Морган Вільямс: Інвестори готові вкласти в газовидобуток мільярд доларів. Потрібна лише політична воля

І американський бізнес за сприяння влади США готовий допомогти нам у вирішенні цього завдання. Напередодні візиту енергетичного міністра "ДС" зустрілася з Морганом Вільямсом, президентом Американо-української ділової ради (U. S.-Ukraine Business Council (USUBC). Говорили не тільки про перспективи співробітництва України та США в енергетичній сфері, але і про те, що може зробити Києва, щоб заманити американських інвесторів.

"ДС" Пан Вільямс, ви були серед тих, хто брав активну участь у підготовці візиту Ріка Перрі і знаєте його деталі. На яких питаннях міністр енергетики США зосереджуватиме свою увагу в переговорах з представниками української влади?

М. В. У програмі візиту є кілька пунктів. По-перше, це збільшення закупівель Україною американського вугілля, що допоможе Україні диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв. Також Перрі буде говорити про подальше зниження залежності України від російських поставок ядерного палива, обговорювати кроки для відкриття ринку нафто - і газовидобутку для міжнародних компаній.

Україні буде запропоновано зберегти стимули для розвитку альтернативної енергетики.

Основний меседж візиту наступний: американський уряд готовий надалі надавати сприяння Україні у нарощуванні власного виробництва енергії та послаблення залежності від Російської Федерації. Багато в чому це пов'язано з процесом демонополізації енергосектору, що передбачає допуск на ринок видобутку енергоносіїв більшої кількості приватних інвесторів.

І тут є одна проблема. Великі державні та приватні компанії, з одного боку, говорять про те, що бажають залучати інвестиції. З іншого — не бажають розлучатися зі своїм монопольним становищем.

Звичайно ж, Перрі привітає Україну з підписанням важливої угоди про будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), в рамках якого американська компанія Holtec International поставить необхідне для зберігання ядерних відходів обладнання. Фінансова установа уряду США OPIC застрахувало політичні ризики (BOC Coverage) за кредитом на $250 млн, приваблюваному НАЕК "Енергоатом" через Central Storage Safety Project Trust (Делавер) на будівництво.

Зараз основну масу відпрацьованого ядерного палива Україна вивозить в Російську Федерацію і щороку платить Росії за його поховання понад $200 млн в рік. Ми очікуємо завершення будівництва ЦСВЯП через два-три роки, після чого Україні вже не доведеться вивозити жодної тонни відпрацьованого ядерного палива в Росію. Контроль над відпрацьованим ядерним паливом — це такий же важливий елемент забезпечення енергонезалежності, як і закупівля самих енергоносіїв.

"ДС" В чому саме США бачать свою допомогу в підвищенні енергобезпеки нашої країни?

М. В. Для України важливим пріоритетом є збільшення власного виробництва енергоносіїв. Адже ваша країна все ще дуже залежить від імпорту енергоносіїв, у першу чергу з Росії. Найефективніший і швидкий спосіб вирішити цю задачу — відкриття галузі для іноземних інвестицій і розширення співпраці з міжнародними партнерами.

У першу чергу це стосується ядерної енергетики, яка в енергетичному балансі України займає 60%. Програма постачань ядерного палива для українських АЕС американською компанією "Вестінгхаус" підтримується американським урядом останні 15 років. До відкриття цієї програми єдиним постачальником ядерного палива на український ринок був російський "Росатом". Зараз його частка знизилася до 55%, на постачання американської "Вестінгхаус" припадає 45%.

Між Україною і "Вестингхаусом" підписано дуже важливу угоду, за якою американська компанія готова повністю забезпечити українські АЕС ядерним паливом, якщо Росія відмовиться від постачань. Це важлива гарантія безпеки української ядерної енергетики.

У світлі триваючої агресії Росії проти України та враховуючи зростаючі потреби вашої країни в энергоресурсе, Україні бажано змінити баланс і частки присутності російської і американської компаній на українському ринку, щоб 55% поставок припадало на "Вестінгхаус" і 45% — на "Росатом". Ділова рада сподівається, що міністр Перрі підніме це питання під час перебування в Україні.

Не менш важливо нарощувати власний видобуток нафти і газу, допустивши на ринок міжнародні компанії, оскільки вони принесуть в енергетичний сектор не тільки потужний фінансовий ресурс, але і новітні технології і моделі управління, які дозволять проводити бурові та інші роботи набагато швидше.

Щоб в Україну прийшли не тільки американські, але і інші найбільші представники цього сектора, необхідно, щоб тут повноцінно запрацював механізм угоди про розподіл продукції. Саме так залучаються інвестиції в нафто - і газовидобування в усьому світі. Це зручно і для держави, і для інвестора: договір є довгостроковим і на нього поширюється юрисдикція іноземних судів.

