Невдала репетиція. Чому Гончаруку краще написати новий бюджет
Всупереч очікуванням
Романтичні очікування з приводу бюджету-2020 базувалися на реформаторської риторики, яка звучала на численних форумах і конференціях з боку нових чиновників. Можна було очікувати, що бюджет буде зверстаний з абсолютно іншими акцентами, ніж минулий. Зупинимося на деяких тезах нової влади, які сприяли таким очікуванням.
Теза перша - країна-смартфон: необхідно істотне вливання коштів на цифровізацію економіки і відповідне інформаційне супроводження реформи.
Теза друга - соціальне щастя: тут було б непогано додати грошей самим незахищеним верствам населення.
Теза третя - економія енергоресурсів і захист навколишнього середовища: передбачає зростання витрат держави на відповідні проекти.
Теза четвертий - інновації та розвиток науки. Тут все очевидно: гранти, спецфонди.
Теза п'ятий - велика приватизація. Підвищені очікування населення та бізнесу повинні були зробити з нашої країни центр інвестиційного паломництва, а надходження від продажу об'єктів держвласності - виступити в якості джерел для фінансування смартфонної країни.
І нарешті, головна теза - обіцянка зростання економіки на 40% в найближчі п'ять років і, зокрема, прогноз зростання ВВП вже в наступному році на 5%. Це важливо, тому що одна справа говорити про зростання на зустрічі з журналістами, і зовсім інша - відобразити ці обіцянки в чітких і сухих бюджетних показниках. Саме за допомогою бюджету влада могла відповісти за слова, і ніяк інакше.
Бюджет кредиторів
Але на виході ми отримали бюджет, дуже схожий на нинішній. В першу чергу він став приємним подарунком для зовнішніх кредиторів.
Загальні доходи держбюджету визначені на рівні 1,08 трлн грн, у тому числі загальний фонд - 0,96 трлн. Витрати - 1,17 трлн грн.
Нижче в таблиці зібрані ключові макропоказники проекту (по двом базовим моделям) в порівнянні з нинішнім і попереднім роками.
Номінальний ВВП, млрд грн
Три тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять
Чотири тисячі п'ятнадцять
Чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят два
Чотири тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять
Зростання ВВП (%)
3,3
Три
3,3
3,6
ІСЦ (у середньому за рік), %
10,9
8,5
7,2
7,4
Промислова інфляція
14,2
8,7
8,4
9,2
Номінальна середня з/п, брутто, грн
Вісім тисяч вісімсот шістдесят п'ять
10 329
Дванадцять тисяч сорок три
Дванадцять тисяч п'ятсот сорок
Рівень безробіття за методологією МОП, %
8,8
8,6
8,1
8,6
Сальдо торгового балансу, $ млн
-11287
-11985
-13781
-13955
Експорт товарів і послуг, $ млн
П'ятдесят дев'ять тисяч сто сімнадцять
Шістдесят три тисячі чотириста двадцять чотири
Шістдесят вісім тисяч сто сімдесят один
Шістдесят вісім тисяч сто шістдесят вісім
Зростання експорту, %
9,7
7,3
7,6
7,6
Імпорт товарів і послуг, $ млн
Сімдесят тисяч чотириста чотири
Сімдесят п'ять тисяч чотириста дев'ять
Вісімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят два
Вісімдесят дві тисячі сто двадцять три
Зростання імпорту, %
12,6
7,1
Вісім
80,2
У порівнянні з 2018 р. ВВП в 2019-му зросте з 3,5 до 4 трлн грн, що дозволяє прогнозувати динаміку зростання економіки по двом базовим моделям, які мало відрізняються між собою і передбачають досягнення ВВП в наступному році значення 4,55 або 4,58 трлн грн.
У показниках росту нас чекає перший сюрприз і розвінчання головної тези. Ніякого 5%-ного збільшення ВВП у наступному році не очікується. Замість цього зростання економіки складе 3,3% за першим сценарієм і 3,6% - з другого. Перше відро з холодною водою перекинуто на гарячі голови апологетів вау-економіки.
