Диво Гончарука. Чому українці мають ще більше їсти, щоб Кабмін не помилився

22 жовтня МЕРТ оприлюднив один з головних макроекономічних показників на майбутній рік. Оптимістичний сценарій передбачає зростання ВВП в 2020 р. на 4,8%. При цьому міністр економіки Тимофій Милованов тут же уточнив, що в базовому сценарії цей показник становить 3,5-3,7%. Що набагато менше озвучених раніше планів прем'єра Олексія Гончарука. Адже ще зовсім недавно він стверджував, що вітчизняна економіка здатна рости на 5-7% щорічно. Чому ж чиновники так швидко відмовилися від грандіозних планів?

Вперед у минуле сировинне

Формально приводів для оптимізму у влади хоч відбавляй. Вітчизняна економіка зростає вже 15 кварталів поспіль. А у другому кварталі нинішнього року з результатом 4,6% (до аналогічного періоду минулого року) вийшла не тільки на трирічний пік, але і показала найкращий результат у Європі. Але що ж насправді стоїть за красивою картинкою?

Для початку розберемося, що не так з економічним дивом у вигляді 4,6% зростання. Головна проблема в тому, що внесок промислового виробництва у приріст національного продукту був мінімальний. У першому півріччі до січня-червня 2018 р. промвиробництво виросло всього на 0,5%. А переробна промисловість взагалі пішла в мінус. Причому в цьому сегменті виробництво повільно, але впевнено продовжує скорочуватися. Якщо в першому півріччі 2019-го до січня-червня 2018 р. виробництво зменшився на 0,1%, то за вісім місяців - вже на 0,6%. А адже саме переробна промисловість лежить в основі будь-якої індустріально розвиненої економіки.

Ще гірше те, що негативну динаміку показують промислові сектори з високим ступенем доданої вартості, тобто високотехнологічні виробництва. Наприклад, за підсумками восьми місяців в мінус спрацювали машинобудування (-0,9%), виробництво електродвигунів, генераторів, трансформаторів, електророзподільчої та контрольної апаратури (-35,4%), виробництво іншого електроустаткування (-34,8%), виробництво сільськогосподарської техніки (-8,7%).

Загальний незначне зростання підтримується за рахунок видобувної промисловості. Наприклад, за січень-серпень нафто - і газовидобуток зросли на 3,6%, видобуток металевих руд - на 3%. Іншими словами, Україна знову скочується в сировинну економіку.

На статистику спрацювали споживачі

Карколомні результати другого кварталу МЕРТ пояснили активізацією інвестиційної діяльності та нарощування виробництва металургійних і аграрних компаній.

Певна частка правди в цьому є. Дійсно, у другому кварталі капітальні інвестиції показали приріст на 12,3%. Правда, МЕРТ промовчав про те, що інвестиційна діяльність підприємств почала охолоджуватися. Адже, наприклад, в січні-березні (до першого кварталу минулого року) приріст капітальних інвестицій склав 17,8%.

А внесок металургів в економіку виявився куди скромніше, ніж хотіли б у відомстві Тимофія Мілованова. За інформацією ВП "Укрметалургпром", за шість місяців 2019 р. українські металургійні підприємства виробили 9,42 млн т металопрокату, що лише на 1,9% більше аналогічного періоду 2018 р.

І тільки аграрії дійсно залишаються драйверами економічного розвитку. Обсяг виробництва сільгосппродукції в січні-червні зріс на 5,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Але лише за рахунок успіхів сільгоспвиробників Україна точно б не поставила рекорд по приросту ВВП. Вирішальну роль тут все ж зіграло споживання. У першій половині року роздріб зросла на 11,4%. В НБУ ситуацію пояснили традиційно: мовляв, приріст реальної зарплати, індексації пенсій і суттєві перерахування заробітчан підігріли попит і збільшили внутрішнє споживання. Але правильніше було б сказати, що населення просто змушене було витрачати більше з-за стрімкого зростання цін на продукти. Наприклад, у червні голова української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці в Facebook повідомив, що з початку року овочевий кошик в Україні подорожчала на 86%. Трохи пізніше він зазначив, що набір соціальних круп подорожчав з початку року на 14%, хлібний кошик - на 9%. За підрахунками профільних асоціацій, молочна продукція за півроку подорожчало на 15%.
І, враховуючи прогнози на подальше подорожчання продуктів, витрачатися доведеться все більше. А це означає, що роздріб і далі буде нарощувати оберти. Хоча це не буде мати нічого спільного із зростанням добробуту громадян.

