Регулювання цін на бензин. Чи справедливо збунтувалися АЗС і що буде далі

Історія стримування цін на бензин

Уряд був стурбований ситуацією на ринку нафтопродуктів ще в березні, коли помітив, що ціни на паливо за січень-лютий зросли більш ніж на 4 грн за літр. Але при цьому закупівельні ціни на паливо виросли ще більше — на 5,1-5,6 грн за літр, а значить, були всі передумови для того, щоб протягом березня ціни в Україні зросли ще на 1-1,5 грн.

В результаті довгих переговорів 2 квітня Кабмін і Нафтогазова асоціація України (НАУ), галузеве об'єднання, що представляє інтереси найбільших гравців нафтогазового ринку, підписали меморандум. За його умовами НАУ мала повідомляти уряду про компанії, які займаються виробництвом і продажем фальсифікованого палива, а влада пообіцяла боротися з тіньовиками. Також Кабмін зобов'язався не допускати дискримінації на ринку і сприяти вільному ціноутворенню, а компанії — сплачувати в повному обсязі податки...

Формально цей меморандум носив чисто декларативний характер, оскільки кожна зі сторін у ній мала робити те, що і так повинна була робити, а ніяких зобов'язань щодо стримування цін в ньому не було. Але, виконуючи неформальні домовленості з владою, продавці палива ціни в квітні все ж стримали — за даними моніторингу Консалтингової групи "А-95", в квітні цифри на табло автозаправок практично стояли на місці.

Однак уже в травні продавці почали підвищувати ціни, оскільки порахували, що уряд свої зобов'язання по боротьбі з фальсифікованим паливом і його реалізаторами виконав формально і "сірі" заправки працюють, як раніше. У підсумку за перші два тижні цього місяця в середньому по країні ціни на бензин А-92 виросли на 0,67 грн, до 28,44 грн за літр, а на бензин А-95 — на 1,8 грн, до 29,45 грн за літр.

Але це в середньому по країні. На деяких "преміальних" заправках, де традиційно висока вартість палива (ОККО, WOG, Sokar), цінники на стелах перетнули межу в 30 грн за літр, і бензин А-92 пропонувався за ціною 31,28 грн, а А-95 — по 32,28 грн.

Такі високі прайси обурили владу, і вона вирішила діяти — 11 травня Кабмін ввів декларування зростання цін на бензин і дизпаливо понад 1%: якщо продавець збирався підвищити їх понад цю позначку, то повинен був задекларувати це за 20 днів до підвищення і сповістити Держпродспоживслужбу.

Кардинальні заходи

А вже 14 травня Кабмін завдав нового удару — ввів державне регулювання цін на паливо. Уряд на період карантину встановив граничні рівні торговельної надбавки до ціни палива: на дизельне — не вище 7 грн за літр, на бензин — не вище 5 грн за літр. При цьому середня вартість дизпалива і бензину, яка включає акцизний податок і ПДВ, повинна розраховуватися на підставі даних Platts CIF NWE за попередній календарний місяць/декаду. Таким чином, середня ціна на другу половину травня на дизельне паливо повинна становити з урахуванням цієї націнки 27,89 грн за літр, а бензинів — 30,22 грн.

Однак це призвело до того, що компанії, які торгують "преміальним" паливом — OKKO, WOG, KLO і Socar, припинили його продаж, заявивши, що це невигідно і завдає збитків. Крім того, Socar тимчасово припинила нарахування додаткових знижок для своїх клієнтів, а мережа KLO обмежила термін дії вже виданих купонів на знижки (користувачі соцмереж повідомляли, що їх купони взагалі анулювали).

Чи потрібне регулювання: незадоволених багато

Дії Кабміну розкритикували практично всі. Нафтогазова асоціація України закликала відмовитися від регулювання роздрібних цін, заявивши, що це обмежує конкуренцію і дискримінує роздрібних гравців — введення граничних цінових надбавок звузить їх можливість оперативно реагувати на швидко мінливі умови на ринку, а при цьому всі переваги отримають продавці, які працюють "в тіні" і які зможуть збільшити обсяги продажів. Проти держрегулювання цін на паливо виступили Європейська бізнес-асоціація та Федерація роботодавців України. З приводу дій Кабміну негативно висловився і спікер Верховної Ради Дмитро Разумков.

Сергій Сапєгін, директор Науково-технічного центру "Психея", вважає, що, запровадивши держрегулювання, влада застосувала найсильніший інструмент для стримування цін, який логічно було б використовувати в останню чергу. "Це дуже жорстка міра", — зазначив він.

