Магія нових грошей. Як локальна валюта збагатить українські містечка

Однин з факторів добробуту країн і регіонів — висока концентрація ресурсів. І Україна не виключення. Якщо люди вирішують відкрити бізнес не там, де проживають, то, з великою ймовірністю, зроблять це в найближчому великому місті чи Києві. Така ж тенденція переважає й під час зміни місця проживання. Отже, людські ресурси і капітали перетікають з регіонів до великих міст і в столицю. А як же сільська місцевість і містечка?

У 2018 та 2019 рр. зростання ВНП України становило близько 3%. Це в сумі, але є люди й бізнеси, у яких річний дохід зріс на 5-15%, і є також ті, у яких він впав на 5-10%. За нерівномірного розподілу ресурсів сумарне зростання ВНП на 3% означає, що є мільйони громадян України і десятки тисяч бізнесів, добробут яких погіршився.

Пропоную цілком конкретне запитання: "Як допомогти регіонам?". Не в теорії, що можна було б зробити, а що реально зробити, щоб за рік було додаткове зростання добробуту. На таке формулювання можливе заперечення: а навіщо їм допомагати? Можливо, все більш-менш справедливо, кожна окрема людина або бізнес мають заробити собі добробут. І головне — за чий рахунок допомагати, якщо що?

Насмілюся стверджувати, що регіони можуть допомогти самі собі. Вони мають прихований, незадіяний потенціал, який цілком мають право реалізувати.

Я бачу такі критерії прихованого потенціалу, який може бути перетворений на добробут:

• безробіття;
• нестача робочих рук на робочих місцях з низькою оплатою праці;
• купівля місцевим населенням і бізнесом привізної продукції за наявності відповідних товарів у місцевих виробників і можливості створити / наростити виробництво.

Крім того, є великі борги населення перед комунальними підприємствами, а також борги комунальних та державних підприємств зі сплати податків.

У таких умовах місцевій владі часто банально бракує грошей.

Які варіанти рішень доступні в такому випадку:

• Допомога держави, тобто фінансування з місцевого або державного бюджету. Але її, як правило, недостатньо або зовсім немає.
• Банківський кредит під низький відсоток. Але на таких умовах його неможливо отримати (або немає застави).
• Муніципальні облігації. Але муніципалітет не може їх випустити та/або не знає як.
• Залучення приватних інвестицій.

Ці фінансові джерела неможливо або важко задіяти.

Що в цих умовах може зробити муніципалітет у співпраці з місцевими комунальними підприємствами та місцевим бізнесом? Спробувати реалізувати наявний потенціал своїми силами.

Є пропозиція застосувати спеціальний фінансовий інструмент, який дозволяє монетизувати нереалізований потенціал і профінансувати проекти розвитку місцевої економіки. Пропонований інструмент — емісія засобу оплати, який виконуватиме функцію локальних грошей, і фінансування ним проектів розвитку місцевої економіки*.

Детальніше, як це працює.

Муніципалітет має на меті заощадити наявні бюджетні кошти, повністю профінансувати кілька багатомісячних витратних статей, але частково за рахунок емісії додаткового локального засобу оплати (назвемо його Local Money, або LM). Врешті це має пожвавити економічну активність і збільшити надходження до місцевого бюджету.

Як цього досягти?

Представники муніципалітету домовляються з місцевими продуктовими магазинами про можливість оплати покупцями товарів у LM паралельно з гривнями. При цьому муніципалітет, продуктові магазини і покупці користуються спеціальною платіжною системою для Local Money, в якій муніципалітет може нарахувати їх працівникам за виконану роботу, а ті своєю чергою — розплатитися ними в магазинах. Магазин може продати отримані від покупців LM муніципалітету і отримати гривні.

На перший погляд, такий хід тільки додає обмінних операцій, а справжній розрахунок все одно здійснюється за гривні. Однак пропоную не поспішати з висновками.

Під час оплати праці місцевим працівникам в Local Money муніципалітет економить бюджетні гроші, але спершу лише на кілька днів, тому що цей засіб оплати поки що новий і ще не встиг завоювати довіру. Люди за першої ж можливості витратять LM на продукти в магазинах, а магазини відразу ж продадуть їх муніципалітету. Тобто муніципалітет заплатить магазинам ті ж суми в гривнях, які повинен був віддати працівникам.

Але магія додаткових грошей вже почала працювати. І далі буде більше.

