На зерні і сталі. Чому українська економіка пішла в зростання (ІНФОГРАФІКА)
Згідно з найсвіжішими даними Держстату і коментарю уряду зростання виробництва стимулює збільшенням обсягів експорту. Розглянемо ситуацію у зовнішньоекономічній торгівлі ширше, оскільки державні статисти днями оприлюднили дані про першому півріччі.
Так, за кордон продано товарів на $23,26 млрд, що на 12% більше, ніж за аналогічний період 2017-го. Хоча товарний імпорт все одно перевищив експорт: він зріс на 14,5% і склав $25,92 млрд. Головними драйверами нашої економіки залишаються агропромисловий комплекс і металургія. Традиційно найбільше ми продаємо недорогоцінних металів та виробів з них — майже 27% від усього товарного експорту, продуктів рослинного походження — 18% (причому ¾ з них — зернові). 10% і більш від усього експорту товарів припадає на жири та олії біологічного походження, а також на машини, механізми та обладнання. Примітно, що порівняно з першим півріччям 2017-го скоротилася частка агропродукції в експорті, зате виросли продажу металу.
На позиції основного торговельного партнера України зміцнюється Євросоюз — 42,1% всіх проданих за кордон товарів (проти 38,8% за перші шість місяців минулого року). Хоча це як подивитися: якщо ділити по країнах, то досі найбільше купує у нас Росія — на $1,83 млрд, або 7,8%. І все б нічого, але ми у росіян беремо вдвічі більше товарів — на $3,76 млрд, або рекордних 14% імпорту. Та й тенденція не радує: у порівнянні з першим півріччям 2017 р. торговельні обороти з агресивним сусідом в частині експорту дещо впали (з $1,93 млрд), а в частині імпорту істотно збільшилися (з $2,98 млрд).
Серед європейських країн найбільше товарів у нас купують Польща (на $1,64 млрд, 7,1% від усього товарного експорту) та Італія (на $1,48 млрд, 6,4%), причому в порівнянні з аналогічним періодом минулого року закупівлі істотно зросли. Правда, з поляками ми досі торгуємо в мінусі (купуємо більше на $66,7 млн), зате з італійцями в плюсі (більше продаємо на $593,5 млн). Окремо варто згадати Німеччину: німці імпортують наших товарів поменше — на $927 млн, однак експортують нам аж втричі більше. З інших країн більш ніж на $1 млрд українських товарів купують також Туреччина, Індія і Китай (правда, останній втричі більше нам продає).
Зростають і обсяги торгівлі послугами, причому український експорт вже більш ніж удвічі перевищує імпорт: $5,38 млрд проти $2,55 млрд. Природно, тут найбільше Україна заробила на транспортні послуги — $2,76 млрд (в першу чергу на прокачування газу), друга за значущістю стаття — телекомунікаційні, комп'ютерні та інформаційні послуги: в основному IT-фахівці отримали $967,2 млн. до Речі, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяги експорту транспортних послуг практично не змінилися, зате сфера IT принесла на $163,4 млн більше.
А загалом за підсумками першого півріччя маємо дефіцит зовнішньоторговельного балансу в $653,1 млн (проти $48,7 млн у першому півріччі 2017-го). Так виходить тому, що щоб уникнути подвійного обліку із загального обсягу експорту в $28,64 млрд відняли вартість послуг для переробки товарів з метою реалізації за кордоном на суму понад $820 млн., а імпорт, оцінений в $28,47 млрд, після аналогічного перерахунку майже не "схуд".
Тепер повернемося до зростання економіки. В уряді стверджують, що саме посилення товарного експорту стало одним з факторів зростання ВВП. Звичайно, цьому сприяло значне підвищення світових цін на сталь. І справа навіть не в додаткових $1,5 млрд, на які в першому півріччі зріс експорт продукції українських металургів, адже підвищення цін не означає автоматичного зльоту ВВП, який коригується на показник інфляції. Однак, за даними World Steel Association, виплавка сталі в Україні за підсумками січня–липня поточного року збільшилася на 1,5% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року — майже до 10,4 млн т, а це вже плюс до реального ВВП.
Значить, і у нас працює закономірність: підвищення попиту на продукцію стимулює збільшення випуску при наявних вільних ресурсів (з певною відстрочкою в залежності від складності виробництва). Хоча в експертному колі побутує думка, що такі спостереження, справедливі для розвинених ринків, не цілком застосовні до опису українських реалій, оскільки у нашого бізнесу часто немає фінансових можливостей для швидкого нарощування виробництва, простіше кажучи, дуже дорогі кредити. І тоді результатом зростаючого попиту (внутрішнього або зовнішнього) буде не більше продукції, а зростання цін на неї. Наприклад, саме з відтоком м'яса птиці в ЄС пов'язували його різке подорожчання на українських прилавках в минулому році. Однак, за даними Союзу птахівників України, в першому півріччі 2018-го спостерігається збільшення виробництва м'яса птиці майже у всіх десяти найбільших його виробників, при цьому вводяться в експлуатацію нові майданчики для вирощування пернатих. Таким чином, правда, як завжди, десь посередині: попит, звісно, породжує пропозицію, але якби у нас краще інвестиційний клімат і доступніше фінансові ресурси, при сприятливій кон'юнктурі на світових ринках ВВП України збільшився б ще більше. Тим більше що навіть 3,6% зростання для пережила тривалий падіння порівняно невеликий економіки далеко не захмарний результат.
