Шахраї в банківській "шкурі". Чому не треба боятися колекторів
Хто з нас не брав кредит у банку? Схоже, ця доля не минула багатьох. Враховуючи стабільно нестабільну економічну та політичну ситуацію в країні, погашення боргу завжди супроводжувалося великими витратами нервів позичальників: "погашу - не погашу, а якщо не погашу, то не відбере банк в рахунок сплати квартиру?".
Однак навіть майже сумлінним позичальникам є від чого хвилюватися - як виявилося, банківський сектор, як і будь-який інший, кишить шахраями, які намагаються нажитися на довірливих і юридично непідкованих позичальників. Останнім часом значно почастішали випадки, коли банківські службовці та працівники колекторських компаній, які викупили у банків борги за кредитами, намагаються "надути" позичальників, вдаючись до нечесним, а часто і протизаконних методів відбирання грошей.
Суть шахрайства полягає в тому, що до позичальника спрямовуються банківські співробітники або колектори, які вказують на наявність боргу за кредитом, який був узятий багато років тому. У позичальника за цим кредитом міг бути незначний борг або недоплата, або неуважності залишився відкритим картковий рахунок, з якого щомісяця списується невелика сума за SMS-інформування клієнта. Борг міг виникнути із-за того, що банк у свій час "забув" повідомити про недоплату. Однак по закінченні багатьох років, коли позичальник вже й забув про це, у двері стукають колектори. "У вас був борг у 80 коп., ви не доплатили за кредитом лише цю незначну суму. Але за 10 років набігло дуже багато відсотків. Тепер ви повинні нам 10-15 тис. грн. Будьте ласкаві сплатити добровільно, або ми подамо в суд і разденем вас до нитки", - таке неприємне звістка може почути будь-який українець, хто брав кредит.
За словами юриста Марини Цикаленко, подібні візити колекторських компаній до колишніх позичальників стали дуже поширені саме останнім часом. При цьому збирачі боргів допускають масу порушень у своїй діяльності, але з-за своєї необізнаності у тонкощах законодавства позичальники платять, переплачують і продовжують платити за боргами, яких насправді немає.
Марина Цикаленко пояснює, що основне порушення з боку колекторів - вони намагаються вибити борг, незважаючи на пропущені строки позовної давності. За її словами, термін, протягом якого банк (або колекторська компанія) може намагатися стягнути борг по кредиту - три роки. Після закінчення цього терміну всі спроби стягнути будуть незаконними.
Однак колекторів це не бентежить - вони можуть заявити, що строк позовної давності обчислюється не з дати виникнення боргу перед банком, а з дати, коли колекторська компанія придбала у банку право вимоги боргу. Марина Цикаленко пояснила, що це не вірно, оскільки строк позовної давності потрібно рахувати з моменту виникнення боргу перед банком, а не з дати, коли хтось придбав права вимоги за нього.
При цьому колекторські компанії вдаються до різних хитрощів. Наприклад, після неодноразових спроб "витрусити" 10 тис. грн боргу можуть заявити, що з нагоди якого-небудь державного свята готові надати знижку і стягнути тільки 5 тис. грн, але тільки потрібно обов'язково відразу заплатити. Або ж колектори можуть дзвонити і представлятися працівниками "досудового відділу", хоча насправді це до суду не має ніякого відношення. Також колектори можуть надіслати копію позовної заяви в суд, створюючи тим самим враження, що ця заява вже знаходиться у суді, хоча внизу документа дуже дрібним почерком прописано, що така заява буде подана до суду в разі несплати боргу.
Ще одне порушення з боку колекторів - не надання позичальнику первинних документів по кредиту. Вам можуть сунути в руки першу і останню сторінку договору факторингу - документа, що засвідчує факт купівлі колекторською компанією у банку непогашених кредитів, яких може бути 100 або навіть 1000 штук. Однак навіть у повному договорі факторингу не вказані дані про конкретного боржника Іванова чи Петрова. Іншими словами, у колекторської компанії навіть не може бути документів, що підтверджують, що ви взагалі брали кредит у банку. Тому в такій ситуації Марина Цикаленко радить вимагати у колекторів первинні документи. З іншого боку, непогано було б самому позичальникові мати документи, що підтверджують повне або часткове погашення кредиту, а також бажано довідку з банку про закриття кредитного рахунку. Вони можуть дуже стати в нагоді, якщо доведеться розбиратися з колекторами або банкірами в суді.
Помилка, якої можуть припуститися залякані позичальники, - почати платити, не усвідомлюючи, що саме вони оплачують. Колектори можуть підсунути "ліві" номери рахунків, на які потрібно перерахувати гроші в рахунок погашення "боргу", а потім - нові номери рахунків, на які потрібно сплатити "штраф", потім - нові рахунки і нові суми до оплати. Марина Цикаленко зазначає, що колекторські компанії викуповують борги позичальників перед банками за суму до 15% від номіналу, і тому чим більше вони "стягнуть" з довірливого позичальника - тим вище їх заробіток. І щоб заробити побільше грошей, вони не гребують відверто шахрайськими прийомами. Якщо ви почали платити, будьте впевнені - колектори будуть "доїти" вас до тих пір, поки у вас не закінчаться гроші, хоча закон дозволяє стягнути штрафних санкцій та пені на суму не більш, ніж 50% від суми боргу. "Робота колекторських компаній розрахована на довірливих і не знайомих з законом позичальників", - говорить Марина Цикаленко. При цьому слід враховувати, що закон навіть не визначає такого поняття, як "колекторська компанія" - більшість з цих компаній у документах, які фіксують види діяльності, вказують "фінансові послуги" або "інформаційне агентство", що, погодьтеся, має мало відношення до стягнення боргів.
Тому резюмую: якщо ви зіткнулися з подібним випадком, юрист радить вимагати первинні документи (договір клієнта з банком про отримання кредиту). Якщо ж цей документ у колектора є, то це ще не означає, що справа погано. Найоптимальніший спосіб вирішити проблему, якщо справа дійшла до суду, найняти кваліфікованого юриста, який буде представляти ваші інтереси в суді. З ним шанси виграти справу різко зростають.
