Між Конотопом і Сумами. Як працює сучасний АПК на північному сході України
Як спростовуються стереотипи
Підприємства Деснянського кластера "Укрлендфармінга" знаходяться на території Чернігівської та Сумської областей. Основні напрямки діяльності: рослинництво (кукурудза, пшениця, соняшник, ріпак, соя), тваринництво (5200 голів), механізація.
Те, що ми побачили на фермах Деснянського кластера, стало ще однією ілюстрацією помилковості висновку про збитковість тваринництва в Україні. Причому саме в сегменті великої рогатої худоби - самого трудомісткого і потребує довгострокових вкладень напрямку.
Тваринництвом займаються шість відділень кластера. Три з них розташовані на Чернігівщині, там є 2900 голів молочного поголів'я ВРХ. Інші три розвивають м'ясних порід - там містять 2300 голів української м'ясної породи. Молочне напрям вже показало свою успішність порівняно з 2017 р. валовий добовий надій зріс на 24%, а з початку року - майже на 9%. До кінця 2018-го молочні господарства кластера розраховують отримувати 7000 кг молока в розрахунку на дійну корову.
Секрет успіху простий: вдосконалення технологій виробництва кормового та поліпшення технологічних процесів з управління стадом. Так, наприклад, підприємство ТОВ "Саан Агро" в селі Головеньки стало основною базою відгодівлі молодняку м'ясного напряму. За підсумками останніх дев'яти місяців середньодобові прирости там складають 1370 кг в групі бичків на відгодівлі. Це дозволяє досягти 600 кг реалізаційного ваги у віці 15-16 місяців. Всього з початку року реалізовано понад 640 т худоби на м'ясо.
Проте в "Укрлендфарминге" не забувають, що в основі ефективного тваринництва лежать корму. Тут структура кормових площ досягає 2142 га (гектар дає можливість утримувати 2,4 голови ВРХ).
На наступний рік першочергові завдання Деснянського кластера - по-перше, підвищити врожайність і якість кормових культур. Це планується зробити за рахунок використання нових гібридів силосної кукурудзи та покращення технологій посіву, вирощування і догляду за багаторічними травами.
Збільшення врожайності кормових культур дозволить з кожного гектара прогодувати вже три голови ВРХ, що дозволить наростити як м'ясне поголів'я, так і молочне.
Північний кластер "Укрлендфармінга" розташувався на території трьох областей, 12 районів та 58 сільських рад; на його полях працюють 39 високопродуктивних зерно - і кормозбиральних комбайнів, 155 одиниць легкового, вантажного і спеціального автотранспорту та 148 одиниць тракторів як іноземного, так і вітчизняного виробництва. Сумлінну працю на землі та впровадження сучасних технологій виробництва в цьому році дозволили отримати високу врожайність по всіх культурах: кукурудза - 9 т/га, соняшник - 2,7 т/га, ріпак озимий - 3,4 т/га.
Не відстає і тваринництво: всього в кластері розвиваються 19 ферм: 11 молочно-товарних по виробництву молока; п'ять ферм по вирощуванню ремонтного молодняку і три ферми м'ясного скотарства.
Ретельний підхід до тваринництва дозволяє демонструвати виняткові результати. Наприклад, дуже високу молочну продуктивність. Давайте порівняємо: середній надій по Україні становить 6700 кг молока, середній надій по Франції - 8200 кг. При цьому очікуваний надій в 2018 р. на дійну корову по Північному кластеру - 7350 кг; окремо за Подлесновскому відділенню - 7420 кг, а конкретно по фермі №1 села Подлесновка - 9365 кг (винятковий результат по країні). При цьому добові прирости ВРХ м'ясного напряму складають більше 1000 м, молочного -755 р.
Директор з виробництва групи компаній "Укрлендфармінг" Василь Лобода розповів журналістам, що процес переїзду людей з сіл у міста або за кордон можна зупинити, якщо на селі з'явиться більше робочих місць. Тому зусилля уряду мають бути спрямовані саме на дотування тваринництва, так як воно в основному створює робочі місця у селах.
"У будь-якій європейській країні молочне тваринництво - це напрямок, яким проблематично розвиватися без державних дотацій в основному із-за високої вартості кормів. При цьому тваринництво, в тому числі молочне, - це один з основних джерел робочих місць у селах, який міг би сприяти їх розвитку, - зазначив Василь Лобода. - Незважаючи на всі складності утримання молочного стада, рентабельність молочної ферми істотно вище, ніж м'ясний. В Україні поголів'я молочної худоби нечисленне, і з кожним роком воно скорочується. А попит є і на внутрішньому, і на зовнішньому ринку. Тому рентабельність нашої ферми досить непогана - до 50%".
А ось в м'ясному тваринництві рентабельність більш "проблемна", і тут підтримка держави потрібна куди сильніше.
Елеватор, гідний України
Мало хто знає, що найбільший в Європі елеватор знаходиться в Україні - це Степанівський елеватор ТОВ "Агротерминал Констракшин" групи компаній "Укрлендфармінг". Він введений в експлуатацію в 2005 р., потужність на сьогодні становить 488 тис. т одноразового зберігання зерна.
Складається з двох виробничих ділянок за добу елеватор може приймати 11 тис. т зерна одночасно на восьми автомобільних вагах, а також відвантажувати 70 вагонів (5000 т). Основні проходять через нього культури - кукурудза і пшениця, також елеватор може приймати соняшник, сою, ячмінь, ріпак.
Для якісного обліку зерна є лабораторія, відбір проб з кузовів автомобілів відбувається автоматично, прямо на платформах ваг, двома схожими на журавлів пробовідбірниками. Лабораторія атестована за світовими стандартами, на її базі проводяться дослідження по всіх агрокультур, які вирощуються в Україні. Обладнана за останнім словом техніки, вона має в своєму арсеналі прилад "Инфратек", що дозволяє проводити комплексний експрес-аналіз зерна всього за дві хвилини.
На ділянці №1 елеватора побудований величезний вузол прийому вантажівок об'ємом 80 т, він складається з двох ліній, кожна з яких розділена на три завальних ями. Тут можуть розвантажуватися відразу два самоскиди через бічній або задній борт і один автомобіль без автоматичного вивантаження, який розвантажується за допомогою гідравлічного автомобілерозвантажувача.
Для сушіння сирого і вологого зерна передбачений сушильний комплекс загальною потужністю 820 т на годину. Сушильний комплекс також має чотири ємності для зберігання вологого зерна місткістю 1500 т кожна.
Для довгострокового зберігання великих партій зерна встановлені чотири силосу обсягом 20 тис. т кожен (з активною вентиляцією) і 12 силосів обсягом 35 тис. тонн кожен.
Гордість елеватора - пункт навантаження залізничних вагонів і автотранспорту. Автозавантаження - дві ємності по 35 т, відвантаження залізницею - шість ємностей по 60 т.
