"Велика термомодернізація" від Зеленського. Як утеплюватимуть хрущовки по всій країні

У посланні до Верховної Ради 1 грудня Володимир Зеленський заявив, що у 2022 р. розпочнеться "Велика термомодернізація". "Ми плануємо утеплити тисячі, саме тисячі багатоповерхових будинків, шкіл, садків і лікарень. Це дозволить нам застрахуватися від подальшого зростання цін на енергоресурси й уперше набути справжньої енергетичної незалежності", — сказав він.

На засіданні 23 грудня уряд затвердив законопроєкт щодо внесення змін до низки законів для початку комплексної термомодернізації будинків в Україні. Про документ дещо розповів прем'єр-міністр Денис Шмигаль. По його словам. Кабмін запропонує парламенту спростити створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і скоротити кількість процедур для початку програми.

За словами глави уряду, у 2022 р. буде утеплено 5 тис. багатоквартирних будинків. А за інформацією заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми, програма триватиме 7–10 років, після чого практично всі 180 тис. багатоквартирних будинків в Україні будуть термомодернізовані. "Ми очікуємо, що програма енергоефективності допоможе скоротити споживання газу в нашій країні на 30–40% акумулятивно", — додав Шурма. Усе це підтвердив прем'єр Шмигаль.

Енергоефективні мільярди

До держбюджету на 2022 р. закладено кошти на "Велику модернізацію" у розмірі 30 млрд грн. Йтимуть вони через компанію "Укрфінжитло". У вересні Мінфін направив туди 20 млрд грн, а тепер ще 30 млрд докапіталізують за допомогою облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП).

"Укрфінжитло" було створене у 2020 р. у рамках президентської програми "Доступна іпотека". У вересні 2021 р. до неї приєднали Державну іпотечну установу. "Укрфінжитло" фактично є посередником між громадянами та банком у забезпеченні довгострокових іпотечних кредитів під фіксовану ставку 7% річних. Віднедавна компанія займається ще й лізингом під 5% річних для бюджетників.

Успіхи компанії відносні. Зі старту програми надійшло заявок на 1,5 млрд грн, укладено 1245 договорів на отримання кредитів на загальну суму 1,083 млрд грн. Очікування від іпотечної програми були набагато більшими. І тепер ця ж компанія відповідатиме за ще одну важливу для Зеленського програму.

Якщо взяти 30 млрд грн і поділити на 5 тис. будинків, то вийде в середньому 6 млн грн на будинок. А термомодернізувати хочуть ще й установи бюджетної і соціальної сфери. Передбачених коштів на такий обсяг робіт не вистачить, адже, за оцінками експертів, якісна термомодернізація одного квадратного метра коштує 200–300 євро.

"Модернізація одного житлового будинку, звичайної хрущовки, — це мільйон доларів, — розповідає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. — На 5 тис. будинків — це $5 млрд. Це повна реконструкція і продовження терміну експлуатації будинку ще на 25 років. Це повний капітальний ремонт, реновація будинку з теплом, водою, електроенергією, утеплення стін, підвалу, даху тощо… 5 тис. будинків — це треба як мінімум років 10. Як мені сказали, вони переглядають свої апетити, тому що у них немає фізичних можливостей зробити щось подібне".

Зеленський говорив, що в перші три роки на термомодернізацію планують витратити 100 млрд грн, а взагалі на програму — 300 млрд грн. Важко сказати, чи враховує ця сума інфляційну складову матеріалів і робіт. Але, як бачимо, на перший рік виділених 30 млрд занадто мало. Отже, в уряді та Офісі президента свідомо роздмухують масштаби "Великої термомодернізації", а за фактом проводитимуть її частково, латаючи дірки та забезпечуючи красиву телекартинку.

Ризики з ОСББ

Різні програми з енергоефективності та термомодернізації діють в Україні кілька років. З 2018 р. працює Фонд енергоефективності, який видає гранти на покриття 70% витрат із заміни вікон і дверей, утеплення фасадів тощо. На цей рік його бюджет становить 2,8 млрд грн плюс цільові кошти від західних партнерів. Кошти на модернізацію надаються лише ОСББ. Станом на 10 грудня 2021 р. фонд отримав 852 заявки, у роботі було 692 проєкти. Але не факт, що за цими невеликими цифрами стоїть реальна робота. Як писала в колонці на "Економічній правді" експерт з енергоефективності Валентина Гуч-Денисенко, з вересня 2019 р. по січень 2021 р. заявки на отримання гранту подали 356 ОСББ, але лише чотирьом вдалося виконати всі умови програми й отримати кошти. На отримання гранту витрачалося півтора року. Такі темпи важко назвати ефективними.

Важливо, що у програмах модернізації беруть участь ОСББ, тобто юридичні особи. Мабуть, вони ж працюватимуть за програмою "Велика термомодернізація", тому Кабмін якраз і хоче спростити їхнє створення. Цілком імовірно, що затверджений законопроєкт уряду дозволить це робити онлайн. На 2020 р., за даними Мінрегіону, в Україні було зареєстровано 33 тис. ОСББ, а якщо без урахування тимчасово окупованих Криму та ОРДЛО — 27 тис. Це приблизно шоста частина від 180 тис. багатоквартирних будинків в Україні. Отже, термомодернізація на даний момент буде доступна далеко не всім.

