Російське паливне ембарго. Чи залишаться українські заправки без бензину
Заборонили собі торгувати
Про те, що Російська Федерація встановлює заборону на експорт в Україну нафти і нафтопродуктів, місцевий прем'єр-міністр Дмитро Медведєв повідомив на засіданні уряду в Москві. "Визначається перелік тих товарів, які з 1 червня поточного року можна буде вивозити в Україну лише на підставі окремих дозволів. У цю категорію включена продукція ПЕК, у тому числі вугілля та нафту і нафтопродукти", - зазначив він.
Медведєв також повідомив про розширення заборони на ввезення деяких українських товарів. Ця міра торкнеться української продукції машинобудування, легкої промисловості, металообробки, вартість якої за минулий рік склав майже $250 млн.
Введення заборони Медведєв назвав відповіддю на недружні дії Києва. Нагадаємо, що 10 квітня Кабмін розширив список товарів, заборонених до ввезення з Росії, включивши в нього, зокрема, склотару, формалін, апаратуру для пристроїв залізничної автоматики і т. д.
Між тим на ринку нафтопродуктів України російське дизпаливо, зріджений газ і бітум займають більше 32%. За даними консалтингової компанії UPECO, в 2018 р. імпорт нафтопродуктів з Росії в Україну склав понад 3,3 млн т (дизпаливо - 2,74 млн т, 530 тис. т зрідженого газу і 122 тис. т бітуму). Імпорт бензину в Україну за сім місяців 2018 р. скоротився на 9,8% - до 631,3 тис. т. Постачання бензину з Білорусі, основного джерела імпорту цього палива, знизилися на 11,5% - до 508,3 тис. т.
Частка українських НПЗ в структурі наповнення ринку бензинів за сім місяців 2018 р. склала 43,8% проти 40,6% за аналогічний період 2017-го. За дев'ять місяців 2018 р. в балансі українського ринку дизпалива частка білоруських виробників скоротилася з 43 до 35% порівняно з минулим роком, в той час як частка поставок з Росії зросла з 28 до 37%.
Як бачимо, тенденція останнього півроку - поступове зміщення фокусу поставок нафтопродуктів від Білорусі до Росії.
Процвітав останні кілька років реекспорт російських вуглеводнів через Білорусь в Україну був прикритий восени минулого року, що викликало загострення відносин між Москвою і Мінськом. Але тоді ж уряд РФ дозволило багатьом своїм фірмам продавати паливо в Україну - раніше таке право мала лише "Роснефть".
Перерозподіл ринку
Україна завжди критично залежала від імпорту енергоносіїв. Однак в останні роки вона стала споживачем навіть тих видів палива, які раніше виробляла сама: вугілля для теплової генерації електроенергії, моторне паливо. Останнє - особливо. Сьогодні для російських і білоруських НПЗ Україна - ринок з мільярдними оборотами. Події останніх п'яти років не тільки не стали перешкодою для торгівлі, але, навпаки, активізували її. Першопричина цього в тому, що кілька років тому Україна практично втратила власної нафтопереробки (з великих працює лише Кременчуцький НПЗ).
В майбутньому критична залежність України від імпорту палива збережеться, цьому буде сприяти і перехід на стандарт Євро-6 (призначений на наступний рік). Ніхто з українських виробників сьогодні не готовий випускати продукцію необхідної якості.
За підсумками 2018 р. найбільша частка роздрібних продажів (через мережі АЗС) залишалася за дизельним паливом (42%). Відразу за ним слідує автогаз (31%). На 92-й і 95-й бензин залишається 27% ринку.
Примітно, що в квітні 2018-го компанія "Укртатнафта" (власник Кременчуцького НПЗ) висувала ідею законодавчо обмежити постачання палива з Росії та Білорусі. І будь Ігор Коломойський не в сварці з чинною владою, реальність такого обмеження було б досить велика. Суть пропозиції полягала в тому, щоб встановити для російського і білоруського палива поступово зменшується сумарну квоту: 90-55 тис. т бензину на місяць і 250-150 тис. т дизпалива на місяць. З обсягів, що перевищують квоту, постачальники платили б до 30% спецмита.
