Від Індонезії до Росії. Скільки мільярдів реально відбілити на амністію капіталів

Експерт з питань податкової та фінансової політики Адміністрації президента Данило Гетманцев заявив, що у команди Володимира Зеленського вже готовий законопроект про амністію капіталів. Всі, у кого є приховані фінанси чи майно, отримають можливість їх легалізувати, заплативши державі 5%. По закінченні реформи за порушення доведеться відповідати по всій строгості закону. Хоча питання, чи зможе Україна поповнити податковий бюджет, влити в економіку приховані фінанси, повернути осіли в офшорах кошти і закликати бізнес до порядку, залишається відкритим. Адже світовий досвід тут дуже суперечливий.

Реєструйтеся на Дискусійний клуб "ДС" 26 червня на тему "Пробачити олігархів. Чи потрібна Україні амністія капіталів?"

До успіху за власним граблях

Аргентина опинилася серед країн, які вміють вчитися на помилках. Амністія 1987-го обернулася провалом - бізнес зобов'язували повернути виведені капітали і вкладати їх в економіку. Підприємці не повелися: вже у 1988-му реформу спробували переграти, але без обов'язкових інвестицій. Проте очікуваних результатів не досягли. Влади виправилися в 2017-му, запропонувавши максимально ліберальні і зручні умови. Бізнес декларував заощадження за спеціальними ставками, але при цьому міг залишати їх на закордонних рахунках. Разом з тим відділ фінансової розвідки отримував розширені повноваження в розслідуванні справ з відмивання коштів. Також Аргентина підписала угоди з США і Швейцарією щодо боротьби з приховуванням податків. Громадянам ясно дали зрозуміти, що тепер порушників візьмуться всерйоз.

Союз пряника і батога привів до успіху: підприємці задекларували активи на $116,8 млрд. цитує Bloomberg голову податкової служби країни Альберто Абада, в казну надійшло $9,5 млрд податків.

Висока частота розхолоджує

Для ряду країн податкова реформа стала чимось на зразок спроби почати нове життя з понеділка. Так, в Туреччині з 1924 р. провели 29 податкових амністій. Реформа проходила кожні два-три роки, але бізнес так і не включився в гру. По-перше, через відсутність дієвої системи санкцій для норовливих неплатників. По-друге, надмірна частота привчила відкладати на завтра - мовляв, наступного разу ви завжди встигнете.

Аналогічний феномен досліджували економісти Університету Західної Вірджинії в 2005-му, розглянувши приклади "нульових декларацій" різних штатів США. В роботі аналізувалися реформи різної тривалості (від п'ятнадцяти днів до півроку) та результативності (від $0,2 млн зібраних податків в Північній Дакоті до $582,7 млн в Нью-Йорку).

Висновок виявився однозначним: вже друга амністія може мати розхолоджувальну дію на платників податків. Якщо короткостроковий ефект (поповнення бюджету) ніхто не відміняв, то податкові збори після закінчення реформи можуть знижуватися. Бізнес живе в передчутті наступного пільгового періоду, і найжорсткіші санкції не завжди здатні вплинути на ситуацію.

Подібні висновки можна зробити і росіянам. Країна переживає цілу серію амністій, хоча результатами хвалиться обережно. Так, відомо лише, що в 2015-2016 рр. ініціативу російського мінфіну підтримали лише 7,2 тис. громадян.

У наступній серії в 2018 р. податківцям показали близько 10 млрд євро. За різними оцінками, це від 1 до 4% коштів, захованих росіянами в офшорних гаванях. Тим не менш амністію продовжили до березня 2020 р. Гроші намагаються "заманити в країну пільговими ставками і навіть пропонують змінити заморські офшори на російські - на островах Російська та Жовтневий. Але великий бізнес, тримається чіпкою зв'язці з владою, перспектива послухатися не лякає.

Підводні рифи грошового припливу

Більшість успішних прикладів об'єднує одне: держава пропонує бізнесу почати жити не тільки з нового рядка, але і за новими правилами.

Приміром, Франції в 1986 р., за даними The New York Times, вдалося поповнити бюджет на $1,6 млрд податків. Паралельно скасували податок на багатство - це стало одним з ключових чинників зговірливості бізнесменів.

В Ірландії в 1988 р. за десять місяців громадяни засвітили $5 млрд, заплативши $750 млн податків (хоча держава розраховувала лише на $100 млн). Реформа будувалася за принципом: повернути престижно, не повернути - страшно. Соціальна реклама агітувала підприємців стати героями нового часу, а нежелавших вже подкарауливала нова служба податкових поліцейських. Підвищувалися штрафи, у податківців з'являлися можливості заморожувати рахунки та конфіскувати акції неплатників. Але вже у 1993 р. на чергову амністію відгукнулося набагато менше людей, не допомогло навіть посилення Податкового кодексу з перспективою відсидіти вісім років за гратами. Нарешті, в 1999-му фінальним акордом 11-річної епопеї стала програма добровільного розкриття інформації. Уряду вдалося налагодити тісну співпрацю з банками і отримати доступ до величезних масивів даних, а в ЗМІ регулярно публікувалися списки порушників під грифом Name and Shame (ім'я і ганьба).

