Міністр-розвідник. Який грунт в Україні зондує Рік Перрі
Якщо судити по першим публічним виступам Ріка Перрі, то головна мета його візиту - допомогти Україні у протидії будівництва російського газопроводу "Північний потік-2". Ще до приїзду в Київ американський міністр заявляв, що в Євросоюзі дуже мало країн, які підтримують "Північний потік-2", а США активно виступають проти нього, та й взагалі цей газопровід не є комерційним проектом. Але цілі Перрі куди більш різноманітні і приземлені.
Ритуальна критика "Північного потоку-2"
Тепер Рік Перрі говорить: "Громадяни України, ЄС не повинен стати заручником поставок енергоресурсів з одного джерела. І, власне, цей меседж може бути посилений тим, що ми готові працювати з Україною як партнери. Цей меседж посилає президент США".
Перрі у своєму виступі в Києві наголосив, що в ЄС повинні розуміти: у Росії є досвід припинення поставок газу, і наявність альтернативних джерел поставок має важливе значення для майбутнього Європи.
"Ми збираємося робити все можливе, щоб дати ЄС стільки варіантів, скільки вони хочуть. Мова йде не тільки про продаж американського скрапленого природного газу (СПГ) в Європі. Ми за Трансадріатичний газопровід, який доставляє каспійський газ в південну частину Європи, ми знаємо, що в південній частині Хорватії, Румунії, є декілька сховищ для зрідженого природного газу, які можуть поставляти газ, і, очевидно, поляки також розвивають цей потенціал. В Італії є великий об'єкт", - сказав Перрі.
Енергетичні інтереси
Проте заздалегідь було відомо, що тема візиту - зовсім не російський трубопровід в Північному морі. Американські компанії енергетичного сектора зацікавлені в роботі на українському ринку (це все-таки ринок найбільшої європейської країни, поки ще малоконкурентный за американськими мірками), і завдання Ріка Перрі - лобіювати їх інтереси.
Міністр енергетики США говорив про це навіть під час покладання квітів до меморіалу Героїв Небесної сотні. За його словами, одним із засобів вшанувати людей, які боролися за свободу, є в тому числі забезпечення економічної свободи в Україні.
"Один з найкращих і найсильніших способів - це розвивати енергетичну інфраструктуру в Україні, - сказав Перрі. - Мета нашого візиту - передати українському уряду, що є як приватні компанії США, так і урядові структури, які готові бути тривалими партнерами на цьому шляху".
Напередодні приїзду Ріка Перрі президент американо-української Ділової Ради (USUBC) Морган Вільямс розповів в інтерв'ю "ДС" про основні пункти цього візиту. Крім збільшення закупівель Україною американського вугілля, це питання подальшого зниження залежності України від російських поставок ядерного палива, а також відкриття ринку нафто - і газовидобутку для міжнародних компаній.
Головний посил такий: "Уряд США готовий і надалі надавати сприяння Україні у нарощуванні власного виробництва енергії та послаблення залежності від Росії. Багато в чому це пов'язано з демонополізацією енергосектору. Що передбачає допуск на ринок видобутку енергоносіїв більшої кількості приватних інвесторів", - пояснив Вільямс.
12 листопада на зустрічі з главою уряду України Володимиром Гройсманом Перрі говорив про те ж. Прем'єр, у свою чергу, акцентував увагу на співпраці в галузі видобутку українського газу, газотранспортної системи, а також атомної енергетики.
Співробітництво у сфері АЕС
В енергетичному балансі України ядерна енергетика посідає 60%. І останні 15 років за підтримки американського уряду наш ринок ядерного палива потроху освоює американська компанія Westinghouse. Завдяки їй частка російського "Росатому" знизилася з 100 до 55%, на постачання Westinghouse припадає 45% споживання Твелів українськими АЕС.
Більш того, дуже важлива угода, підписана між Україною і Westinghouse, свідчить, що у випадку якщо Росія раптом припинить постачання ядерного палива, американська компанія готова повністю забезпечити ним українські АЕС. Для української ядерної енергетики - це важлива гарантія безпеки.
Однак для повного переходу з російського атомного палива на американське потрібна значна модернізація реакторів українських АЕС. Питання про те, хто візьме на себе відповідні витрати, поки що залишається за кадром. На зустрічі з Гройсманом Рік Перрі трохи туманно пообіцяв "допомагати Україні диверсифікувати джерела постачань ядерного палива".
