брати кредит у банку.

Майже всі на газовому опаленні

Іншу к картину змалював Олег Савчук, голова Поромівської селищної громади Волинської області. У цій громаді лише 6000 осіб, і в 95% будинків — газове опалення (іноді разом з твердопаливними котлами). Усі, крім однієї, школи опалюються газом. І там постало питання, що робити з вугільною галуззю.

 "І в нас на території є дві вугільні шахти, які забезпечують вугіллям не лише нашу, а й інші громади, навіть інші області. Але ж до 2030 р. вугільна галузь буде перепрофільована в інший напрямок, — сказав Олег Савчук. — Один із гарних прикладів, як можна використати тих, хто працював у вугільній галузі, дали наші сусіди з Львівської області, міста Червоноград. Вони перепрофілювали навчальний заклад для шахтарів та зробили там навчання для фахівців, які займаються встановленням сонячних панелей і їх обслуговуванням; також впровадили навчання використанню дронів".

У Поромівській селищній громаді є понад 35 суб'єктів — фізичних осіб, які встановили у себе на території, на будинках, на платформах сонячні електростанції та забезпечують і своє житло, і державу електроенергією. Цей досвід у громаді планують розвивати.

"Ми могли б мати автономність під час аварійних відключень"

Павло Шимко, голова Бахмацької міської громади Чернігівської області, розповів, що очолює одну з найбільших міських громад регіону: 27 тис. мешканців. Вона має класичну міську інфраструктуру, де давно створена та функціонує система централізованого теплопостачання. Працює 6 котелень, є теплопункт.

"Тому ми постійно модернізуємо та ремонтуємо систему централізованого теплопостачання, підземні комунікації (цього року теж без цього не обійшлося), проводимо їх випробування, — розповів пан Шимко. — Також маємо в місті електростанцію сонячної генерації потужністю 4 МВт. Якби була система енергосховищ, яка б могла забезпечувати потреби суто нашої громади, а не була б з´єднана зі спільною українською електромережею, ми б мали тут автономність під час аварійних відключень. На жаль, ця система поки що в Україні не працює. Тобто ми маємо великі поля сонячної генерації, але вони не зможуть безпосередньо забезпечувати населені пункти".

Однак, за словами голови громади, енергетичну стійкість формує саме населення. Ще перед війною виник тренд на обладнання власних будинків автономними системами енергопостачання. Наприклад, близько 100 власників будинків змонтували на них сонячні панелі. Це рішення вартістю до 10 тис. євро забезпечує будинку повну енергетичну самодостатність. А практично всі комунальні установи вже обладнані генераторами на випадок аварійних чи планових відключень.

Підсумки конференції підбила Юлія Вусенко, експертка з питань ефективного місцевого самоврядування Мережі "А Н Т С": "Ми розуміємо всю відповідальність, яка лягає на місцеве самоврядування. І воно показало спроможність торік. Тож ми чуємо оптимістичні прогнози з боку наших голів, представників громад, які кажуть, що в нас є резерви, варіанти, яким чином будемо вирішувати питання. А ми маємо готуватися, адже бачимо, що для ворога критична інфраструктура є метою на наступний період".

За її словами, перед місцевим самоврядуванням, зокрема, стоять такі гострі питання, як достатність генераторів та забезпеченість усім потрібним для їхнього функціонування.