Малий бізнес в Україні: дев'ять ять порад на виріст

Сектор малого та середнього підприємництва (МСП), на відміну від великих підприємств традиційної спеціалізації, буде головним джерелом створення сучасних та високотехнологічних робочих місць

Але досягти цього можна лише за умови внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, що визначає засади розвитку підприємництва та економічного стимулювання суб'єктів господарювання.

Вісь що потрібно зробити для підтримки МСП.

1. З метою удосконалення механізмів підтримки малого і середнього бізнесу в 2003 році Європейська комісія запропонувала нову дефініцію сектора МСП, згідно з якою, при його відособленні застосовуються три самостійні критерії: кількість персоналу, річний обіг і загальний річний баланс (вартість активів). Важливо, що обов'язковим критерієм для віднесення цього підприємства до групи МСП є кількість персоналу, а одну з двох інших умов (річний обіг або вартість активів) підприємство може обрати самостійно (табл. 1).

Особливістю підходу законодавців ЄС є ті, що у разі вибору як іншого критерію вартості активів, знімається обмеження на річний обсяг продукції, що випускається, що дає можливість мікро-, малому і середньому підприємству максимально розширювати свою ринкову нішу на вітчизняному та іноземних ринках і підвищувати власну конкурентоспроможність.

У зв'язку із цим для імплементації європейських критеріїв визначення розмірів підприємств пропонується внести зміни, що відповідають європейськім критеріям у частині вартості активів, до ст. 55 Господарського кодексу України. Також відповідний підхід можна застосувати відносно рекомендацій щодо імплементації положень Закону ЄС про малий бізнес "Спочатку думай про мале".

2. У частині зниження впливу високої вартості кредитних ресурсів для суб'єктів малого і середнього підприємництва та низького рівня фінансово-кредитної підтримки суб'єктів підприємницької діяльності для реалізації інноваційних проектів пропонується активізувати запуск системи гарантування кредитів малим та мікропідприємствам через мережу місцевих фондів підтримки підприємництва або спеціалізованих гарантійних установ для чого внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу (зокрема ст. 17 в частині залучення коштів обласних бюджетів).

3. Також пропонується видати відповідну інструкцію НБУ або ж внести в Закон про підтримку розвитку малого підприємництва норму про запровадження акредитивної форми розрахунків між малими та великими підприємствами з метою попередження невиконання або відтермінування на 6-9 місяців виконання останніми своїх договірних зобов'язань.

4. З метою усунення неналежного фінансування місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва пропонується зафіксувати в Податковому кодексі норму про спрямування 1-2% надходжень коштів від податків малого підприємництва цільовим призначенням на фінансування саме цих програм.

5. З метою підвищення активності суб'єктів підприємництва щодо впровадження інновацій пропонується стимулювати створення в межах регіональної інноваційної системи під координацією регіональних наукових центрів НАН та МОН України мережі наукових та індустріальних парків на базі промислових майданчиків тих підприємств, відновлення діяльності яких в сучасних умовах є недоцільним, для чого прийняти відповідний закон про експериментальні стимулюючі регуляторні режими в них. У якості зразка тут може бути використаний досвід Ірландії.

6. В межах реалізації політики децентралізації з метою усунення зайвого податкового навантаження та збільшення надходжень до місцевих бюджетів розглянути можливість повернення до попередньої (6-розрядної) шкали спрощеної системи оподаткування малого підприємництва.

7. На виконання Стратегії розвитку АПК України до 2020 року, з урахуванням європейського досвіду та залучення в інвестиційні процеси відновлення переробної промисловості коштів населення опрацювати нову редакцію Закону України "Про кооперацію", в якому передбачити режими стимулювання розвитку цієї форми власності шляхом створення спеціальних режимів функціонування внутрішньорегіональних, міжрегіональних та міждержавних кластерних утворень, як потенційних конкурентів агрохолдінговим структурам.

8. З метою зниження державного регуляторного тиску та максимального використання можливостей та потенціалу недержавних механізмів регулювання підприємницької діяльності слід терміново внести нову редакцію проекту закону "Про саморегулівні організації" з максимальною урахуванням положень модельного закону СНД "Про саморегулівні організації".

9. Зараз велика кількість об'єктів житлового фонду та інфраструктури в Донецькій та Луганській областях потребує капітального ремонту та оновлення. Це надає шанс для розвитку в зазначених областях МСБ в таких сферах економічної діяльності, як будівництво, промисловість будівельних матеріалів, ремонтні роботи тощо. Сприяння розвитку таких підприємств МСБ може включати такі заходи:

- надання податкових канікул ремонтним та будівельним малим та середнім підприємствам в обсягах робіт, що виконуються за державним (регіональним, місцевім) соціальним замовленням;

- перепрофілювання промислових майданчиків підприємств, що не працюють (наприклад, зупинених шахт, заводів, залізниць тощо), та створення промислових парків, зокрема для будівельних та ремонтних підприємств, які відносяться до МСБ;

- пільгове кредитування суб'єктів МСБ для придбання матеріалів, техніки, замовлення проектних робіт тощо. Беручи до уваги те, що Донбас навіть у мирні часи відрізнявся високим рівнем захворювання населення онкологічними, серцево-судинними, професійними захворюваннями, виробничим травматизмом, слід визнати за пріоритетне завдання розвиток МСБ у сферах медичних послуг, виробництва медичних препаратів, техніки, ортопедичних виробів. Розвитку фармацевтичної промисловості в регіоні сприятиме також наявність великої кількості хімічних підприємств, науково-дослідних організацій у сфері хімії та медицини.

У перспективи є можливості для створення в регіоні кластеру медичних послуг, підключивши також рекреаційні зони Донеччини та Луганщини.