До речі, нещодавно з'явилася інформація, що опосередковано підтверджує, що споживання зростає не від хорошого життя. Дослідження аналітиків "OLX Робота" показало, що в третьому кварталі порівняно з попереднім зарплати у робітників сферах впали на 17%. Причому в сфері домашнього персоналу спад був найбільшим - 44%. Зменшення зарплат спостерігалося і у сфері охорони і барно-ресторанної індустрії. Роботодавці пропонували на 22% менше у порівнянні з попереднім кварталом. Все це говорить про те, що змушені економити вже і представники середнього класу. Втім, навіть якщо в останні три місяці року ситуація продовжить погіршуватися, за підсумками 2019-го з урахуванням минулих досягнень економіка України вийде на 3%-ве зростання.

Знову трійка

А от повторити в наступному році навіть таке скромне досягнення буде дуже непросто. По-перше, на даний момент немає ніяких передумов для реанімації промислового виробництва. І вже тим більше його сегментів з високим ступенем переробки. Чекати якихось дій від уряду, у якого навіть немає нормального плану перебудови економіки, безглуздо. Продаж землі і розморожування великої приватизації здатні дати разовий ефект у вигляді сплеску припливу прямих іноземних інвестицій. Що може дати позитив для показника ВВП окремого кварталу.

По-друге, з урахуванням уповільнення зростання світової економіки все важче буде отримувати зовнішні замовлення нашим металургам. Пом'якшити ситуацію зможе хіба що зростання цін на метал, який прогнозують з початку наступного року.

По-третє, на сьогоднішній день є чимало сумнівів у тому, чи зможе і в наступному році сільське господарство залишатися таким же тригером економічного зростання, як зараз. У проекті бюджету-2020 вперше за багато років немає жодної програми з підтримки аграріїв. А ситуація в АПК зовсім не така райдужна, як здається на перший погляд. На сьогоднішній день найсвіжіші дані Держстату за перше півріччя. У січні-червні 2019 р. 44,8% великих і середніх сільськогосподарських підприємств були збитковими. Від'ємне сальдо (різниця між прибутком прибуткових і збитками збиткових компаній) склало 61 млн грн. Для порівняння: в аналогічному періоді 2018 р. збитковими були лише 11% підприємств агросектору, а позитивне сальдо зафіксовано на рівні 494,3 млн грн.

По-четверте, в наступному році споживачі змушені будуть ще активніше тіснитися у витратах, що негативно позначиться і на роздробі. Виходячи з нинішнього варіанту проекту бюджету, пенсії будуть підвищуватися, та й то незначно, лише з другого півріччя. Зарплатна мінімалка виросте всього на 12% при інфляції більше 7%. А адже до цих показників прив'язані і інші соціальні виплати.

Сподіватися на те, що до другого читання бюджету стане більш соціальним, не доводиться. МЕРТ вже повідомив про намір змінити прогноз курсу гривні до долара з урахуванням нинішніх реалій. Нагадаємо, в травневому прогнозі на 2020 р. очікувався середній курс 28,2 грн/$. Якщо бюджет буде перерахований з урахуванням зміцнення гривні, це відкриє в ньому чималу дірку. Збільшувати дефіцит Мінфін з оглядкою на МВФ навряд чи наважиться. А значить, доведеться якщо не різати по живому, то, у всякому разі, точно не роздмухувати видаткові статті.

Так що озвучені МЕРТ 3,5% приросту ВВП в наступному році краще вважати не базових, а оптимістичним сценарієм.