Маркетингові пастки в аптеках: як вони впливають на вибір ліків

Український фармацевтичний ринок характеризується високою концентрацією так званих аптечних мереж, що дозволяє окремим гравцям домінувати та контролювати ціни. Непрозорість структури власності, зловживання маркетинговими механізмами, а також слабка інтеграція аптек у систему охорони здоров’я ускладнюють доступність ліків для населення. У цьому контексті маркетингові договори заслуговують на особливу увагу, адже вони впливають на споживачів безпосередньо.

Зловживання маркетинговими договорами: як це працює?

Маркетингові договори між так званими аптечними мережами та виробниками ліків передбачають фінансові стимули (бонуси, винагороди), які аптеки вимагають від виробників за просування певних препаратів. Як наслідок:

• Препарати обираються не за їх ефективність чи необхідність, а через вигоду для аптеки.
• Споживачі стикаються з обмеженим вибором та ризиком отримати непотрібний або дорожчий препарат.
• Конкуренція серед виробників стає нерівною: пріоритет надається тим, хто може запропонувати більші маркетингові бонуси.

Це порушує баланс між потребами пацієнтів та комерційними інтересами, підриваючи довіру до фармацевтичного ринку.

Світовий досвід: як розв'язують проблему в інших країнах?

• США та ЄС: регулятори суворо контролюють маркетингові практики. Наприклад, у США діє закон про заборону комерційних стимулів, які впливають на вибір ліків. В ЄС такі угоди регулюються директивами про прозорість у фармацевтичному секторі.
• Велика Британія: аптечні мережі зобов’язані прозоро декларувати всі комерційні угоди, а їхня діяльність контролюється на відповідність інтересам пацієнтів.
• Німеччина: заборонено пропонувати аптекам бонуси за продаж певних ліків. Фокус робиться на рекомендації препаратів за медичними показаннями, а не за маркетинговими умовами.

Як це може працювати в Україні?

Для розв'язання проблеми маркетингових договорів в Україні доцільно запровадити такі зміни:

• Повна заборона маркетингових угод: слід заборонити комерційні стимули за просування конкретних препаратів і встановити обмеження на доходи аптек від неосновної діяльності (наприклад, маркетингових послуг).
• Суворий контроль та прозорість: треба вимагати декларування всіх договорів між аптеками та виробниками ліків, а також впровадити штрафи за порушення цих правил.
• Освітня кампанія для споживачів: необхідно роз’яснювати пацієнтам їхні права на незалежний вибір лікарських засобів.
• Інтеграція стандартів етичного маркетингу: слід встановити, що аптеки мають орієнтуватися виключно на потреби пацієнта, а не на комерційну вигоду.

Чому це важливо?

Запровадження цих змін має такі ключові переваги:

• Захист інтересів споживачів: пацієнт отримує ліки, які найкраще відповідають його потребам, а не комерційним інтересам.
• Посилення довіри до аптек: прозорість у роботі аптек відновлює віру споживачів у чесність фармацевтичного бізнесу.
• Стимулювання конкуренції: виробники ліків зможуть конкурувати за якістю продукції, а не за величиною маркетингових бонусів.

Варто враховувати, що зловживання маркетинговими договорами підриває довіру до фармацевтичного ринку та створює ризики для споживачів. Заборона таких угод і впровадження прозорих правил гри — це необхідний крок до створення більш етичного, конкурентного та споживачо-орієнтованого ринку.

Досвід США, Великої Британії та ЄС демонструє, що такі реформи можливі та приносять реальні результати. Україна має скористатися цими прикладами, щоб забезпечити захист своїх громадян і посилити довіру до фармацевтичного сектору.