За моїми відомостями, сукупно інвестори вже зараз готові вкласти в українську газовидобуток близько $1 млрд мільярда. Але вони не будуть заводити гроші, поки Україна не введе правило — укладати договори про розподіл продукції за результатами аукціону, до якого можуть бути допущені і іноземні компанії.

Для цього необхідно взяти інструменти на рівні Верховної Ради і підзаконні акти на рівні Кабінету Міністрів. Після цього можна досить швидко організувати торги по продажу квот на видобуток.

Вже більше року з представниками української влади ведуться переговори про необхідність такого кроку. Але поки ці переговори не дали результату. Можна сказати, що це одна з серйозних помилок, допущених українською владою: МВФ вимагає від України підвищення тарифів на газ для населення, а збільшивши місцеву видобуток, тарифи можна було б знизити.

"ДС" Ви давно працюєте в Україні. За останні роки змінився інвестиційний клімат?

М. В. Путін завдав Україні подвійний удар " — збройною агресією і обмеженням українського експорту до Росії через територію Росії. І Україна вже чотири роки намагається впоратися з наслідками цього удару. Зараз ваша країна досягла значного прогресу в цьому питанні.

За останній рік ми спостерігаємо досить серйозне поліпшення настроїв і сприйняття України з боку міжнародного бізнесу. Багато компаній відкрито заявляють, що вони розташовані до довгострокової присутності в Україні і не збираються чекати, що скаже МВФ, вони не збираються чекати, поки у вас оберуть нового президента — вони готові діяти. Наш девіз тепер такий: ми сильний міжнародний бізнес і ми працюємо в Україні прямо зараз.

Для України економічний розвиток, сильна, зростаюча економіка — пріоритет номер один і для добробуту народу України, і для боротьби з путінської агресією, і для того, щоб ЄС, США та інші підтримували Україну. Знову-таки, щоб Україна була цікава інвесторам, вам потрібна зростаюча економіка.

Головне наше завдання — переконати українську владу, що вона повинна робити більше для підтримки розвитку економіки та покращення бізнес-середовища.

"ДС" Що саме так вплинуло на зміну настроїв інвесторів?

М. В. вплинуло безліч факторів як у самій Україні, так і за її межами. Міжнародні компанії враховують політичну складову: Європейський Союз і США підтримують Україну, продовжуючи активно боротися з паном Путіним. Свою підтримку вашій країні має і Міжнародний валютний фонд, свідченням чого є нещодавно укладена нова угода про продовження кредитної співпраці. Всі ці обставини — серйозний сигнал для бізнесу.

Якщо говорити про внутрішні чинники, я б відзначив зниження рівня корумпованості українських судів і підтримку економічних реформ з боку уряду. До знакових подій можна віднести ухвалення закону, покликаного захистити бізнес від неправомірного втручання силових і контролюючих органів (відомого, як "маски-шоу" стоп. — "ДС").

Останнім часом Україна уклала кілька великих контрактів з міжнародними компаніями, і це теж дуже важливий момент. Я вже говорив про проект будівництва ЦСВЯП. До подій такого рівня можна віднести і укладення великого контракту між "Укрзалізницею" і General Electric на постачання дизельних тепловозів, їх локалізацію та обслуговування. Нарешті, Україна збільшила свій оборонний потенціал, в тому числі за рахунок збільшення поставок з США.

Можна сказати, що всі ці процеси дозволили сформувати ту критичну масу, яка переросла у якісні зміни. Я маю на увазі ставлення міжнародного бізнесу до України.

"ДС" Що ще повинна зробити наша країна для того, щоб збільшити приплив інвестицій?

М. В. По-перше, потрібно забезпечити ефективну роботу Антикорупційного суду. По-друге, Україні необхідно продовжити співпрацю з МВФ. По-третє, демонополізувати та лібералізувати енергосектор і залізничні перевезення. По-четверте, знизити корупцію, особливо у держмонополіях, в тому числі в оборонному секторі, залізничних перевезеннях, енергетиці. Рівень корумпованості всього держсектора занадто високий. Потрібна більш рішуча боротьба з корумпованими суддями і більш сильний генеральний прокурор, який буде переслідувати цих людей. Я був тут у 2004 році, і тоді говорили: "Бандитам — тюрми!" Але ніяких бандитів до в'язниці не відправили. Я був тут під час Революції гідності — і знову "Бандитам — тюрми!". Але бандити не опинилися в тюрмах.

І, що не менш важливо, необхідно сформувати цивілізований ринок землі. Адже зараз ключовий актив України, який може забезпечувати економічне зростання, по суті, не працює. Тому що українські політики не готові піднімати і вирішувати це питання. Це великий удар в першу чергу по народу України. І, звичайно, у перспективі економічного зростання.