Друге відро теж не змусило себе довго чекати: бюджетний прогноз Мінфіну брутально потоптався на інфляційному таргете Нацбанку, який чекає вихід інфляції в найближчі роки на рівень цільового показника у 5%. Індекс споживчих цін (січень-грудень поточного року до січня-грудня минулого), тобто середньорічний ІСЦ в цьому році складе 8,7%, а в наступному - 7,2%. Правда, можна зімітувати інфляційний зниження за рахунок переходу до іншого показника - ІСЦ грудень до грудня, що найчастіше нижче середньорічного інфляційного індексу, але це буде вже більше схожим на пересмикування карт в процесі гри.
Промислова інфляція повинна знизиться до 8,4%. З точки зору динамічного зростання сировинної, відкритої економіки - це не зовсім позитивний індикатор, який свідчить про те, що сировинні ціни в наступному році будуть перебувати в млявому тонусі, або висока цінова динаміка буде гаситися ревальвацією гривні, що також негативно вплине на експортерів сировини. З такою низькою промислової інфляцією економіка зможе швидко розвиватися лише при активації прихованого потенціалу третинного сектора, який не залежить від сировинної цінової динаміки, а також за допомогою випуску товарів з високим рівнем доданої вартості в промисловому сегменті. А для цього вже зараз необхідно проводити структурні реформи і змінювати економічний профіль країни. Але цього поки немає в планах нинішньої влади.
У зовнішній торгівлі буде розширення негативного торгового сальдо. Імпорт в 2020 р. має зрости на 8% - до $81-82 млрд, у той час як експорт - до $68 млрд, або на 7,6%. І розрив зросте з нинішніх $11-12 млрд до майже $14 млрд.
Джерелом покриття торгового дефіциту може стати або приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ), або міжнародні трансферти трудових мігрантів. Або традиційні для нас кредити. Тобто доведеться рефінансувати старі борги, простими словами - для погашення поточної заборгованості брати нові позики. Як при цьому досягти обіцяного зменшення частки боргу у ВВП до 46,7%, залишається загадкою, тим більше що в бюджет закладається амбітне завдання вийти на дефіцит у розмірі 2,09%.
Тут можна згадати один з відомих маастрихтських критеріїв, який визначав максимально допустимий для учасників єврозони індикатор частки боргу до ВВП на рівні 60%. Як відомо, розрахований він був на основі двох базових показників: 3% (максимальний дефіцит бюджету) і 5% (темпи зростання ВВП). У разі якщо бюджетний прогноз закладається темп зростання ВВП на рівні 3,3%, максимально допустимий дефіцит бюджету за умови стабільності курсу повинен залишити 1,98%, тобто потрібно або скорочувати заявлений дефіцит, або сподіватися на зміцнення гривні, яке знизить індикатор автоматично. Але очікувати, що і в наступному році рівень боргового навантаження скоротиться лише під впливом сприятливих курсових факторів на фоні заміщення старого боргу новим, не цілком розумно.
Темпи зростання експорту та імпорту хоч і виглядають більш-менш консервативно, але це явно не ті показники, які можуть забезпечити зростання економіки на 5% в рік. Адже в такому разі і експорт, і імпорт мають зростати більш ніж на 10%.
Отже, враховуючи ризики газового блекаут з боку РФ, від'ємне торговельне сальдо (товари і послуги) доведеться закривати кредитами і трансфертами трудових мігрантів.
Реальні акценти на тлі нереальних обіцянок
А тепер перейдемо до бюджетних акцентам. Більше 45% дохідної частини доведеться направити на виплату боргів у розмірі 438 млрд грн. Єдиний вихід - залучити приблизно 380 млрд грн нових боргів, тобто чисте фінансування заборгованості держави становитиме приблизно 60 млрд грн, що ще раз підтверджує висловлену вище тезу про заміщення старого боргу новим. Як в такому випадку відбудеться кардинальне зниження боргового навантаження - питання риторичне. По суті, ми нічого реально не погашаємо, а лише зміщуємо точки виплат на майбутні періоди. На другому місці оборонний комплекс - 245 млрд грн, далі - цільовий трансфер на покриття дефіциту ПФУ в розмірі 172,6 млрд. грн. Пенсійна діра розростається. Охорона здоров'я - 108 млрд грн, освіта - 136,4 млрд грн, витрати на інфраструктуру підвищені до 74,4 млрд грн. На виплату субсидій закладено 47,6 млрд грн, і це на 8 млрд грн менше, ніж у нинішньому році. У парламенті вже зареєстрований законопроект про верифікації доходів одержувачів субсидій, який передбачає одностороннє розкриття персональних даних громадян.
