Сядемо всі в капсулу Hyperloop. Коли Омелян запропонує Маску космодром в Україні

Міністр інфраструктури Володимир Омелян перейнявся реалізацією в Україні високотехнологічних проектів, які інколи не під силу і набагато більш економічно розвиненим країнам. У четвер на прес-конференції міністр заявив, що в Україні може бути реалізований самий передовий проект в сфері транспортних технологій — надшвидкісна транспортна система Hyperloop.

Ідея Ілона Маска про транспортування вантажів і пасажирів у вакуумній трубі, на думку Омеляна, цілком може бути втілена в життя в Україні. Він навіть розробив три етапи реалізації ідеї. На першому Національна академія наук України (НАНУ) дасть наукову оцінку проекту, ризиків його реалізації "впливу на регуляторне середовище", а сам проект отримає статус пріоритетного. Після цього, на другому етапі, в Дніпрі буде побудована тестова площадка, для чого будуть залучені приватні інвестиції. На третьому етапі, після тестових випробувань, "ми переходимо до промислового будівництва". Омелян вважає, що технічна і наукова база в Україні цілком дозволить здійснити такий масштабний проект.

Міністр попередив, що проект довготривалий. "Не треба чекати, що завтра відкриються двері, ми всі сядемо в капсулу і помчимся", — заспокоїв він оптимістів, додавши, що ця технологія навіть у світі не до кінця доопрацьована.

Описані Омеляном перспективи не можуть не радувати українців, які будуть щасливі дістатися на Hyperloop з Києва до Львова всього за годину. Однак давайте подивимося, наскільки Україна дійсно готова до того, щоб реалізовувати подібні проекти. Почнемо з першого етапу — експертизи НАНУ. Не секрет, що українська наука за всі роки незалежності перебувала в хронічному недофінансуванні, наукові школи, якщо такі були після розпаду СРСР, до сьогоднішнього дня остаточно розпалися, а талановиті молоді вчені воліють займатися наукою за кордоном або йдуть у бізнес. Про продуктивності роботи Нацакадемії наук можна почитати в статті "Зомбі-академія: вчені-пенсіонери НАН України не витримують конкуренції у світовій науці. Їх утримання коштує близько 3,7 млрд грн".

Якщо лінь читати, можна навести тільки один цікавий факт з цієї статті. Продуктивність роботи вченого оцінюється по тому, як часто його роботи згадують у своїх публікаціях інші вчені. Іншими словами, наскільки затребувані і корисні його вишукування для світової науки. Згідно бази даних Web of Science в минулому році в списку 3,5 тис. найбільш цитованих вчених світу не було жодного представника України. Сумнівно, що з академіками НАНУ, середній вік яких підбирається до 75 років, можна створити Hyperloop. Якщо є сумніви, можна згадати, які високотехнологічні проекти були реалізовані в Україні за останні 20 років не тільки в сфері транспорту, але взагалі в будь-яких сферах. Скільки високотехнологічних підприємств було побудовано в Україні?

Другий етап створення Hyperloop також нездійсненний. Хто буде фінансувати будівництво дослідного майданчика? Який інвестор ризикне вкласти мільйони доларів у експерименти Міністерства інфраструктури? Дослідження Ілона Маска в сфері транспортування вантажів і пасажирів в транспортній трубі зі швидкістю 1200 км на годину стали можливі в країні, де присутні величезна маса дешевих грошей і інвестори, готові кредитувати високоризикові проекти. В Україні ж ситуація прямо протилежна. У нас ледве знаходять гроші на ремонт автомобільних доріг, але при цьому чиновники, відповідальні за сферу транспорту, не можуть сьогодні вирішити поточні завдання, але беруться проекти, які ще не реалізовані навіть в набагато більш технологічно розвинених країнах.

Наприклад, ви пробували придбати залізничні квитки до Львова на вечір п'ятниці? Це майже неможливо, оскільки для поїздок на захід напередодні вихідних просто не вистачає поїздів. Такий же дефіцит залізничного сполучення з Одесою в літній період та з Закарпаттям у переддень новорічних канікул. В Україні немає навіть натяків на реалізацію проектів високошвидкісного залізничного сполучення столиці з найбільшими містами, щоб поїзди могли б перетинати країну зі швидкістю 500-600 км на годину. Замість того, щоб займатися такими проблемами, Омелян заявив, що після створення Hyperloop вони стали просто неактуальними.

Історія з Hyperloop в Україні чомусь нагадала проект безбашенних героїв твору Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки" Яви та Павлуші, які теж хотіли реалізувати в рідному селі грандіозний проект — прокласти під свинарником метро. Але в підсумку все закінчилося сумно — свиня Манюня завалила тунель.

Міністр інфраструктури сьогодні висловив надію, що Україна буде серед топ-5 держав, які розробляють технологію Hyperloop на серйозному рівні. Але дуже сумнівно, що це вдасться в країні, де роками не можуть відремонтувати Шулявський шляхопровід, обсипається на голови киян.