Рейтинг фінансових "мийок". Чому Україні не варто радіти ривку до білих і пухнастих

Базельський інститут управління (Швейцарія) опублікував черговий звіт, що включає індекс протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

Україна в цьому рейтингу розмістилася приблизно в середині списку із 141 країни: на 67 місці з оціночним коефіцієнтом 5,23 бали. Оцінюється не сам рівень корупції і злочинності в країні, а ризик їх виникнення і розвитку. Максимальний бал — 10, що означає найбільший ризик.

Базельський інститут управління публікує рейтинг Basel AML Index з 2012 р. Рейтинг оцінює можливості банківської системи країни для відмивання грошей і фінансування тероризму, схильність до корупції, прозорість функціонування державного і фінансового секторів, а також враховує чинний політичний устрій та особливості місцевого законодавства. Індекс Базельського інституту вимірює ризик відмивання грошей і фінансування тероризму країн на основі загальнодоступних джерел — FATF, Всесвітнього економічного форуму, Світового банку, Transparency International, а також внутрішньої статистики країн-учасниць рейтингу.

Основна увага звертається на елементи механізму протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (AML/CFT) та інші супутні фактори, такі як фінансова прозорість і ефективність правосуддя.

У сукупності використовують 14 джерел публічно доступної інформації. Країни світу порівнюються за пʼятьма показниками: рівень ризику відмивання коштів та фінансування тероризму, ризик корупції, фінансова прозорість і дотримання високих стандартів, прозорість публічного сектору, політичний ризик.

У нинішньому році на останньому місці рейтингу опинилася Естонія, яка набрала лише 2,36 бали. Тобто фінансова система цієї країни визнана найбільш прозорою і захищеною від відмивання грошей і фінансування тероризму. Далі йдуть Андорра (2,83 бала), Фінляндія (2,97), Болгарія (3,12), Острови Кука (3,13), Норвегія (3,19), Нова Зеландія (3,24), Швеція (3,32), Словенія (3,35), Данія (3,46) і Литва (3,51). Сама Швейцарія – 93 місце, 4,74 бала. США – 100 місце, 4,57 бала, Росія – 52 місце, 5,51 бал, Польща – 110 місце, 4,36 бали.

Нагадаємо, Україна на 67 місці, 5,23 бали. Трохи краще, ніж у нас, справи з відмиванням грошей йдуть у Мексики (5,20 бала), Японії (5,16), Індії (5,15) та Молдови (5,14). Трохи гірше – у Азербайджану (5,24 бали), Малайзії (5,25), Самоа (5,27). Білорусь в рейтинг взагалі не потрапила.

Гірше за все справи з відмиванням грошей і фінансовою прозорістю в Афганістані (8,16 балів), Гаїті (8,15), Мʼянмі (7,86). І ще цікаво: дуже негативна оцінка у Китаю (18 місце, 6,76 бала); також досить низькі оцінки отримали чимало заможних країн ісламського світу: ОАЕ (37 місце, 5,89 бала), Катар (39 місце, 5,87), Туреччина (41 місце, 5,76), Саудівська Аравія (60 місце, 5,33).

Загалом у самому звіті відчувається розчарування: його автори констатують, що лише шість країн протягом року змогли поліпшити свої показники більш як на один пункт, тоді як 35 країн погіршили позиції. Укладачі рейтингу визнають, що досягнення в боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму у світі досить скромні, а зусилля в цій сфері дають менші результати, ніж очікувалося. Середній показник ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в 141 країні, яка потрапила в звіт, становить 5,22 бала з 10. Тобто Україна справді в середині світового рейтингу – не краще і не гірше більшості. І найбільш приголомшливий факт: в третині країн, які потрапили в рейтинг, державні системи контролю за відмиванням коштів практично не працюють, вважають автори звіту.

Аналітики інституту навіть опублікували окрему статтю під назвою "Basel AML Index 2020: слабкий нагляд і неактивні системи залишають відкритими двері для відмивання грошей".

