На європейських рейках. Як українська оборонка допомагає Польщі
Про це свідчить цілий ряд контрактів, які укладені останнім часом. Причому, крім закупівель в Європі, і ми імпортуємо свою продукцію і послуги в цілий ряд країн.
Насамперед варто відзначити досить щільне співробітництво з найближчим сусідом - Польщею, що продемонстрував минулий не так давно міжнародний форум MSPO-2018 у польському р. Кельце.
Так, наприклад, це стосується взаємовигідного співробітництва у сфері виробництва артилерійських боєприпасів. Завдяки нашим напрацюванням по темі "Квітник" Польща змогла створити власні високоточні боєприпаси калібру 155 і 122 мм. Фактично виробництво за ліцензією керованого артилерійського снаряда з лазерним самонаведенням було освоєно на металургійному заводі Mesko, який входить в Польський оборонний холдинг.
Натомість польські підприємства постачають комплектуючі для маршових двигунів ракет, які виробляються на підприємствах "Укроборонпрому". Судячи з уривчастих даними, на виставці була досягнута попередня домовленість про співпрацю в справі освоєння серійного виробництва метальних і вибухових речовин на основі нових рецептур порохів із застосуванням більш сучасних технологій, що якісно відрізняються від радянських стандартів.
Другий напрям співробітництва - бронетанкова сфера. Українські та польські підприємства давно намагаються реалізувати свій проект модернізації парку польських Т-72. Так, на минулорічному форумі MSPO-2017 була представлена модернізація Т-72 під найменуванням РТ-17, модернізований "Укроборонпромом" спільно з польською Zaklady Mechaniczne Bumar-Labedy S. A.
На цьому форумі був представлений ще один досить перспективний проект - на цей раз модернізації БРДМ-2 (яких на озброєнні польської армії 240 одиниць) під назвою бойова розвідувальна машина "Мангуст". Партнерами проекту виступають "Укроборонпром" і фірма WZM. Сама машина, судячи з проектного зображення, є вже відомою в Україні модернізацією від Миколаївського бронетанкового заводу, представлена на київській виставці "Зброя та безпека-2017" як БРДМ-НИК.
Представники "Укроборонпрому" висловлюють впевнений оптимізм у перспективи проекту. Так, повідомляється, що найближчим часом партнери планують завершити роботи над робочим зразком модернізованої бронемашини та зробити презентацію польському військовому замовнику на одному з військових полігонів в Польщі.
Крім того, українські підприємства досить активно скуповують на європейському ринку необхідні комплектуючі для виробництва вітчизняних зразків. Так, нещодавно стало відомо з відкритих джерел, що з березня по травень 2018 р. у турецькій компанії Aselsan Elektronik Sanayi Ve Ticaret As були куплені 102 тепловізійні камери Eye Lr S вартістю $71 тис. кожна. Вони призначені для установки в складі приладів наведення переносних протитанкових комплексів "Стугна-П" і "Скіф".
Використання таких далекобійних тепловізійних камер дозволяє визначати цілі до 12 км (танки - за 5,6 км, людей - за 2,5 км) за будь-якої погоди і часу доби. Як стверджують розробники, комплекс здатний вражати не тільки рухомі та нерухомі об'єкти з комбінованою і монолітною бронею, у тому числі має ще і динамічний захист, але і малорозмірні цілі типу вогневих точок, танки в окопі, легкоброньований об'єкти і вертольоти.
Цікаво, що до 2014 р. єдиною іноземною електронікою в протитанковому комплексі була система наведення по лазерному променю з автоматичним супроводом цілі від білоруського ВАТ "Пеленг", нині крен зміщується в бік використання військової електроніки західного виробництва.
Тільки відносно недавно стало відомо і походження високоточною РЛС для внешнетраекторных вимірювань, яка була продемонстрована 26 липня в ході випробувань боєприпасів і нових зразків ракетно-артилерійського озброєння на полігоні в Гончарівську.
Це MFTR 2100/40 виробництва датської компанії Weibel Scientific A. S. Її використання дозволяє проводити вимірювання параметрів траєкторії для боєприпасів різних калібрів. Так, наприклад, 155 мм снаряда на відстані до 40 км. Станція ціною $6,624 млн було ввезено в Україну в травні 2018 р.
Незважаючи на численні спроби прийняття на озброєння вітчизняних зразків безпілотних літальних апаратів, вони все-таки не в повній мірі відповідають вимогам військових. І постійно триває відбір для закупівлі безпілотних авіаційних комплексів зарубіжного виробництва. Так, не так давно через фірму "Спецтехноекспорт" у Словенії було закуплено комплект безпілотного літального апарату для авіаційного комплексу KS-1, в який входить комплект планера Bramor C4EYE, комплект планера KS-1GEO Mklll, комплект планера KS-1 без сенсорів, переносний комплект станції наземного контролю (GCS-ADV2X), комплект станції наземного контролю (Astraltrack-6E), комплект станції наземного контролю (Reach-30).
Однак не варто думати, що це "дорога з одностороннім рухом" - хоча поки експорт суто вітчизняних зразків озброєння не так вже масштабний, зате великим попитом користуються послуги підприємств нашого воєнпрому. Так, на вже згадуваному форумі MSPO-2018 держпідприємство "Промоборонекспорт", що входить до складу ДК "Укроборонпром", підписало меморандум з польською компанією SCAT про намір сторін забезпечити на підприємствах концерну ремонт торпед СЕТ-53М, а також організувати поставку запасних частин для потреб Військово-морських сил Республіки Польща.
А під час візиту міністра внутрішніх справ України Авакова в Туреччину було заявлено про те, що запорізький завод "Мотор-Січ" і авіаремонтний завод в Конотопі "Авіакон" виграли тендер на $40 млн на ремонт і модернізацію 17 вертольотів Мі-17 для турецької жандармерії.
Таким чином, можна говорити про те, що, незважаючи на те, що країна змушена витрачати величезні гроші ведення бойових дій на Донбасі, нашої "оборонки" вдається не тільки забезпечувати потреби силових відомств, але і взаємовигідно співпрацювати із західними компаніями.
