Рано радіємо? Скільки ще мільярдів Янукович приховав від України
Рішення про конфіскацію цієї рекордної суми прийняв Краматорський міський суд Донецької області ще місяць тому. Проте оголошено про нього було лише сьогодні, після того як пройшов місяць, передбачений законом на оскарження рішення суду. За словами генерального прокурора Юрія Луценка, оскільки рішення не було оскаржене, воно вступило в законну силу.
Генпрокурор коротко описав і схему, за якою ці кошти, вкрадені збіглим президентом і його командою, були легалізовані. Спочатку вони виводилися з України через 500 компаній на Кіпр або в Латвію, а звідти заводилися в Україну, де витрачалися на купівлю держоблігацій. При цьому рішення про випуск облігацій приймали ті ж члени злочинного угрупування Януковича. Така схема дозволяла легалізувати вкрадені кошти та вигідно їх вкласти — за облігаціями держава Україна виплачувала близько 8% річних у валюті.
Юрій Луценко зазначив, що це була дуже вигідна для організаторів схема. "Я взагалі дивуюся, чому колумбійська мафія не використала таку гарну можливість відмивання коштів. Береш крадені кошти, купуєш українські цінні папери, маєш 8% річних у валюті, а потім ще — чисті гроші на руки", — сказав він.
Державна служба фінансового моніторингу на початку минулого року повідомляла, що були заблоковані кошти на рахунках фізичних і юридичних осіб, пов'язаних з Януковичем, на загальну суму $1,52 млрд. При цьому найбільше було заарештовано цінних паперів — на $1 млрд і 2,6 млрд грн, а також інший "дріб'язок" — коштів на суму 1,7 млрд грн, $229,9 млн., 18,1 млн євро і 21,7 млн російських рублів, та дорогоцінних металів (золота і срібла) на 3 млн грн.
Міністр фінансів Наталія Яресько тоді пояснювала, що оскільки ці кошти ще не конфісковані, а лише арештовані, то Україна платить за них відсотки і, якщо необхідно, гасить основний борг. За даними агентства "Інтерфакс-Україна", ці облігації були заблоковані в депозитарії, відсотки по яких накопичувалися на спеціальному ескроу-рахунку.
Український уряд вже кілька років намагався вилучити ці кошти, арештовані в Ощадбанку та Укргазбанку, проте безуспішно — для цього потрібно було або рішення суду, або спеціальний закон. Проте поданий у парламент закон про спецконфискации депутати відважно провалили. При цьому екс-міністр фінансів, депутат Віктор Пинзеник застерігав від продажу цих облігацій після їх конфіскації. Адже в такому випадку облігації будуть продані з дисконтом, а коли прийде термін їх погашення, держава виплатить покупцям облігацій повну вартість.
Тим не менш, не прийнявши ніякого спеціального закону про конфіскацію, депутати погодилися з пропозицією уряду закласти в бюджет цього року 11,6 млрд грн, які планується отримати від конфіскації коштів і майна корупціонерів. При цьому в законі про бюджет була прописана норма, згідно з якою конфісковані облігації внутрішньої державної позики в повному обсязі спрямовані на зниження суми державного боргу з одночасним погашенням зобов'язань за цими облігаціями. А куди спрямувати кошти, що залишилися, згідно із законом про бюджет, повинен вирішувати Кабмін.
І уряд своєю постановою від 19 квітня цього року вже розподілив кошти, конфісковані тільки сьогодні. За словами економіста Андрія Блінова, за рішенням Кабміну найбільший потік "дармових" грошей отримає Міністерство аграрної політики і продовольства — 22,3% від суми конфіскованого планується спрямувати на фінансову підтримку сільгоспвиробників. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства отримає 21,6% від суми конфіскованого на програму "Державний фонд регіонального розвитку" та ще 8,6% — на програму "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад". Міністерство фінансів отримає 21,59% на програму "Субвенція з держбюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій". За словами Блінова, інші міністерства отримають набагато більш скромні суми: Національна гвардія — 6% від суми конфіскованого, Міністерство оборони — 4,6%, Міністерство внутрішніх справ — 4,3%.
Однак президент Петро Порошенко вже сьогодні заявив, що запропонує Верховній Раді та Кабміну змінити пріоритети. На його думку, ці гроші потрібно насамперед спрямувати на потреби силовиків: Збройних сил, Нацгвардії, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України та Національної поліції.
Експерти вважають, що найбільш оптимальний спосіб використовувати ці гроші повністю спрямувати їх на погашення державного боргу, який вже становить 80% ВВП і на обслуговування якого витрачається 12% державного бюджету. За підрахунками Андрія Блінова, використання $1,4 млрд на погашення зовнішнього боргу дозволить фактично заощадити 3 млрд грн процентних платежів щорічно.
Фінансовий експерт Олексій Кущ пояснив, що конфісковані облігації будуть викуплені самим державою, а гроші спрямовані на заплановані програми. "По суті, це прихована емісія, а те, що вона розписується на вузькі галузеві програми, нагадує 90-е з цільовою емісією "на буряки", на "закупівлю палива" і т. д., що не є проявом ринкової економіки", — сказав він. Водночас експерт застерігає, що нинішня конфіскація може бути оскаржена, оскільки до сьогоднішнього дня немає реальних судових рішень за фактами відмивання цих грошей Януковичем і його командою. "Конфісковані ресурси було б доцільніше спрямувати в спеціальний резервний фонд, інакше за цей конфіскат доведеться розраховуватися майбутнім бюджетам", — зазначає Кущ.
У той же час він вважає, що правоохоронним органам поки рано радіти з приводу конфіскації $1,5 млрд, оскільки це тільки верхівка схеми виведення коштів з України, яку вибудував Янукович: "Те, що заблокували в Україні на $1,5 млрд, — це тільки хвіст схеми. Основну суму треба шукати за кордоном. Ну і гарненько дати по мізках інвестиційним компаніям, які це обслуговували..." — заявив Олексій Кущ. За його оцінкою, за кордон було виведено, за приблизними підрахунками, не менше $20 млрд. І саме пошук цих грошей має стати пріоритетом.