На їхню думку, слабкий нагляд – це те, наприклад, що пояснює недавню історію з німецької фінтех-компанією Wirecard, в якій зникли мільярди доларів її клієнтів. Пильне вивчення даних в річному рейтингу AML може допомогти пояснити, чому скандали з відмиванням грошей продовжують відбуватися навіть у країнах з низьким рівнем ризику. Крах Wirecard у цілком благополучній Німеччині – лише останній у низці фінансових скандалів, після яких виникає питання: як ніхто раніше не помітив – і не зупинив – те, що відбувалося?

Як сказано у звіті Базельського інституту управління, свідчення слабкого контролю – те, що Цільова група з фінансових заходів (FATF) продовжує виявляти серйозні недоліки в якості нагляду за відмиванням грошей майже в усіх регіонах планети. Там цитується заключна заява Сянміна Лю, який керував FATF в 2019-2020 рр. Він сказав: "Завдання, з яким стикаються багато країн сьогодні, полягає не у відсутності комплексних глобальних стандартів, а в ефективному застосуванні цих стандартів".

Автори базельського звіту своїм аналізом підтверджують: методики і критерії, весь потрібний для протидії відмиванню грошей інструментарій – є, вони доступні і урядам і банкам. А ось доброї волі для їхнього застосування – гостро бракує. "Багато країн можуть мати сильні системи, але на практиці вони не працюють. Або країни не змушують їх працювати", — констатують автори статті.

Але повернімося до України. Позиції нашої країни в рейтингу за минулий рік значно зміцнилися. У 2019-му Україна була на 37 місці з 6,01 балами, між Болівією і Марокко. Тобто ми піднялися ривком відразу на 30 позицій – раніше такого не вдавалося жодній країні.

Кілька експертів, до яких звернувся оглядач "ДС", вказали, що на істотне поліпшення позицій України принципово вплинув ухвалений 6 грудня 2019-го Закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Однак тільки один експерт погодився прокоментувати сам рейтинг та місце України в ньому.

"Це велике питання, користь від такого рейтингу або шкода. Справа в тому, що по суті такими рейтингами, такими (дедалі жорсткішими) вимогами щодо протидії відмиванню грошей, розвинені країни захищають сформований статус-кво поділу світу на багатих і бідних. Ці вимоги не дозволяють відбілювати капітали і вкладати їх в економіку, залишають їх в сірій зоні, – сказав у коментарі для "ДС" старший аналітик одного з українських банків Валентин Кулеба. – Самі вони заробляли свої капітали через війни, через грабіж колоній, через наркоторгівлю (Британія офіційно контролювала торгівлю опіумом). А тепер, коли у світі зʼявилися "нові зубасті", ці ж люди і країни заявляють: мовляв, ваші гроші брудні, ми не будемо мати з вами справ".

На думку експерта, Україні потрібно памʼятати, що половина економіки в тіні, але це теж економіка, і вона годує людей. І не варто перешкоджати легалізації капіталів, що були зароблені, скажімо, у 90-ті не надто чесними способами. Якщо ці капітали будуть відкрито і легально вкладені в економіку зараз, це стане частковою "спокутою провини".

"Зрозумійте, стати білими і пухнастими з точки зору тієї ж FATF все одно не вийде. Тоді треба розстрілювати за використання криптовалют і таке інше, — резюмує Валентин Кулеба. – Не можна божеволіти і вимагати декларацію під час купівлі пакета молока в магазині. Тому що в результаті посилення вимог до антивідмивних дій і нормативів дає зворотний ефект. Здається, в Базельському інституті це вже почали розуміти".

Україні, звичайно, слід відповідати основним вимогам у сфері AML/CFT. Це питання нашої репутації у світі. Але й бігти попереду паровозу, висуваючи дедалі жорсткіші вимоги до своїх громадян і компаній, теж не варто.