В Італії у 2001-му реформа збіглася з введенням євро. По даним Швейцарського банку, вдалося відбілити 77,8 млрд євро. Бізнесменам запропонували повернути капітали з офшорних рахунків під мінімальну ставку до 2,5%, або вклавши 12% в держоблігації. Противники нарікали, що можливістю в першу чергу скористалися мафіозі, а чесний бізнес залишився не у справ. Надовго гроші на італійських рахунках не затрималися. У 2009-му реформу оголосили вже в третій раз, спробувавши змінивши тактику - податківці прискіпливо перевіряли роботу швейцарських банків, а імена, неплатників публікували в ЗМІ.

"Ця податкова амністія була успішніше попередніх. Її відрізняла серйозна медіакампанія. Багато клієнтів злякалися і вирішили задекларувати свої офшорні заощадження", - заявив Reuters голова асоціації банків Тічино Франко Чіттеріо.

Реформа обернулася 80 млрд євро розкритих коштів і 4 млрд євро податків. Вибілені капітали, за оцінками центробанку, склали приблизно одну шосту накопичень, які італійці на той момент зберігали в офшорах.

Досвід "індонезійського Зеленського"

Президент Індонезії Джок Видодо в 2017 р. поставив метою відбілити $300 млрд, з них мінімум $76 млрд планували повернути з закордонних рахунків. За побудованим іміджу Видодо нагадує Зеленського - носиться з ідеєю електронного уряду, прагне здаватися ближче до народу і обіцяє економічне диво.

Реформу розбили на три етапи, і схема нагадувала продаж квитків на музичних фестивалях: "ранні пташки" обнуляли фінансову карму усього під 2%, спізнілі - вже під 10%.

За чотири місяці до закінчення реформи в адміністрації президента оголосили мету досягнутою - всього вдалося легалізувати рекордні $367 млрд. Політичні опоненти кинулися в атаку, адже в реформі взяли участь всього 930 тис. індонезійців, а левову частку капіталів засвітили найбільші олігархи країни. З офшорних $75 млрд повернулися лише $11,2 млрд. Що ж до малого і середнього бізнесу, підприємці воліли утриматися хоча б тому, що для обнулення карми потрібно було зібрати з десяток довідок і пройти через бюрократичне чистилище.

І ось тепер українській владі доведеться знайти відповіді на безліч "як?". По-перше, як переконати підприємців, що перспектива змінити правила реальна і в реченні немає підступу. По-друге, як зробити це з першого разу, щоб амністія не перетворилася в затягнутий серіал. По-третє, як умовити українців пробачити великих неплатників, які прийшли до держави з повинною і тим самим уникли покарання за злісні фінансові злочини. По-четверте, як переконати самих порушників, що навіть якщо не хочеться, то утриматися буде собі дорожче.

Віддалені перспективи поки туманні, але відкрито питання і про те, якими зможе користуватися вигодами Україна в процесі і після реформи. А точніше, обсяг прихованих фінансів вийде на світло. Порівняємо результати деяких з перерахованих країн.

Ефективність амністій капіталів

Країна

Рік амністії

Сума розкритих капіталів

ВВП країни в рік реформи

% "обеленных" капіталів від ВВП

Аргентина

Дві тисячі сімнадцять

$116,8 млрд

$637,6 млрд

18,3

Росія

Дві тисячі вісімнадцять

$10 млрд

$1,63 трлн

0,61

Італія

Дві тисячі дев'ять

$114 млрд

$2,185 трлн

5,22

Ірландія

Одна тисяча дев'ятсот дев'яносто три

$2,6 млрд

$52,48 млрд

4,95

Індонезія

Дві тисячі сімнадцять

$367 млрд

$1,016 трлн

Тридцять шість

Джерела: Bloomberg, російська служба BBC , The Wall Street Journal, The Irish Times, Indonesia Investments; ВВП країн: Світовий банк, МВФ

Так що повторить Україна фіаско Росії, вибіливши 0,61% ВВП, або рекорд Індонезії - 36% ВВП, залежить від безлічі змінних. Однак порядки цифр зрозумілі: у першому випадку на світло у нас вийдуть лише близько $800 млн, а в другому - всі $44 млрд.

Детальніше перспективи амністію капіталів в українському контексті обговоримо разом з експертами на Дискусійному клубі "ДС" 26 червня у Києві.