• Жителі витрачають Local Money тільки в місцевих магазинах, які їх приймають. Це добре для місцевої економіки.
• Люди починають обмінюватися Local Money. Комусь, хто їх має, не потрібно зараз купувати харчі в продуктових магазинах, але треба інструменти, канцтовари, постригтися, полагодити взуття, придбати одяг. Інший бізнес потроху починає теж приймати Local Money. Це не такі універсальні гроші, як гривні, але все-таки додатковий грошовий потік, який можна приймати в невеликому обсязі, бо одержувачі також купують продукти і можуть частково оплатити їх в Local Money. Крім того, бізнес може виплатити ними частину зарплат (звісно, це буде за згодою працівників, наприклад, за додаткову роботу). 
• Обіг Local Money між покупцями і місцевим бізнесом призводить до того, що ці платіжні одиниці довшим шляхом потрапляють в обрані продуктові магазини і загалом збільшується період відстрочки з продажу LM муніципалітету за гривні. Згодом вийде, що частина цих локальних грошей постійно в обігу у місцевих жителів і бізнесу. Для муніципалітету це означає чисту економію бюджетних гривневих коштів, і це при тому, що обсяги місцевої торгівлі, виробництва і сплачених місцевих податків збільшаться. Зекономлені кошти муніципалітет направляє на найнеобхідніші проекти — ремонт і будівництво інфраструктури, інвестиції в освіту і лікарні та інше. Вигідніше ці роботи замовляти місцевим працівникам і підрядникам, які згодні частину оплати приймати у Local Money.
• Дедалі більше бізнесів оперують з Local Money і звертаються до муніципалітету, щоб обміняти їх на гривні. Муніципалітет при цьому на все погоджується і тим самим збільшує обіг і довіру до свого платіжного засобу. Він може дедалі більшу частину витрат фінансувати за LM, що знову ж таки збільшує їх суму в обігу, а отже, і зростання виробництва, торгівлі, податків та економії бюджетних витрат. І це все без відтоку грошей за межі місцевої економіки. Для економічних відносин з іншими регіонами країни продовжують використовуватися гривні, які все одно залишаються переважним платіжним засобом.
•  Незабаром муніципалітет і місцеві комунальні підприємства можуть приймати комунальні платежі в Local Money. Це призведе до того, що суми оплат від населення і бізнесу зростуть, бо у всіх, хто приймає Local Money і розплачується ними, збільшуються обороти. У багатьох людей і бізнесів будуть накопичуватися LM і вони стануть оплачувати ними свої борги перед комунальними підприємствами (за електроенергію, опалення, воду, газ, оренду).
• Простимулювати оплату боргів можна тим, що продаж Local Money муніципалітету дозволити тільки місцевому бізнесу, а жителям нічого не залишиться, як витрачати їх у місцевого бізнесу або розплачуватися ними з комунальними підприємствами.

Звичайно, комунальним підприємствам зрештою все одно потрібні гривні. Вони зможуть тільки кілька відсотків своєї виручки в Local Money витратити на зарплати співробітникам. Це означає, що КП продають свої LM муніципалітету, тобто по суті борги будуть сплачені з муніципального бюджету, з його зекономленої частини. Що теж непогано.

Пропоную трохи подивитися, що в нас виходить, і усвідомити природу цих змін.

По суті, емітовані і запущені в обіг Local Money працюють так само, як гривнева ліквідність, яку можна було залучити банківським кредитом або випуском облігацій. Але в емісії Local Money є дві великі переваги перед такими кредитними грошима: за ними не потрібно сплачувати відсотків і вони не витікають з місцевої економіки, бо нікому не потрібні за її межами (а кредитні гривні витікають, що ускладнює їх повернення для місцевого бюджету).

Для муніципалітету використання Local Money схоже на фінансування витрат в кредит, тільки з негативною процентною ставкою. Все одно, що процентів за кредитом немає, та ще й частину платежів для погашення тіла кредиту не потрібно робити, тому що покупці і бізнес люблять Local Money і значну їх частину утримують в обігу, а не повертають муніципалітету.

Є тільки одна складність. Для з Local Money потрібна спеціальна платіжна система, яка має бути досить зручною, щоб не ускладнювати впровадження і прийняття їх громадянами і бізнесом.

Вам уже подобається ідея Local Money? А тепер я додам золоту вишеньку на торті.

Local Money збільшують податкові надходження і добробут суб'єктів місцевої економіки саме через зростання грошових оборотів. Бізнес має маржу у кожному продажі (можливо, 5-30%). Кожна додаткова купівля за місцеві гроші збільшує місцеву економіку на суму маржі.

Якщо припустити, щоб певний бізнес отримує гроші саме в Local Money, то теоретично збільшення удвічі його вхідних платежів можливе двома способами: через зростання грошової маси LM у два рази або/і через пришвидшення обігу LM у два рази.