Чи означає це, що американці візьмуть на себе якусь частку витрат по переобладнанню ядерних реакторів? Невідомо. Компанія Westinghouse, звичайно, в такому зацікавлена, але готовий розщедритися американський бюджет? Або сама компанія візьме на себе витрати? Чи це буде український бюджет?
Інвестиції в українську "трубу"
На самому початку вересня НАК "Нафтогаз" звернулася до Володимира Гройсмана з ініціативою винести на розгляд РНБО можливість продажу іноземної компанії 49% української газотранспортної системи. Це подавалося як необхідність вжиття заходів для захисту інтересів України як країни - транзитера природного газу в ЄС. На думку авторів документа, цей статус - ключовий для забезпечення енергетичної та економічної безпеки, а також для захисту країни і для утримування Росії від агресивних дій.
У листі порушується питання: що буде з НАК "Нафтогаз України" після того, як в 2019 р. закінчиться термін дії контракту з "Газпромом" на транзит російського газу через Україну в Євросоюз? Запуск "Північного потоку-2" може призвести до повного припинення транзиту газу через територію України. Уникнути цього можливо, якщо залучити до управління української ГТС авторитетного партнера. Він має, зокрема, забезпечити використання потужностей ГТС європейськими компаніями або дати інші гарантії збереження доходів від транзиту на нинішньому рівні (близько $3 млрд на рік).
Продаж 49% ГТС за $7 млрд (оцінна вартість всієї "труби" - $14 млрд) може розглядатися як певна гарантія того, що доходи від транзиту збережуться на нинішньому рівні. Це дозволить Україні вирішити відразу кілька проблем. По-перше, просто поповнити бюджет. По-друге, перекласти витрати з утримання, технічного обслуговування та модернізації ГТС на іноземного інвестора. По-третє, інвестор, який зважиться придбати 49%, і зможе добитися від Кремля згоди на транзит через Україну газу з родовищ країн Центральної Азії.
За неофіційною інформацією, бажаним для "Нафтогазу" стратегічним інвестором стала американська компанія. Відомо, що глава НАК Андрій Коболєв має особливо хороші відносини з американським посольством. За іншою інформацією, настільки ж неофіційною, у США поки не визначилися, чи варто взагалі вплутуватися в історію з українською "трубою". Так що, судячи з усього, одне із завдань Ріка Перрі в Києві - прояснити це питання.
Конкуренція на ринку видобутку газу
Припинення поставок газу з Росії і його зростаюча ціна на світовому ринку змушують Україну все більше уваги приділяти власного газовидобутку. Але ця галузь потребує дуже великих капіталовкладень. Американські та європейські експерти зазначають: найефективніший і швидкий спосіб вирішити цю задачу - відкрити видобуток для іноземних інвестицій.
"Сукупно інвестори вже зараз готові вкласти в українську газовидобуток близько $1 млрд. Але вони не будуть заводити гроші, поки Україна не введе правило - укладати договори про розподіл продукції за результатами аукціону, до якого можуть бути допущені і іноземні компанії, - говорить Морган Вільямс. - Для цього необхідно взяти інструменти на рівні Верховної Ради і підзаконні акти на рівні Кабінету Міністрів. Після цього можна досить швидко організувати торги по продажу квот на видобуток".
Сьогодні видобуток газу в нашій країні не монополізована, але державна "Укргазвидобування", безумовно, домінує: у 2017-му на неї довелося 14,6 млрд куб. м видобутого газу в рік з 19,9 млрд куб. м всеукраїнського обсягу. Хоча останні п'ять років газовидобуток приватних компаній показує динамічне зростання. Якщо до 2013 р. вони добували 2 млрд куб. м газу, то вже в 2017-му - 4,5 млрд куб. м. А до 2020-го показник приватних компаній може досягти 5-6 млрд куб. м - це складе 25-28% всього видобутку газу в Україні.
До речі, в Києві Рік Перрі згадав, що кілька американських компаній хотіли б видобувати сланцевий газ в Україні. І справді прихід міжнародних компаній в енергетичний сектор нашої країни дав би йому не тільки потужний фінансовий ресурс, але і новітні технології і моделі управління. А це може зробити українську енергетику значно більш конкурентоспроможною. І в результаті - менш витратною для кінцевих споживачів.