"ДС" чи Є у нас шанс швидко позбутися від монопольного становища "Укрзалізниці"?

М. В. Під час недавнього візиту в США ми організували для президента Порошенко в Нью-Йорку зустріч з представниками ділових кіл. Великі компанії, які працюють в Україні, відкрито заявили вашому президенту про те, що найбільшою проблемою для них є "Укрзалізниця". Рухомого складу, який використовує компанія, місце в музеї. При цьому тарифи на перевезення занадто високі. Тоді ж дві американські компанії висловили готовність негайно вийти на український ринок і інвестувати $250 млн у побудову потужностей з виробництва рухомого складу. Єдина умова — наявність ефективного механізму приватних транспортних послуг.

Україна повинна прийняти закон, що забезпечує допуск приватної тяги. Зараз єдиним власником магістральної тяги може бути тільки УЗ. Американські інвестори говорять, що не має сенсу будувати в Україні вагони, якщо у покупців вагонів немає своїх локомотивів, якщо немає контролю над тягою, над маршрутами. В сутності, алгоритм дій зрозумілий, для вирішення цього питання потрібна тільки політична воля.

"ДС" Нещодавно ви повідомили, що американський бізнес, пов'язаний з військової індустрією, готовий постачати в Україну більше оборонного озброєння. У той же час навесні цього року Американсько-українська ділова рада звертався з відкритим листом до прем'єра і президента з закликом подолати непрозорість в ході закупівель озброєння і військової техніки в рамках державного оборонного замовлення. Чи може це стати перешкодою в розширенні військового співробітництва України і США?

М. В. У військовому секторі є дві великі проблеми — корупція і величезна забюрократизованість, з-за чого деякі українські приватні оборонні компанії воліють експортувати свою продукцію, а не продавати на внутрішньому ринку. З цієї ж причини приватні виробники ВПК США не хочуть або не можуть повноцінно взаємодіяти з українськими колегами. Безумовно, американські компанії могли б збільшити свої поставки як через міністерство оборони США, так і в рамках НАТО, якби це питання було вирішене. Але поки український ВПК — це ще одна із засекречених корумпованих державних монополій.

Можна сказати, що всі держкомпанії за визначенням корумповані, бюджетні кошти використовуються не за призначенням або неефективно, виводяться з економіки. Тому Україні треба нарешті запустити реальну "велику" приватизацію.

Деякі кажуть: "Треба почекати, майбутнє України залежить від народу України". Але народ України двома революціями заявив: "Ми хочемо бути європейцями". І все ж народ України не головний в Україні. І щоб Україна стала європейською, їй потрібно відбудовувати сильні громадянське суспільство і бізнес. Це дві найбільш позитивні сили, потрібно залучити ЄС, США та міжнародні фінансові установи. Справа в тому, що народ України не може цього зробити самостійно. Він не може боротися з місцевою елітою поодинці і не може боротися з Путіним в поодинці. Таким чином, майбутнє України залежить від народу України через громадянське суспільство і бізнес, від США, ЄС та міжнародних фінансових інститутів, які всі разом працюють над економічним розвитком і борються з Путіним. Тому майбутнє України залежить від народу України за підтримки міжнародного співтовариства. Цей момент дуже важливо пам'ятати.

Досьє

Морган Вільямс, президент Американсько-української ділової ради (U. S.-Ukraine Business Council (USUBC), директор із зв'язків з державними установами, Вашингтонський офіс компанії "Сігмаблейзер"

Займає посаду президента USUBC з січня 2007 р. Працює на різних посадах в сфері підтримки ділового і економічного розвитку України протягом останніх 26 років, з осені 1992 р.

Почав свою діяльність у сфері розвитку міжнародної економіки та бізнесу в 1981 р. Реалізовував програми розвитку сільського господарства і харчової промисловості в Індії, Гаїті, Індонезії та Єгипті. До цього був представником сенатора Боба Дола (Республіканська партія, штат Канзас) у комітеті з питань сільського господарства Сенату США.

З 1969 по 1977 рр .. — директор по штату Канзас великих програм економічного розвитку сільської місцевості Департаменту сільського господарства США.

Розпочав трудову діяльність у 1962 р. на посаді генерального менеджера The Plains Equity Exchange and Cooperative Union, бізнесу, який займався торгівлею зерном і товарами для фермерства, в Плэйнз, штат Канзас.

Отримав три нагороди від української влади: від президента, Міністерства закордонних справ України та Міністерства економіки України.

Є засновником і довіреною особою художньої колекції "Голодомор очима українських художників", яка включає в себе картини, малюнки, ілюстрації, плакати та малюнки. В колекції налічується понад 350 робіт. Це найбільша колекція, присвячена Голодомору.