Допомога гривні і нова ціна для Ахметова. Що обіцяє українській економіці руда, що дорожчає

За останній тиждень котирування залізної руди досягли максимуму з серпня минулого року. Як повідомляють світові ЗМІ, лютневі ф'ючерси залізної руди з вмістом 62% заліза подорожчали до $150,11/т. Це на 70% більше, ніж у листопаді минулого року.

Світові ціни на руду знижувалися з кінця літа до листопада минулого року, зупинившись на позначці $90/т, і тепер знову пішли вгору. Нинішнє зростання обумовлене послабленням у Китаї екологічних вимог до сталевої галузі, а значить, і більшим попитом на сировину.

Китай є найбільшим світовим експортером сталі, але для виробництва йому доводиться завозити залізну руду. Послаблення важливі для країни ще й на тлі кризи у будівельній галузі. Тому виробникам сталі в КНР було надано пільговий період на п'ять років з відстрочення вимог щодо викидів вуглецю — на виробництво сталі припадає 15% цих викидів у країні.

Це не може не тішити Україну, яка є одним із найбільших експортерів залізної руди у світі. Високі ціни на сировину підтримають нашу економіку, але можуть негативно вплинути на внутрішнє виробництво металопродукції.

Довгостроковий тренд

Ціни на залізну руду зростали більшу частину 2021 р. У січні сировина коштувала $160/т, а в другій половині весни і в першій половині літа котирування досягли $220/т.

Це схвилювало Національну комісію з розвитку і реформ КНР (NDRC). Там пояснювали різке зростання цін на світовому товарному ринку ліберальною монетарною політикою, зростанням ліквідності й домінуванням оптимістичних настроїв і очікувань. Утім, комісія не робила жодних прямих дій, обмежуючись моніторингом ринку.

Із серпня по листопад ціни почали падати До цього призвело кілька причин. По-перше, далося взнаки регулювання в КНР сталеливарного сектору. Політика влади була спрямована на зниження шкідливих викидів шляхом скорочення обсягів випуску продукції менш ефективними сталеливарними підприємствами. Потім проявилося уповільнення виробництва китайських автомобілів, на що вплинули спалахи COVID-19. Тим часом автомобілебудування формує понад 20% попиту сталеливарної продукції. Також у великих містах Китаю трохи впав попит на нерухомість.

Але з кінця минулого року й досі котирування на залізну руду продовжують зростати. Насамперед це пояснюється відновленням завантаження китайських сталеливарних заводів. Також міністерство промисловості й інформаційних технологій Китаю повідомило, що у 2022 р. не буде абсолютного обмеження виробництва сталі, що пожвавило ринок. Учасники ринку почали прогнозувати зростання обсягів виплавки за високих показників рентабельності сталеливарних підприємств.

Чи довго протримаються високі ціни на руду цього разу?

Економічний експерт Всеволод Степанюк вважає, що зростання цін на залізну руду матиме тривалий тренд. Це пояснюється інфляцією долара і відходом інвесторів у сировинні ринки. "Котирування в доларі підвищуватимуться у довгостроковій перспективі, тому що у зв'язку з коронавірусом було надруковано дуже багато порожніх доларів і йде інфляція цієї валюти, — каже економіст. — Крім того, у зв'язку з тим, що лихоманить фінансові ринки, багато інвесторів, точніше фінансисти, йдуть у сировинні товари. Це теж стимулює ціни на них. Це більше викликано не дефіцитом, а фінансовими спекуляціями на сировинних біржах".

Експерти зазначають, що також може відбутися коливання цін на руду: "Коливання будуть, і волатильність ринку буде великою. Зараз загалом нестабільна ситуація, а в умовах нестабільності коливання ціни будуть серйозні, але загалом загальний тренд буде на підвищення".

Гривня зміцниться

Залізорудна сировина (ЗРС) — важлива стаття українського експорту і джерело валютної виручки. Характерно, що цей експорт останніми роками є досить стабільним, чому не завадила навіть пандемія коронавірусу.

Як показують митні дані, за підсумками 2020 р. Україна наростила експорт залізорудної сировини на 16% порівняно з попереднім роком – до 46,3 млн т. У грошовому еквіваленті це $4,24 млрд (+24,8%). За підсумками 2021 р. українські компанії експортували трохи менше, ніж роком раніше, – 44,46 млн т (на 4,2% менше). Але виторг на високих цінах зріс на 62,8% — до $6,9 млрд.

Головним споживачем української сировини залишався Китай (41,9%), далі йдуть Чехія (9,65%) і Польща (7,99%).

Експерти зазначають, що зростання цін на руду має принести користь українській економіці.

"Це принесе більше експортної виручки цього року, що сприятливо позначатиметься на курсі національної валюти, яка може ще зміцнитися до весни. Високі ціни і на продовольство, тому можна очікувати, що експорт цього року буде високим, що дозволить отримати новий рекорд з доларовому ВВП країни", — говорить економічний експерт Данило Монін.

"Зростання ціни на руду збільшить валютну виручку, з одного боку, а з іншого — надходження до державного бюджету у вигляді збільшення рентних платежів. Це один із моментів, який призведе до більшого зміцнення національної валюти, ніж очікувалося. З огляду на теплу зиму і такі високі ціни на залізну руду це позитивно вплине на наш торговельний баланс", — зазначає директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

Дилема металургів

Утім, збільшення біржової ціни на залізорудну сировину говорить і про те, що український великий бізнес також платитиме більше за ренту на видобуток руди. Наприкінці минулого року в Україні було прийнято податкові зміни (проєкт №5600). Якщо раніше металурги платили 11–12% собівартості від кожної тонни руди, то тепер рента прив'язана до індексу китайської біржі. Якщо ціна нижча за $100 за тонну, потрібно відраховувати 3,5% від вартості, якщо вища за $100/т — 5%, вища за $200/т — 10%.

Отже, великому бізнесу доведеться платити більше, але експерти запевняють, що він і так отримує надприбутки. "Оскільки формула змінилася, це позитивно впливатиме на надходження до державного бюджету. Вони платитимуть більше, але й прибуток залишатиметься більший", — зазначає Ілля Несходовський.

Журналісти підрахували, що різниця між рентою в 3,5 і 5% для підприємств власника "Метінвесту" Ріната Ахметова і Вадима Новинського за підсумками 2021 р. становить +$28 млн. Зрозуміло, що цього року будуть дещо інші обсяги продажів, але в будь-якому разі це не такі вже й великі гроші для такого великого бізнесу. Проблема в іншому: від високих світових цін може постраждати внутрішнє виробництво металу (серед виробників металопродукції в Україні лідирують "Метінвест" і ArcelorMittal).

"Виходить, що руда дорожчає і для внутрішнього виробника, а в сумі з найдорожчими енергоносіями в регіоні для українських виробників це може просто зробити неконкурентоспроможними багато галузей металургії, — каже Всеволод Степанюк. — Якби ціна регулювалася митом — чим вища світова ціна, тим вище мито, — то тоді ми мали б дешеву руду для внутрішнього споживання і дешевий метал тут, а так рента зростає — підвищується ціна на сировину і для української промисловості".

Утім, незважаючи на прогнозований довгостроковий тренд, навряд чи варто очікувати різкого зростання ціни на руду. Як мінімум через позицію Китаю: там давно говорять про необхідність зниження залежності китайської металургії від імпортної сировини і стимулювання внутрішнього китайського видобутку. Серед інших механізмів — заміна руди на металобрухт, підтримка закордонних сировинних проєктів китайських компаній і диверсифікація постачальників.