Кількість ОСББ навряд чи різко збільшиться через програму "Велика термомодернізація", враховуючи проблему вартості газу для цих організацій. Як ми писали, якщо ОСББ має котельню, частину газу вони отримують за пільговою ціною, а частину — за ринковою. Тому люди кілька разів подумають, що їм буде вигідніше.

Спрощення процедури створення ОСББ несе у собі певні ризики появи фейкових організацій. "Приміром, буває, що "ліві" ОСББ оформляють собі у власність підвальні приміщення й намагаються продавати. А підвальне приміщення однієї п'ятиповерхівки — це близько тисячі квадратних метрів. Вони оформлюють на підставних наближених осіб, потім перепродують як нежитлове приміщення, і шукай вітра в полі. Тому полегшення процедури дуже і дуже багате на наслідки", — говорить експерт у сфері ЖКГ Крістіна Ненно.

Крім того, потрібно буде проконтролювати і сам хід "Великої термомодернізації": прозорість тендерів і витрати коштів, недопущення так званої корупційної ренти, гарантійні зобов'язання підрядника.

Як заощаджуватимемо

Очевидно, що перед початком такої великої програми на десятки мільярдів потрібно провести аудит: які будинки необхідно модернізувати насамперед, а в яких немає сенсу проводити роботи.

"Якщо ми вкладемо мільйони гривень у цей будинок, а він через п'ять років усе одно розвалиться, то чи є в цьому сенс? Може, варто побудувати нове житло для цих людей? Аудит не проведений, і виконувати заявки з хотілок ОСББ недоцільно. Краще провести комплексний аудит всього житлового фонду, — каже Крістіна Ненно. — Потрібно розуміти, що всі ці будинки вимагають капітального ремонту Утеплення будинку без капітального ремонту не факт, що допоможе заощадити на житлово-комунальних послугах. Наприклад, утеплюють тільки стіни, а дах або підвал залишаються в жалюгідному стані. Це означає, що втрати тепла будуть через підвали або через дахи. Або будуть втрати по стоякових трубах, тому що вони не утеплені, і потрібно на це звернути увагу".

До речі, утеплення будинків ніяк не впливає на тарифи, воно може знизити споживання. Уряд думає заощадити споживання 30–40% газу, але це оптимістичні оцінки. Не кожен будинок отримає такий ефект. Найважливішу роль в термомодернізації відіграє наявність індивідуального теплового пункту (ІТП) і лічильників.

"Якийсь будинок заощадить 10%, якщо у нього немає зовнішнього утеплення, це покаже енергоаудит, — каже голова Центру аналізу і стратегій Ігор Чаленко. — Є низка факторів, які можуть зробити неефективними ці ідеї. Перший фактор — відсутність горизонтального розведення теплової системи, повністю індивідуальне опалення у людей у квартирах. Якщо вертикальне розведення, то як заходило тепло, так воно і заходить. Навіть якщо тепло менше йтиме на зовнішнє середовище, це не означає, що менше платитимуть, оскільки не зможуть "прикрутити". Ще варто звернути увагу на загальнобудинкові лічильники на тепло, зараз дуже часто трапляється, що в будинках, де стоять загальнобудинкові лічильники, вони мають статус або "ушкоджено", або "вкрадено". Незалежно від того, скільки будинок споживає тепла, йому постачальник вираховує якесь середнє споживання".

Отже, економію може відчути на своєму гаманці не кожен мешканець. Наприклад, будинок утеплять, а подача тепла залишиться незмінною. Яскравим прикладом тут є утеплення своїх жител з фасадів в індивідуальному порядку. "Коли люди самі утеплюють – це лише витрати, а не економія. Утеплюють тому, що у квартирі холодно, але якщо немає квартирного лічильника, а в 95% випадків їх немає, то економічного сенсу теж немає. Сенс лише у комфорті", – каже директор "Інституту міста" Олександр Сергієнко.

Особливо важливим є контроль якості при модернізації. Неправильне утеплення і порушення вентиляції можуть створити всі умови для утворення цвілі та грибка, що зробить життя в будинку нестерпним і нестиме пряму загрозу здоров'ю мешканців.

"Як показує досвід "прийому" якості робіт з боку природи, в країні немає нормальної кількості працівників навіть прикріпити такий улюблений пінопласт до будинків. Цілими стінами утеплювач відвалюється по всій країні, — пише на своїй сторінці у Facebook експерт у сфері енергоефективності Ігор Черкашин. — Експлуатація ІТП у багатоквартирних будинках показує, що більшість із них не має належного налаштування й обслуговування, а то й просто виведена з ладу. Про відсутність обов'язковості правил і практичних навичок, про облаштування вентиляції з рекуперацією в багатоквартирних будинках навіть незручно згадувати. Шкода здоров'ю взагалі не розглядається як важливий чинник при визначенні порядку модернізації. У країні практично немає навичок, практики й обладнання для прийому в експлуатацію будівель після будівельників на предмет повітропроникності за сучасною технологією "аеродвері". Перелік можна продовжувати й продовжувати. Таким чином, хоч би скільки гасел вимовлялося, необхідно вирішити кадрові і технічні проблеми, без цього результату не буде".

Щоб не стати звичайною піар-програмою, "Велика термомодернізація" потребує більш комплексного і грамотного підходу. Поки що проєкт може не відбутися у тих масштабах, які називають президент і уряд. Він може охопити значно меншу кількість будинків і будівель, ніж ті, що заявлено на перший рік. Програма має великий потенціал корупційних ризиків і скандалів. Зрештою, вона може бути просто непопулярною у населення і не принести заявленого ефекту економії.