Металевий характер. Як "Метінвест" рятує ключову галузь української економіки
Через вторгнення Росії Гірничо-металургійна група компаній "Метінвест" втратила в Україні ключові виробничі потужності та головний логістичний канал для торгівлі. Втім, виробник зумів зорієнтуватися у ситуації і як експортер добився результатів, що видаються великим досягненням у нелегкі часи
Українська металургія під ударом
Повномасштабна війна знаменувалася серйозними викликами для "Метінвесту", якому довелося припинити діяльність підприємств у Маріуполі, Авдіївці та Запоріжжі. Маріупольські підприємства Групи — "Азовсталь" та ММК ім. Ілліча — були зруйновані ворогом і через тимчасову окупацію міста — виведені з вітчизняної економіки. А саме на цих гігантів припадало приблизно 40% виробництва української сталі. Завод в Авдіївці законсервували через активні бойові дії.
Інші підприємства з часом відновили виробництво, але здебільшого досі працюють менше, ніж на третину потужностей. Зокрема, у грудні минулого року металургійні комбінати "Каметсталь" і "Запоріжсталь" мали завантаження у 25% та 33% від довоєнного рівня. А третина з понад 10 тис. працівників "Запоріжсталі" простоює.
Одна з головних причин кардинального зниження обсягів виробництва — проблема зі збутом продукції. Адже до вторгнення Росії близько 80% українського металу постачалося за кордон. З них приблизно 70% — через морські порти. Однак внаслідок блокади або окупації Росією порти виявилися недоступними для металургів. Тому обсяги експорту радикально знизилися.
І хоча Група активно використовує альтернативні можливості — експорт залізницею та річкові перевезення — повністю врятувати ситуацію таким чином неможливо. Тарифи на залізниці значно збільшилися, крім того, нові шляхи пов’язані з новими витратами. Тому доставка продукції у порти ЄС обходиться у 4-6 разів дорожче. До того ж пропускної здатності цих портів все одно недостатньо для обробки українських вантажів.
Як змінилися обсяги експорту за регіонами
Відповідно, продажі на ринки інших країн торік впали на 55% порівняно з 2021-м і становили $5 987 млн.
Найбільше знизилися продажі до країн СНД — на 81% порівняно з аналогічним періодом минулого року, головним чином через припинення торгівлі з Росією та Білоруссю.
Також істотно постраждав експорт у низку найвіддаленіших регіонів, від яких Україну відділяє море. Зокрема, виручка на Близькому Сході і в Північній Африці (MENA) знизилася на 79%, головним чином через зменшення поставок плаского прокату (на 80%), слябів (на 90%), чавуну (на 79%), заготовки (на 66%) і залізорудної продукції (на 80%). Це зменшило частку регіону в загальній виручці на 10 в.п. — до 7%.
На 72% впав дохід від реалізації в Азії, головним чином через зниження обсягів відвантаження залізорудного концентрату (на 45%) і нульових продажів окатишів. Частка регіону в консолідованій виручці зменшилася на 2 в.п. — до 4%.
А от падіння продажів у Європі не таке разюче — тут обсяги знизилися на 37%. Головним чином постраждав плоский прокат (обсяги реалізації впали на 55%), експорт слябів (зниження на 88%) і чавуну (на 71%). При цьому у загальній виручці частка регіону зросла на 13 п.п. — до 49%.
Продажі до Північної Америки впали на 47% переважно через зниження обсягів реалізації чавуну (на 64%). Водночас частка регіону в консолідованій виручці зросла на 1 в.п. — до 6%.
Скорочення в інших регіонах сягнуло 53%, тоді як їхня частка в загальній виручці незмінна — 3%.
Однак навіть ці дані свідчать: попри всі наслідки руйнувань виробничих і логістичних ланцюжків, "Метінвест" залишається серед найбільших експортерів країни.
Загалом виручка металургійного сегмента (разом з домашнім ринком) Групи становила $5 716 млн, що на 61% менше, ніж у попередньому році, головним чином через зниження продажів напівфабрикатів (на 70%) і готової продукції (на 59%).
Виручка ж гірничодобувного сегмента становила $2 572 млн (на 26% менше, ніж у попередньому році). При цьому зниження продажів залізорудної продукції (на 59%), було частково компенсовано зростанням реалізації концентрату коксівного вугілля в 3,9 рази. На цей сегмент припадає 31% загальної виручки, що на 12 в.п. більше, ніж рік тому. Високих виробничих результатів вдається досягти завдяки новому обладнанню, а також професійному і мотивованому колективу збагачувальників.
Варто наголосити, що попри загальне падіння експорту обидва сегменти Групи – металургійний та гірничовидобувний – залишилися з позитивною маржею.
З надією на відновлення
Гірничо-металургійний комплекс — одна з ключових галузей української економіки, і збереження експорту, хай і зі зниженими обсягами, — неабияке досягнення. Задля нього Групі компаній довелося продумувати альтернативні логістичні схеми і перепрофілювати роботу цілої низку підприємств як в Україні, так і за кордоном (США, Великій Британії, Італії).
Як перспективи експорту? Варто нагадати, що для українських металургів ринок ЄС є по суті домашнім. До активних бойових дій туди поставлялася приблизно третина продукції галузі, а торік – близько 60%. Тому передусім дуже важливо зберегти відкритість цього ринку, а отже, режим лібералізації торгівлі, яку запровадили європейські партнери. Тут вимальовуються сприятливі перспектив: за даними Bloomberg, ЄС попередньо погодив продовження лібералізації торгівлі з Україною ще на рік.
Також варто працювати над тим, щоб зайняти нішу російських виробників на західних ринках. В цьому контексті потрібно пришвидшити санкції, адже деякі товарні групи (зокрема заготовки) можуть потрапити під заборону в ЄС тільки наступного року.
У "Метінвесті" визнають, що війна справді завдала всій галузі нищівних збитків, але наголошують: навіть у такі складні часи металургія має потенціал для відновлення, причому швидкого. Головна надія — досягти відкриття не лише зернового коридору, а й морського шляху для продукції ГМК. За оцінками комерційного директора "Метінвесту" Дмитра Ніколаєнка, таке досягнення забезпечило б надходження близько $600 млн експортного виторгу в місяць і зберегло б сотні тисяч робочих місць.
