Манна небесна. Навіщо китайцям купувати "Мотор Січ"

Українська оборонна промисловість на сьогоднішній день має досить обмежену кількість ноу-хау, яке може бути конкурентоспроможним на світовому ринку озброєнь

Одним з таких переваг є наявність в Запоріжжі потужностей "Мотор-Січ" з виробництва двигунів для літаків і вертольотів.

Однак в останні роки, незважаючи на досить великі вливання в "воєнки", з цим підприємством проходять не зовсім зрозумілі зміни. Зокрема, на 12-му міжнародному авіаційно-космічній виставці Airshow China 2018, що завершився 11 листопада у китайському Чжухаї, отримали підтвердження чутки про переведення як мінімум частини рухового виробництва в КНР.

Про це може свідчити представлений спільний з консорціумом Skyrizon Aviation проект двигунобудівного заводу, призначеного для виробництва силових установок. На думку фахівців, завод може бути побудований до 2020 р. і зможе щороку випускати по ліцензії до 1 тис. двигунів АІ-322Ф (для навчально-тренувального літака L-15 Hongdu), Д-436-148ФМ, МС-500В-З (для військово-транспортних літаків Ан-158, Ан-178 і L-410) і ТВ3-117ВМА-СБМ1В (для вертольотів типу Мі-8/17 і Ка-28/31).

Крім власне виробничого комплексу також передбачається будівництво науково-дослідних і управлінських підрозділів. Обсяг інвестицій, як очікується, складе близько 20 млрд юанів ($2,8 млрд).

В той же час абсолютно незрозуміло, як китайці розраховують реалізувати такий масштабний проект. Хоча не так давно президент "Мотор-Січ" В'ячеслав Богуслаєв і продав свою частку підприємства (а це не багато ні мало, а 56% акцій) китайської Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co. Ltd., однак суд заарештував ці акції, а СБУ почала розслідування. "По гарячих слідах" директор "Укроборонпрому" Павло Букін заявляв, що вирішується юридичний питання про закріплення підприємства в Україні, щоб країна не втратила критичні технології. Однак в останні місяці ніяких відомостей про настільки гучній справі не було.

Варто зазначити, що так вже склалося, що держава в даному випадку може діяти тільки "напролом", так як державної частки у ПАТ "Мотор-Січ" немає ні копійки - контрольний пакет акцій знаходиться в руках сім'ї Богуслаевых. Тому чисто по закону в самому факті продажу акцій китайцям складу злочину немає. Довести, що ця операція була здійснена з метою ослаблення держави чи знищення підприємства, нереально.

Тому арешт акцій може бути лише тимчасовим заходом - якщо "Мотор-Січ" важливий для обороноздатності України (а він важливий), то держава просто зараз має викупити хоча б частину акцій у богуслаевских офшорів. Однак з урахуванням того, що ніякої інформації такого роду немає, то формально китайці вже сьогодні можуть бути номінальними власниками "Мотор-Січі". Але знову-таки варто повторити, що реальної інформації про стан справ у цьому напрямку у відкритих джерелах немає.

Для Китаю такий проект - "манна небесна" і крайня необхідність. За останні роки військово-промислового комплексу країни вдалося домогтися певних успіхів, однак цього все ж недостатньо, щоб наздогнати рівень свого основного "умовного противника" - США. На співпрацю з Європою чи Росією сподіватися не доводиться, а от Україна є дуже зручним партнером. І головне - запорожцям є що запропонувати партнерам.

Наприклад, турбовентиляторний двигун з трехкаскадным компресором Д-436-148ФМ, який для китайської промисловості буде справжнім проривом. Адже до цього в розпорядженні конструкторів були тільки двигуни з двухкаскадным компресором. А такий двигун ефективно скорочує споживання палива, а отже, підвищує експлуатаційні характеристики.

Нині цей двигун отримав широке поширення на цивільних авіалайнерах "радянського" типу Як - 42, Ан-72/74, Ту-134, Ту-334, Ан-148, а також в літаку-амфібії Бе-200. Що стосується можливого використання в китайських зразках, то такий двигун цілком може замінити американські General Electric CF34-10A, які використовуються при виробництві регіональних пасажирських літаків ARJ-21. А для створення військово-транспортного літака подібного класу альтернативи Д-436 Китаю взагалі не знайти - адже американці напевно не дозволять використання своїх двигунів для зміцнення обороноздатності китайської армії.

Мало того, якщо взяти за основу двигун Д-436, то в результаті отримаємо турбовальні Д-136, застосовуваний у знаменитому важкому вертольоті Мі-26 і використовується у військово-транспортному літаку Ан-70 винтовентиляторный Д-27. Таким чином, китайські конструктори отримують доступ до радянських досить передовим технологіям, для розробки яких пішли десятиліття.

Крім того, перенісши основну збірку двигунів на китайську територію, "Мотор-Січ" не лише стане важливою ланкою китайського авіабудування, але і зможе безперешкодно відновити співпрацю з російськими клієнтами. Адже з введенням санкцій на торгівлю товарами військового призначення з Росією в 2014 р. завод втратив величезний ринок збуту своєї продукції. З великих проектів в РФ фактично залишилося тільки програма виробництва літака-амфібії Бе-200 (так, 27 грудня 2017 р. запорожці відвантажили комплект з двох Д-436ТП на адресу Таганрозького ПАТ "ТАНТК ім. Р. М. Берієва").

Всередині країни "Мотор-Січ" задіяна перш за все у програмі модернізації парку вертольотів Мі-2 та Мі-8. Є у запорожців і серйозні спроби закріпитися на ринку і цивільних вертольотів - чого вартий один лише проект МСБ-2 "Надія". Але і тут не все гладко - наприклад, привернув увагу недавній контракт на закупівлю 55 вертольотів французького виробництва для потреб поліції, Нацгвардії, прикордонників та Державної служби з надзвичайних ситуацій.