Вугілля: окрема тема
Це дійсно неприємний момент: Росія залишається найбільшим постачальником вугілля в Україну. У минулому році з РФ було поставлено 70,2% спожитого вугілля. Причому обсяги закупівель зростають: якщо у 2017 р. Україна заплатила за російський вугілля $1,5 млрд, то в 2018-му - без малого $2 млрд. Але в цьому обсязі тільки частина становить антрацит (паливо для ТЕЦ), решта ж - коксівне вугілля для металургійних підприємств.
За даними Держстату, Україна в 2018 р. імпортувала з РФ понад 15 млн т вугілля на $1 млрд 822,792 млн при загальному обсязі імпорту 21,4 млн т. Імпорт антрациту з РФ склав 3 млн 624,136 тис. т (частка у загальному імпорті вугілля даної марки - 93,6%) на $387,328 млн, бітумінозного (кам'яного) вугілля, в тому числі і коксівного, - 11 млн 364,411 тис. т (66,1%) на $1 млрд 433,030 млн. Імпорт іншого вугілля з РФ склав 20,876 тис. т (6,3%) на $2,433 млн.
У свою чергу, ГФС повідомляє, що Україна в січні-березні 2019-го скоротила імпорт кам'яного вугілля і антрациту (код ТНЗЕД 2701) на 8,6% (495,979 тис. т) порівняно з аналогічним періодом 2018 р. - до 5 млн 249,844 тис. т.
Що далі?
Нагадаємо, що попередній раз припинення поставок нафти, моторного палива і вугілля з РФ ми чекали півроку тому, під час кризи в Керченській протоці. І тоді було куди більш страшно - попереду була зима. Тепер же енергоспоживання сильно впало, і обійтися своїми силами буде куди простіше. Споживання антрациту для потреб обігріву житлових будинків зараз немає, опалювальний сезон закінчено.
Звичайно, такі дії уряду РФ не пройдуть непоміченими для ринку вугілля, ціни можуть підстрибнути. Однак очікувати стратегічного підвищення цін поки не доводиться. Є час для маневру, для знаходження нових постачальників. Сиру нафту теж зовсім не складно отримати з Румунії або купити в Азербайджані.
Це стосується і моторного палива. Півроку тому, коли обрубался "білоруський реекспорт" бензин з дизпаливом, учасники ринку в коментарях для "ДС" пояснювали, що готові налагодити заміщають поставки - з Литви (імпорт бензину звідти і так зростає), Польщі, тієї ж Румунії... Вже цього року литовські і польські НПЗ групи Orlen наростили поставки на 6% - до 114,1 тис. т.
Так, на якийсь час на автозаправках можуть "танцювати" роздрібні ціни - зрештою, не в перший раз. Однак цей ринок великий і інертний, і на російських постачальників світ клином не зійшовся.
Нарешті, головне: санкції не вводяться. Якби Кремль хотів завдати українській економіці дійсно сильний удар в критичний момент напередодні другого туру виборів, то санкції б почали діяти з моменту підписання Дмитром Медведєвим відповідного документа. А "включення" їх з 1 червня більше схоже на натяк-застереження новому президенту - не робити різких дій щодо РФ. До того ж зрозуміло, що за місяць російські нафтові олігархи - від "Лукойла" до "Роснефти" - встигнуть закачати в Україну нафтопродукти по максимуму, створити оперативний запас.
Та і як показує практика, такі люди, як головний виконавчий директор "Роснафти" Ігор Сєчін, дуже не люблять, коли політика заважає їм робити їх маленький вуглеводневий бізнес. Як говорить прислів'я: "У Кремлі веж багато", і можна бути впевненими, що поки частина їх будує плани, як напаскудити Україні, інша частина непогано заробляє на торгівлі з нашою країною. І не має наміру відмовлятися від цієї торгівлі.
Довідка
За даними Федеральної митної служби (ФТС), загальна вартість експортованих в Україну товарів з Росії склала за минулий рік $9,5 млрд, при цьому 48,94% від усього обсягу експорту сформували мінеральні продукти, в основному нафта і вугілля, оскільки прямих поставок природного газу не здійснюється. За даними Держстату України, основні предмети експорту з країни в Росію - це продукти харчової промисловості, сіль, тютюн, чорні метали, продукти неорганічної хімії, машини і обладнання. Основні напрями ввезення з Росії в Україну - це мінеральні продукти, машини та устаткування, чорні метали, добрива.