При цьому Консалтингова група "А-95" підрахувала, що в січні-квітні фактичні ціни на паливо були нижче, ніж той рівень, який виходить за затвердженою методологією Кабміну. Але при цьому в означену владою межу цін не потрапляли близько 1 тис. АЗС (14% ринку), які переважно припадають на мережі OKKO, WOG, Socar і Shell, — у них в січні-квітні ціни були вище розрахункового рівня Мінекономіки по бензину А-95 на 0,6-2,4 грн за літр, за дизпаливо — на 0,8-2,5 грн.

А оскільки переважна кількість українських АЗС в цьому році і так продавала паливо в цінових межах, які позначила влада, то залишаються незрозумілими передумови запровадження держрегулювання і його цілі, заявив директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

Тому уряд був змушений у неділю ввечері роз'яснити, що держрегулювання не поширюється на брендове паливо з поліпшеними показниками якості, маркування якого містить торговельну марку і пропонується на заправках за вищими цінами.

У свою чергу в Офісі президента заявили, що припинення продажів брендового палива — демонстрація монопольної змови мереж. За словами заступника голови ОП Юлії Свириденко, жодна з мереж не везе в Україну окреме паливо для продажу його як брендового — воно стає таким, коли на нафтобазі в нього додається спеціальна присадка, ціна якої майже не впливає на кінцеву ціну продукту, але покупці при цьому платять за нього майже $50 на кожній тонні. Тому немає ніяких підстав для обмеження продажу такого брендового палива. "Єдина мета — тиск на уряд", — заявила вона.

Але в той же час директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн заперечив, що частка брендового бензину в Україні — 10% і зупинка його продажу стратегічно на ринок не впливає. Також на мережі ОККО і WOG, які поки не відновили продаж брендового бензину за ціною вище регульованої, на двох припадає трохи більше 10% АЗС в цілому по країні. "Про який монополізм мова?" — сказав Сергій Куюн.

Проте встановлені максимальні торговельні націнки в 5 і 7 грн дозволяють ринку стабільно працювати, і катаклізмів від цього регулювання поки не передбачається. "На ринку ніхто не зупинився, немає масового закриття АЗС. Відреагували тільки дві мережі (припинили продаж преміального палива. — Ред.). Але преміальне паливо продають багато компаній, і тільки дві сказали, що у них економіка не складається", — зазначив Сергій Сапєгін.

А ціни — підросли

Регулювання цін, яке повинно було стримати їх зростання, в дійсності набуло зворотний ефект. За словами Сергія Сапєгіна, максимальні розцінки на ринку не зникли, вони навіть трохи підросли, оскільки трейдери побачили ризики і стали закладати їх в ціни. При цьому подорожчало паливо і на заправках, які відносяться до нижнього цінового сегменту, — деякі трейдери почули про максимальну торговельну надбавку в 5 і 7 грн і стали застосовувати їх, підвищуючи свої надбавки до цього рівня.

А це підвищення торкнеться споживачів, які традиційно використовують дешеве паливо — перевізників пасажирів та вантажів.

Введення максимальних торговельних націнок не гарантує стабільності цін на паливо — стабільними будуть самі націнки, але паливо на АЗС може вирости через підвищення оптових цін на нього. Український паливний ринок багато років "прив'язували" до європейських котирувань — Platts і Argus, і тепер вони закладені в контракти імпортерів. Таким чином учасники ринку знімають з себе ризики: якщо Platts і Argus зростає, то автоматично весь ринок йде слідом за цими індикаторами. Якби не ця прив'язка, то трейдери б брали на себе більше ризиків, не будували б такі гігантські і дорогі автозаправні комплекси, працювали на бюджетних заправках, автомобілісти не користувалися послугами заправника на АЗС, але при цьому ціна палива була б на 5-10 нижче. "А це дуже суттєво для економіки: коли 80% палива — імпортне, то гроші йдуть з країни", — сказав Сергій Сапєгін.

Цілком можливо, що у влади для введення регулювання цін були свої резони. У минулому році економіка України падала (номінальний ВВП скоротився на 4%), зупинялися бізнеси, а, як зазначив Сергій Сапєгін, одна з найбільших торгових компаній, власник мереж АЗС, збільшила свій прибуток з 900 млн грн до 1,5 млрд. "Може, це і стало поштовхом до того, що уряд звернув увагу: економіка — все гірше і гірше, а прибуток деяких учасників ринку — все вище і вище?" — зазначив він.

Проте найближчим часом чекати зростання роздрібних цін через підвищення оптових котирувань не варто: оптові ціни на дизпаливо знижуються, а на бензин — поки стоять на місці.