Криве держрегулювання. Як уряд розганяє ціни на бензин

Після незначного здешевлення наприкінці 2021 р. паливо в Україні почало дорожчати. З 1 по 27 січня середні ціни по країні показали таке зростання:

• бензин А-92 з 29,44 до 31,84 грн — на 2,4 грн (8,15%);
• бензин А-95 з 30,21 до 32,72 грн — на 2,51 грн (8,3%);
• дизельне паливо з 29,4 до 32,04 грн — на 2,64 грн (9%).

Автомобільний газ з початку місяця трохи знизився в ціні — з 19,04 до 18,97 грн, або на 7 копійок (0,37%). Тут дається взнаки те, що, якщо ціна автогазу становить понад 60% від ціни на бензин, його економічна привабливість зникає.

На подорожчання палива традиційно впливають нафтові котирування, ціни на зовнішніх ринках і курс валют, особливо курс гривні до євро, оскільки саме у цій інвалюті обчислюють акциз на бензин.

З 1 по 28 січня, згідно з офіційним курсом НБУ, гривня ослабла на 5,4% до долара, до 28,79 грн, а щодо євро — на 5%, до 32,48 грн.

Порівняно з груднем закупівля бензину подорожчала в середньому на $60 за тонну. Котирування нафти марки Brent за неповний січень зросли з $77,78 до $88,7 за барель — на 14%.

Але це далеко не повний список факторів, що впливають на вартість бензину. Багато що підказує, що ціна на пальне може продовжити зростати.

"Подорожчання вже закінчувалося..."

З середини минулого року Кабмін запровадив так зване держрегулювання роздрібних цін на бензин А-92, А-95 і дизельне паливо на період дії карантину. Були встановлені торговельні надбавки до середньої ціни: для дизпалива — 7 грн., для бензину — 5 грн. Середня ціна палива обчислюється за даними агентства Platts CIF NEW за попередній місяць/декаду. У ціні враховується акцизний податок, ПДВ, логістичне забезпечення та інші витрати. Дані про граничні ціни публікуються кожні 10 днів Міністерством економіки. Наразі цей бюлетень є відправною точкою для ринку.

Актуальну середню вартість палива було оприлюднено 24 січня: для бензинів — 29,25 грн/л, для дизпалива — 26,84 грн/л. Відтак з урахуванням максимальної націнки бензин в Україні тепер не повинен коштувати понад 34,25 грн/л, а дизпаливо — 33,84 грн/л.

Якщо брати аналогічні показники порівняно з другою декадою січня, то тепер середня ціна на бензин зросла на 1,33 грн/л, дизельне паливо — на 1,68 грн/л.

"Підвищення вже закінчувалося, вже всі компанії вивели свої ціни на економічно обґрунтований рівень, відреагували на зовнішні фактори, а тут виходить Мінекономіки і каже, що ще потрібно підняти на 1,33 грн, — наголошує експерт у сфері енергетики Геннадій Рябцев. — На початку двадцятих чисел залишався потенціал для зростання копійок на 70. Він сформувався через девальвацію гривні і ціни на кордоні. Хтось устиг його реалізувати до моменту публікації, інші — ні".

На думку експертів, якби цього так званого держрегулювання не було, ціни на пальне були б нижчими, а так ринок намагається прагнути до того, що диктує Мінекономіки. Тут є кілька проблем. Одна з них — неспроможна методика.

"Якщо взяти неправильні базові значення, додати до них неіснуючі на ринку показники і висмоктані з пальця граничні націнки, які були визначені, щоб підігнати результати розрахунків під існуючі тоді середні ціни, то так і вийде. Доказом того, що ціни вищі, ніж це визначалося б співвідношенням попиту і пропозиції, є те, що жоден із трейдерів не виступає проти цих заходів", — каже Геннадій Рябцев.

"Біржа — це місце, де працюють спекулянти, — зазначає директор науково-технічного центру "Психея" Сергій Сапєгін. — Яке відношення має український споживач до цих спекулянтів? Жодного. Чому тоді наше міністерство прив'язало формулою українські ціни на заправках до цих спекуляцій? Це питання, яке не має відповіді".

Преміальники і більш прості

Ще одна проблема в тому, що паливний ринок різний: є преміумсегмент, середній і низький. Побачивши нові граничні ціни на бензин у 34,25 грн/л, преміуммережі одразу виставили їх на А-95. Раніше ця ситуація стримувалася середнім і низьким ціновими сегментами.

