Мінфін лобіює інтереси тютюнової компанії?

У понеділок, 19 вересня, на сайті Верховної Ради з'явився законопроект № 5132от 15.09.2016 "Про внесення змін до Податкового Кодексу України". Серед нововведень - збільшення ставки акцизного податку на тютюнові вироби. На 30% збільшиться ставка специфічного акцизного податку з 12% до 15% збільшиться адвалорний акциз. У пояснювальній записці ініціатор проекту закону (Кабінет міністрів, читай - Мінфін) пояснює, що зараз ставки акцизного податку на тютюнові вироби в 6 разів нижче, ніж мінімальні, встановлені Директивами для країн ЄС. "Збільшення ставок акцизного податку буде сприяти наближенню до норм законодавства Євросоюзу, скорочення споживання шкідливих для здоров'я товарів", - вважає Мінфін України.

Мінфін, нібито вирішальний невластиву йому завдання оздоровлення населення, лукавить. Справжня мета, звичайно ж, - збільшення бюджетних надходжень. Але наскільки дана законодавча ініціатива відповідає поставленому завданню?

З проханням проаналізувати і прокоментувати позицію Мінфіну щодо тютюнового акцизу, викладену в проекті закону № 5132, звернулися до експерта - професор, д. е. н. Михайлу Міненко, завідувачу кафедри менеджменту та адміністрування Національного університету харчових технологій.

- Те, що у пошуках нового джерела поповнення бюджету Мінфін знову звернув свою увагу на тютюнову галузь, не дивно:вона дає 5% всіх податкових надходжень у бюджет.Чотири тютюнові компанії знаходяться в першій п'ятірці найбільших платників податків України.

Аргументуючи необхідність збільшення податкового навантаження на тютюновий ринок, Мінфін часто використовує один і той же аргумент: в ЄС з 1 січня 2014 року мінімальний рівень акцизу на 1 тис. сигарет становить 90 євро, в той час як у нас - тільки 16 євро в еквіваленті. Не буду зараз уподібнюватися Мінфіну і використовувати заїжджений контраргумент про європейські зарплати. Тим більше, що тютюнові компанії в свій час самі висловили готовність платити державі за 90 євро з кожної тисячі сигарет, правда, із застереженням, що збільшення акцизного податку повинно відбуватися плавно і поступово.

Слід зазначити, що акцизний податок на тютюнові вироби є змішаним і складається з двох складових: специфічного компонента (фіксованої ставки) і адвалорного акцизу, визначається у відсотках від максимальної роздрібної ціни, що декларується виробником для кожного окремого виду сигарет.

Специфічний компонент однаковий для кожного виробника і, хоч і відчутні, але для кожного в рівній мірі. Адвалерна частина акцизу - болюча для одних і практично непомітна для інших виробників тютюнових виробів. Просто тому, що вони її не платять. Адже адвалорний акциз не сплачується з тютюнових виробів вартістю до 15,4 грн.

Таким чином, виробники цигарок і дешевих сигарет без фільтра (значно більш небезпечних для здоров'я), що займають 80% ринку і в сукупності генерують лише 10% (!) акцизного податку, опиняються у безсумнівному виграш від підвищення адвалорної ставки. Ще трохи і їх конкуренти - виробники дорогих сигарет (генеруючі решта 90% тютюнового акцизу!) взагалі будуть витіснені з ринку. Чи виграє від цього державний бюджет? Зрозуміло, немає.

Що ж стосується здоров'я нації, про який нібито опікується автор законопроекту - Мінфін, то посудіть самі. Адвалор не мотивує виробника підвищувати ціни на тютюнові вироби, тобто сигарети залишаються найбільш доступним "задоволенням", в той час, як всі інші товари суттєво дорожчають. До того ж, величезна різниця між ціною тютюнових виробів в Європі і в Україні стимулює контрабанду.

Наш уряд, ініціюючи подобныезаконы, постійно посилається на європейський досвід і європейське законодавство. Давайте разом звернемося до європейського досвіду. У період з 2010 по 2016 р. р. 23 з 28 країн ЄС знизили адвалор. Не підвищили, а саме знизили! Що ж стосується тютюнової Директиви ЄС, яку наші законодавці намагаються імплементувати, то там взагалі немає ніяких вимог до рівня адвалора.

У Керівних принципах щодо імплементації ст. 6 Рамкової конвенції по боротьбі з тютюном, йдеться: "Країни мають суверенне право визначати і встановлювати власну податкову політику, включаючи застосовуваний рівень акцизних ставок. Єдиного оптимального рівня акцизних ставок на тютюнові вироби, які могли б застосовуватися для всіх країн, не існує".

Більш того, там зазначено, що "з точки зору бюджету та охорони здоров'я країнам слід створювати специфічну змішану систему оподаткування з мінімальним акцизним зобов'язанням, адже вони мають значні переваги перед адвалорними системами оподаткування".

Звернемося до інших джерел. У звіті Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо глобальної тютюнової епідемії, 2015 року, йдеться: "Уряду дедалі більше визнають переваги специфічних акцизів і труднощі від застосування адвалорних ставок".

І далі: "Адвалорні акцизи є менш ефективними, ніж специфічні, у досягненні мети охорони здоров'я, так як їх складніше адмініструвати, вони збільшують можливості для ухилення від сплати та створюють великі цінові відмінності між брендами, спонукаючи тим самим переходити на більш дешеві бренди".

Ну, ось, мабуть, і відповідь на питання: "Навіщо Мінфіну підвищувати ставку адвалорного компонента?" При підвищенні адвалорної складової ціновий розрив між дорогими і дешевими цигарками стає ще більш значним. Адже виробник дешевих тютюнових виробів, як вже було сказано, не платить адвалорний акциз. А виробнику дорогих сигарет доведеться платити ще більше. Точніше, не виробника, а споживача дорогих сигарет. Він вже сьогодні платить на 20% більше акцизного податку (або більше 2,2 грн. з кожної пачки сигарет), ніж споживач більш дешевих сигарет.

Суттєва різниця в ціні буде стимулювати курців переходити на споживання більш дешевих продуктів, тобто сигарет певного виробника! Якщо переглянути вийшли за останній рік публікації в ділових ЗМІ на тему можливого підвищення адвалорної складової акцизного податку на тютюнові вироби, то можна побачити, що три великі тютюнові компанії кричать: "Караул! Це погубить ринок" і тільки одна всіляко вітає це передбачуване нововведення - та, яка випускає тютюнові вироби нижнього цінового сегмента і не платить адвалор.

Це все одно, що людина, яка їздить на Мерседесі, почне наполягати на введення якогось нового податку для водіїв Жигулів.

З моєї точки зору, кроки Мінфіну у бік підвищення адвалорної ставки виглядають, як лобіювання інтересів одного виробника на шкоду іншим. І, практично, на шкоду державному бюджету.

Виробники дешевих тютюнових виробів, зі свого боку, вважають, що віддають державі сповна, сплачуючи специфічний компонент акцизу нарівні з виробниками дорогих сигарет. На їхню думку, саме адвалорна складова здатна вирівняти ситуацію, зробити оподаткування більш справедливим. Тому, вітають підвищення