Повільні страховики компенсують клієнтам інфляцію
Недобросовісні страхові компанії, які на місяці затримують виплати страхового відшкодування, можна покарати "рублем". У таких випадках клієнти мають право вимагати зі страховика через суд не тільки саму суму відшкодування, а й інфляційні витрати, а також 3% річних та пеню за несвоєчасну виплату компенсації. Останній успішний приклад такого розгляду зафіксовано 1 червня цього року, коли Верховний суд України став на бік страхувальника в суперечці з Української охоронно-страхової компанією (УОСК).
Страховик відмовився відшкодовувати витрати на ремонт автомобіля, оскільки вважав, що клієнт занадто багато заплатив за рахунком гарантійного СТО (за оцінкою УОСК, сума збитків становила 12,89 тис. грн., тоді як фактичні витрати на ремонт трохи перевищили 17 тис.). ДТП сталося в травні 2014 року. Не дочекавшись виплати, у квітні 2015 року потерпілий подав позов в суд і довів справу до Верховного суду. Він зажадав, щоб СК виплатила йому не тільки страхове відшкодування, але й пеню за перевищення офіційного терміну виплати (90 днів), а також інфляційні витрати та 3% річних за використання коштів. Верховний суд задовольнив вимогу страхувальника і тим самим підтвердив їх правомірність. За словами директора департаменту юридичного забезпечення НАСК "Оранта" Олени Павлової, це послужить пересторогою для інших СК. Можливість стягнення додаткових витрат буде мотивувати страховиків виплачувати відшкодування в терміни, передбачені законодавством. Головне, щоб страхувальники знали про свої права і не займали пасивну позицію.
А ось потерпілі в ДТП, які чекають виплат за зобов'язаннями компаній-банкрутів, залишаться абсолютно безправними. Страхування цивільної відповідальності автовласників (ОСЦПВ) в нашій країні є обов'язковим. Примусивши водіїв автоцивілку купувати, держава, в свою чергу, дало гарантії, що збиток потерпілим в ДТП буде компенсована в будь-якому випадку. Якщо продав поліс ОСЦПВ страховик збанкрутує, заплатити замість нього має Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з своїх гарантійних фондів. Формально все так і відбувається.
В процесі банкрутства перебуває ще шість страховиків, виплати за зобов'язаннями яких поки не розпочато. Проблема в тому, що згідно із законом, МТСБУ не має права платити потерпілим до тих пір, поки компанію офіційно не визнають банкрутом і не затвердять її ліквідаційний баланс. Саме тому виплати за зобов'язаннями "прогоріли" страховиків часто починаються тільки по закінченні декількох років. Наприклад, ФГ "Страхові традиції" і СК "Галактика" позбулися ліцензій ще в липні 2009 року, АСТ "Вексель" - у січні 2010-го. За цей час суми, які компанії заборгували потерпілим, знецінилися в рази. Особливо болючим ударом були останні два роки - в 2014-му рівень інфляції склав майже 25%, а в 2015-м - 43,3%. Тоді як лише невиконані зобов'язання АСТ "Вексель" по автоцивілці оцінюються в 3 млн грн. В 2010 році це було майже $380 тис., зараз - $120,5 тис.
Однак кредитори не можуть вимагати ні індексації виплат у відповідності з рівнем інфляції, ні, тим більше, сплати пені або 3% річних за використання коштів. Як пояснив адвокат, керуючий партнер ЮФ "Можаєв і партнери" Михайло Можаєв, МТСБУ - це неприбуткова організація, яка є лише посередником між потерпілим і компанією банкрутом. "Моторне бюро не є стороною договору, який підписує страхувальник і компанія. Якщо не сплачує страховик, то до нього можна застосувати відповідальність, яка передбачена Цивільним кодексом. Але в відношенні Бюро це неможливо, оскільки ця організація не відповідає за дії страховика і відшкодовує тільки ту суму, яка передбачена профільним законом", - пояснює юрист.
Крім того, як пояснили "ДС" в Моторному бюро, розмір страхового відшкодування потерпілому визначає суд в процесі провадження про банкрутство страховика. МТСБУ здійснює виплату згідно з рішенням суду і не може самостійно переглядати цю суму. Так що на протязі довгих років, поки СК не буде визнана банкрутом, Моторне бюро може інвестувати кошти гарантійних фондів і спокійнісінько заробляти на них, отримуючи інвестиційний дохід. Потерпілим же, що заплатив за ремонт авто з власної кишені, залишається тільки чекати, спостерігаючи, як належні їм суми відшкодувань перетворюються в копійки.
Судові протиріччя
В судах існує дві прямо протилежні позиції з питання індексування інфляції. Як розповів Валерій Петрук, директор юридичного департаменту СГ "ТАС", у судах загальної юрисдикції склалася практика щодо стягнення зі страховика суми страхового відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних. На користь такого рішення свідчать пункти 4 і 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки". Тоді як в господарських судах склалася протилежна судова практика. Вони відмовляють у стягненні зі страховика інфляційних витрат та 3% річних за полісами ОСЦПВ. Це підтверджується п. 5.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Страховики, зі зрозумілих причин, підтримують практику господарських судів. Начальник юридичного управління ЗІ "Іллічівське" Олена Остапченко каже, що навіть в Постанові Пленуму ВССПУ №4 є пряма відсилання до статті 992 Цивільного кодексу України, в якій йдеться про нарахування неустойки (якщо СК відмовляє у виплаті) у розмірі, встановленому договором або законом. "Законом про ОСЦПВ передбачена неустойка, а саме пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Інших штрафних санкцій закон не містить. Тому ми вважаємо, що нараховувати на страхове відшкодування ще й 3% річних та інфляційні виплати все-таки не коректно", - говорить Остапченко.