А щоб збільшити швидкість обігу Local Money, потрібно запровадити плату за простій грошей, наприклад в сумі 1% за місяць. Платіжна система Local Money може бути так запрограмована, що раз на місяць у певний день вона з кожного рахунку списує 1% із суми залишку. Звертаю увагу, що 1% не з усього вхідного потоку грошей, як комісія банків за дебетовими картками, а тільки із залишку на рахунку.

Усі користувачі — і бізнес, і покупці — будуть намагатися не накопичувати Local Money, а скоріше їх витрачати, не чекаючи дати списання 1%, щоб до цього часу на рахунку був 0 або мізерна сума, з якої не шкода заплатити 1%.

Скоро виявиться, що перед датою списання 1% покупці постаралися позбутися своїх Local Money: купити що вони давно хотіли, придбати дещо для ремонту в будинку, зробили подарунки близьким, оплатили рахунки за комунальні послуги, інвестували в щось. При цьому мільйонні суми будуть накопичені у бізнесу, який не факт що встигне швидко їх витратити. Переважно бізнес понесе витрати на підтримку даного фінансового інструменту. Але ж він має маржу від 5 до 30% від суми виручки. Я думаю, ніхто не відмовиться заради такого додаткового прибутку у LM пожертвувати 1% від невитраченого залишку. Бізнес погодиться і ще постарається встигнути сплатити податки наперед, борги, заздалегідь виплатити зарплату.

Сплачуючи лише 1% не з усіх своїх доходів, а тільки із залишку на рахунку раз на місяць, усі учасники зможуть значно збільшити свій добробут за рахунок зростання швидкості обігу Local Money.

Плата за простій — це корінна відмінність Local Money від гривень, доларів, інших валют і криптовалют, які зручно використовувати для накопичення грошей. LM незручні для цього, але вони прекрасно виконують обмінну функцію грошей і, отже, працюють на зростання реальної економіки, на інвестиції в активи.

Local Money — це засіб оплати, як талони на паливо. А разом із платіжною системою він стає фінансовим інструментом, який можна використовувати у будь-якій країні, незалежно від політичного устрою та домінуючої економічної теорії.

Пропонований фінансовий інструмент добре підтримує реальну економіку та є гарною альтернативою кредиту і бюджетним дотаціям.

* Що таке локальні гроші і де ними користуються — довідка "ДС"

Local Money (LM) — це недержавні валюти, обіг яких відбувається на відносно невеликій території (місто, район, селище). Як і будь-які гроші, LM забезпечують облік та взаємозалік боргів, але між місцевими користувачами (фірмами або/і громадянами, органами влади). Відтак локальні гроші використовуються як засіб платежу і обміну, хоча функція накопичення їм не завжди притаманна. 

LM мають чітко визначеного емітента (як правило, але не виключно муніципалітет) та обертаються паралельно з державними грошима. 

Сучасні локальні гроші зазвичай існують в електронній формі і підтримуються власною платіжною системою. Але історично й подекуди до сьогодні випускаються також на фізичних носіях, наприклад банкнотах (брістольські фунти в Брістолі, Британія; "дерев´яні долари" в Теніно, США; дукати в Кастелліно-дель-Біферно, Італія).

Локальні гроші дають економіці міст і поселень додаткові фінанси для розвитку і можуть бути корисними, коли на місцях лишаються недозадіяні реальні ресурси: люди, які хочуть працювати, і потужності, що можна використати для виробництва.

Чи не найвідоміший успішний кейс з локальною валютою — експеримент в австрійському місті Вергль (у 1932-1933 рр.). У розпалі економічної кризи, банкрутств і безробіття магістрат почав випускати "вільні шилінги" (забезпечені державною валютою в банку). Цими "новими грошима" частково видавалися зарплати, а підприємці приймали їх в оплату. Згідно з теорією німецького економіста Сільвіо Гезеля, за користування "вільними шилінгами" утримувалася плата в 1% на місяць, і ці гроші йшли на суспільні потреби. "Нові гроші" швидко оберталися та, як вважається, забезпечили додаткову зайнятість, будівництво інфраструктури і поліпшення благоустрою міста. (Правда, це не гарантований рецепт успіху: економічне піднесення Вергля могло бути викликане й іншими факторами, які не досліджувалися.) Після спроб інших громад провести подібний експеримент Центробанк Австрії заборонив друкувати "вільні гроші", побачивши в них загрозу своєму статусу монопольного емітента і провідника монетарної політики.

Однак експерименти продовжилися. І на сьогодні в країнах Європи налічується понад 200 локальних валют, а у світі — понад 1000 з сумарним обігом близько $1 млрд на рік. Серед них найбільш відомі WIR (Швейцарія), еко-іріс (Брюссель, Бельгія), напо (Неаполь, Італія), сардекс (Сардинія, Італія).