Неважко помітити, що витрати на обслуговування зовнішнього і внутрішнього боргу в рази перевищують найбільш значущі статті держбюджету (оборона, медицина, освіта). І це чергова порція холодного душу: перед нами бюджет, складений на користь зовнішніх кредиторів, повністю враховує їх фінансові цілі щодо України. По суті - це навіть не бюджет, а верстат для генерування грошових потоків, які будуть спрямовані на задоволення їх вимог. Всі інші витрати зверстані за залишковим принципом.
А тепер найбільш значимий камінг-аут: на науку планують виділити 10,1 млрд грн, у тому числі на розвиток університетської науки - 842 млн. У перерахунку на долари це науковий бюджет середньої світової фармацевтичної компанії. Між тим навіть білоруси з росіянами давно перейшли до планового висновку витрат на науку і інновації на рівні 1,5-2,5% ВВП. До речі, 2,5% - це загальноприйнятий європейський стандарт.
На культуру та інформатизацію закладено 8,6 млрд грн - країна-смартфон, мабуть, почекає. На енергонезалежність - близько 2 млрд грн. Що значущого можна профінансувати за ці гроші - загадка.
Що стосується соціальної інклюзії ВВП. Мінімальна пенсія зросте до 1769 грн. Щоправда, станеться це лише до грудня наступного року. Зате максимальна пенсія збільшиться з 16,38 до 17,69 тис. грн (прокурори та судді будуть вдячні).
Не проллється дощ фінансової інклюзії і на більш широкі верстви населення. Мінімальна зарплата буде підвищена до 4723 грн, або на 550 грн. До речі, з проекту бюджету зникли заплановані доплати вчителям.
Надходження від приватизації повинні скласти 5 млрд грн. Тобто будуть продавати чи не всі, або дуже дешево. Швидше за все - мова про другому варіанті. У будь-якому випадку тотального розпродажу держвласності не буде: на марші нові схеми у вигляді створення мегахолдинга з управління державними активами. Судячи з усього, інвесторам таку корову не продадуть і будуть доїти самі.
Що стосується обмінного курсу гривні до долара, то він закладений у розмірі 28,2 грн/$. Але не варто переоцінювати цей індикатор - курс при розрахунку бюджетних показників є штучним значенням і використовується для ручного "натягування" планових бюджетних надходжень до потрібної величини, що забезпечує головний структурний маяк - дефіцит бюджету в межах 2-2,5%. Справа в тому, що бюджетоутворюючий податок у нас - це імпортний ПДВ і мита, які залежать від курсу гривні. Стало бути, занижуючи прогнозний показник курсу національної валюти, можна цілком законно збільшувати планові надходження в дохідну частину бюджету на мільярди гривень.
Тільки репетиція?
Презентуючи проект бюджету-2020, прем'єр Олексій Гончарук підкреслив, що він зверстано на макропоказниках, які були затверджені ще навесні, тобто попереднім урядом. Очевидно, поспіх знадобилася для того, щоб не порушувати розклад бюджетного процесу, зафіксоване в Бюджетному кодексі: згідно з документом уряд подає до парламенту проект бюджету до 15 вересня. "Через два тижні ми подамо до парламенту програму дій уряду, поділимося своїми думками про те, як ми бачимо інструменти економічного зростання. При необхідності Мінекономіки перегляне макропоказники, і ми зробимо відповідні зміни", - повідомив Гончарук. Тобто не можна виключати і такий варіант, що після затвердження програми уряду проект бюджету-2020 зазнає значні зміни.