"Якби цього держрегулювання не було, то помітні апетити преміальників були б трохи знижені ситуацією, що середній ціновий сегмент відбирає їхню клієнтуру, а сьогодні вони у повному праві, — каже експерт паливного ринку Леонід Косянчук. — Мережа середнього цінового сегмента, маючи більш ніж удвічі менше заправок, проливала стільки ж, скільки преміальники зі своїми безглуздими цінами і безглуздими знижками. Фактично Мінекономіки стало відділом маркетингу. Мінекономіки сказало: бензин — 34,25 грн, і всі вони, не мудруючи, поставили цю ціну на стелу".

Тепер середній ціновий сегмент змушений підтягуватися до преміального рівня, бо отримує паливо за дрібним оптом від тих самих преміальників — вони можуть закуповувати великі обсяги, мають більше можливостей у логістиці і зберіганні. Ціни на дрібному опті високі: 30,8 грн/л бензину та 29,5 грн/л дизпалива. Раніше різниця між низьким-середнім і преміальним сегментами становила 5–6 грн/л, а сьогодні це 2–2,5 грн/л.

"До цін Мінекономіки можуть дотягнутися лише преміальники, бо середній і низький цінові сегменти про ці ціни і не мріяли, — каже Леонід Косянчук. — Виходить викривлення. Ті самі преміальники працюють не лише вроздріб, а й у дрібнооптовому сегменті. Вони якраз отримали можливість продавати паливо в середній ціновий сегмент за вищою ціною, і ті змушені піднімати ціни".

Також мережі змушені обмежувати програми лояльності. До цього підштовхують витрати на утримання АЗС, що зросли.

"Якщо раніше преміальники давали знижки 5–6 грн на літр, то сьогодні це 50–60 копійок, не більше, — зазначає Леонід Косянчук. — Утримання заправок порівняно з груднем збільшилося майже в 2,5 раза за рахунок тепла, електрики, води й усієї іншої комуналки. Усі ці витрати, всі податки сплачує кінцевий споживач".

Експерти сумніваються, що за такої ситуації в Україні масово закриватимуться заправки, але деякі з них будуть виживати. Тут уже дається взнаки інша проблема, яка також впливає на ринок, — кількість заправок перевищує необхідну і збільшує витрати. Якщо заправок менше, значить, буде більший обсяг продажів на тих, що залишились, і менше витрат на утримання.

"За нашими оцінками, приблизно вп'ятеро кількість заправок перевищує потреби споживача. Усі ці зайві витрати закладаються в ціну, і за неї сплачує споживач", — каже Сергій Сапєгін.

Проста арифметика

Отже, на вартість бензину в Україні тисне низка факторів: зростання світових цін, геополітична нестабільність, висока частка імпорту на ринку (75–80%), послаблення гривні, розрахунок граничних цін на паливо.

На думку Сергія Сапєгіна, стабілізувати ціни можна навіть у такій складній ситуації, застосувавши такі важелі: підвищити ринкову конкуренцію, створити державний стратегічний і стабілізаційний резерв, що також було б корисно через геополітичні ризики, застосовувати практику гнучких акцизів, коли ставка знижується при зростаючій ціні, оптимізувати зайві накладні витрати й вирішити питання з надмірною інфраструктурою.

Щодо прогнозу цін на найближче майбутнє, то тут є проблема у змінних: експерти паливного ринку не беруться припускати, що буде з курсом гривні і зовнішніми ринками. Проте існує проста арифметика для пересічного споживача: послаблення національної валюти на 1 грн веде до подорожчання літра палива на 1 грн. Коливання на зовнішніх ринках на 1% ведуть до зміни ціни літра палива на 10 копійок.

Наразі експерти не бачать причин для зниження вартості палива, а фактори, що впливають на це, не вичерпані. Тож із наступним бюлетенем Мінекономіки ціна може зрости ще на гривню.

"Після публікації бюлетеня Мінекономіки минуло п'ять днів, і всі котирування, які були за цей час, уже вищі, ніж за попередню декаду, яку відслідковувало міністерство, — каже директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. — Очевидно, що буде ще корекція вгору, але вже не така значна, як була раніше. Не готовий сказати, на скільки, але вона буде однозначно, потенціал ще є. Схоже, що на 1 грн буде сто відсотків".

"Якщо не буде подальшого зростання цін на нафту, подальшого послаблення гривні, то ми можемо говорити про підвищення на 1,5–2 грн протягом найближчих півтора-два тижні, — прогнозує Сергій Сапєгін. — Якщо додаткових факторів не буде, ринок виробить цей потенціал".

Слід зазначити, що взимку, як правило, споживання палива знижується, але нинішнього сезону цього не відбувається. Навесні ринок оживає: починаються активні сільськогосподарські роботи, посівна кампанія. Тобто навесні можливе нове зростання цін.