Мінфін почне пхати ніс у банківську таємницю

У пакеті законопроектів, за які депутати проголосували у грудні разом з проектом держбюджету-2016, виявилися цікаві документи. В останній день минулого року Президент України Петро Порошенко підписав законопроект №3628, який вносить зміни в ряд законів, в тому числі ст. 62 Закону "Про банки і банківську діяльність". Нова норма дозволяє Мінфіну вимагати від банків інформацію про відкриті фізособами рахунках (кредитних, депозитних, поточних), операції та залишки за ним. Ці дані міністерство зможе запрошувати під час бюджетного процесу, щоб пересвідчитися у правдивості інформації, наданої громадянами для оформлення пільг і виплат від держави. "Фактично мова йде про значної частини банківських клієнтів. До їх числа відносяться всі фізичні особи, які мають право на отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також члени їх родин", — пояснив "ДС" член правління, директор з юридичних питань банку "Кредит Дніпро" Максим Грінченко.

Банк не зможе відмовити міністерству у наданні даних, адже тепер таку вимогу відомства буде цілком законним. За словами начальника управління правової підтримки роздрібного бізнесу та СМБ в UniCredit Bank Віктора Панченко, відмова може бути тільки у випадку, якщо запити будуть оформлені некоректно або вийдуть за межі наданих повноважень Мінфіну.

Експерти кажуть, що така звірка інформації — звичайна практика в усьому світі. Вона дозволяє об'єктивно і справедливо визначати тих людей, хто справді потребує підтримки. "Держава має право цікавитися фінансовим станом своїх громадян, які звертаються до нього за допомогою", — говорить виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова. Раніше заступник міністра фінансів Роман Качур заявляв, що завдяки верифікації одержувачів держпідтримки і виявлення "мертвих душ" відомство має намір заощадити як мінімум 5 млрд грн., а також підвищити адресність надання соцдопомоги. Її будуть отримувати тільки ті, хто в ній потребує, а не "заможні сім'ї".

Така ініціатива Мінфіну може вийти банкірам боком. Ті побоюються, що нововведення може ще більше підірвати довіру з боку громадян до банківської системи, яка і так впало до мінімуму. Згідно з опитуванням, проведеним у липні минулого року фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, банкам довіряє всього 15% населення. Навіть Кабміну, Верховної Ради та міліції громадяни вірять більше. За даними НБУ, за 11 місяців 2015 р. загальна сума депозитів фізосіб у гривні зменшилася на 20 млрд грн. Валютні внески населення підтанули на $4,5 млрд. Однак фінансисти сподіваються, що отримання Мінфіном нових повноважень не призведе до нового витка відтоку вкладів. "Якщо людина не приховує свої законні доходи від держави і претендує на госпреференции, для нього навряд чи щось зміниться. Тим же, хто має суттєві заощадження, простіше і дешевше відмовитися від субсидій, ніж закривати рахунок і тримати ці суми готівкою "під подушкою", — вважає Олена Коробкова. До того ж більшу частину тіньових доходів громадяни отримують не на банківські рахунки, а "в конвертах" або "валізах".

Набагато більше банкірів турбує те, що у Мінфіні досі не оприлюднили механізм майбутніх перевірок істинного фінансового стану одержувачів соціальних пільг, хоча і обіцяли це зробити. "Вся відповідальність за проведення верифікації буде лежати на міністерстві, хоча це і не є його типовою функцією. Облік доходів кожного громадянина швидше повинен бути в компетенції Державної фіскальної служби. Ми не знаємо, яка кількість співробітників Мінфіну буде мати доступ до даних і чи не виникне у когось із них бажання скористатися новими повноваженнями в своїх цілях", — говорить заступник голови одного з банків. На його думку, міністерству потрібно розробити чіткі правила співпраці з банківськими установами, а заодно подбати про якісну захист баз даних.

Кому і в яких випадках банки розкривають інформацію про клієнтів:

• за письмовим запитом безпосередньо самого клієнта;
• за письмовим запитом третьої особи та на підставі письмової згоди клієнта;
• за рішенням суду;
• за письмовим запитом органів прокуратури, СБУ, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Антимонопольного комітету України;
• Державної фіскальної службі України;
• Державній службі фінансового моніторингу;
• Органам Державної виконавчої служби;
• Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
• Національному агентству з питань запобігання корупції;
• Національному банку України та іншим банкам;
• Міністерству фінансів (з 1 січня 2016 р.).