Приз з Люксембургу. Які активи Україна зможе забрати у "Газпрому"

Переможні $2,6 млрд

Про деякі важливі події в корпоративному світі чомусь не говорять до тих пір, поки про них не стає відомо з квартальних та інших звітів. Такий сюрприз піднесла квартальна звітність "Газпрому". Як виявилося, суд Люксембургу виніс рішення про визнання і приведення у виконання арбітражного рішення Стокгольмського арбітражу на суму $2,6 млрд в суперечці "Нафтогазу" з "Газпромом".

Історія тут досить заплутана. "Нафтогаз" ще в лютому розіслав у люксембурзькі банки повідомлення про арешт будь-якої заборгованості і активів "Газпрому" в Люксембурзі в рамках арбітражного рішення по справі про транзит у Стокгольмі. Але тоді російська компанія про це нічого не знала, тому що тільки у квітні "Газпром" звернувся в суд Люксембургу, щоб оскаржити арешт. 24 травня "Газпром" подав клопотання про скасування цього рішення. Слухання по справі пройшли на початку червня і 8 липня Люксембурзька суд відхилив клопотання "Газпрому". Тепер російська компанія "опрацьовує подальші кроки щодо захисту своїх інтересів".

Всі ці пристрасті - продовження історії лютого 2018 р., коли Стокгольмський арбітраж щодо розглядів між "Газпромом" і "Нафтогазом" стягнув з російської сторони $4,637 млрд. Але перед цим НАК програла інший позов, так що з урахуванням зобов'язань української компанії російський газовий монополіст залишився винен "Нафтогазу" $2,56 млрд.

З тих пір "Нафтогаз" вже півтора року намагається заарештувати активи і майно "Газпрому" в Європі. "Нафтогаз" в різний час подавав позови до судів Великобританії, Швейцарії та Нідерландів - всюди, де зареєстровані дочірні структури "Газпрому". Але здебільшого без особливих успіхів.

Наприклад, в червні минулого року Високий суд Англії та Уельсу спочатку погодився з доводами "Нафтогазу" і прийняв рішення про арешт активів "Газпрому" на своїй території. Але потім, у вересні, скасував власне рішення, тільки заборонивши відчужувати акції зареєстрованої у Великобританії компанії Nord Stream (оператор "Північного потоку-1"). Вже в березні нинішнього року Високий суд Англії та Уельсу призупинив судовий процес у Великобританії до закінчення розгляду газпромівської апеляції в суді округу Свеа (Швеція) за рішенням стокгольмського.

Схожі події відбувалися в Швейцарії. Там суд кантону Цуг в січні нинішнього року скасував свою постанову про накладення арешту на акції "Газпрому" в Nord Stream і Nord Stream 2.

Що можна забрати?

Під загрозою опинилися такі активи російського газового гіганта, як кредити, кошти на рахунках, цінні папери і, можливо, нерухомість. В герцогстві зареєстрована компанія-емітент газпромівських єврооблігацій Gaz Capital. Випускаючи євробонди, "Газпром" щорічно приваблює 1-2 млрд євро. Також люксембурзькі відділення великих світових банків - кредиторів "Газпрому", відповідно, у російської компанії є рахунки в цих банках.

Потенційно їх можуть заарештувати, але поки невідомо, який обсяг коштів може перебувати на цих рахунках. Якщо у "Газпрому" вже є кредити і він буде повертати їх банкам, то перераховуються кошти можуть заарештований і до банків не доходити. У результаті "Газпром" буде записувати, що віддав ці гроші банкам, а банки будуть говорити, що вони до них не дійшли. Юридично це спірне питання: чиї гроші арештовуються - газпромівські або банку. Також "Газпром" не зможе більше брати кредити в люксембурзьких банках - йому доведеться кредитуватися в інших юрисдикціях.

В опублікованому 15 серпня інтерв'ю "Українській правді" виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко розповів, що "Нафтогаз" має намір до кінця 2020 р. стягнути з "Газпрому" близько $3 млрд у рамках виконання рішення Стокгольмського арбітражу щодо спору між компаніями. За його словами, сума арештованих активів "Газпрому" за позовами "Нафтогазу України" вже перевищила $3 млрд.

"Мій прогноз, що до кінця 2020 року ми стягнемо всю суму - близько $3 млрд. Ми почнемо в середині 2020-го і закінчимо стягнення до кінця 2020 року, - сказав Вітренко. - У "Нафтогазу" поки немає дозволу на реалізацію цих активів у межах процедури примусового стягнення боргу. В Англії законодавство побудоване так, що якщо заморожені активи сумірні з сумою боргу, то суди чекають рішення апеляції. В Голландії можна реалізовувати активи до рішення апеляції, але там "Газпром" використовував всі правди і неправди: заявив, що вони не отримували повідомлення про початок процесу. В результаті процес затягнувся і слухання по ньому будуть тільки в грудні. Після цього ми очікуємо, що ближче до середини 2020 року почнеться примусове стягнення боргу - активи в Голландії почнуть продаватися".

За його словами, загальна сума арештованих активів перевищує заборгованість "Газпрому". "Загальна сума, якщо відштовхуватися від оцінки заморожених активів, що значно перевищує те, що вони нам повинні. Скажімо так: вона перевищує $3 млрд", - підкреслив топ-менеджер "Нафтогазу".

"Серіал" триває

У "Газпромі" визнають, що в грудні 2019 р. в Нідерландах почнуться аналогічні слухання щодо примусового стягнення активів "Газпрому" за позовом "Нафтогазу". На початку цього літа стало відомо, що Окружний суд Амстердама заарештував належать "Газпрому" акції BSPC - оператора газопроводу "Блакитний потік", по якому йде газ до Туреччини.

Одночасно був накладений арешт на погашення заборгованості нідерландських компаній групи "Газпром" перед материнською компанією (кошти залишаються у розпорядженні цих компаній). І те і інше стало результатом того, що в Нідерландах "Нафтогаз" 17 вересня 2018 р. подав клопотання про визнання і приведення у виконання арбітражного рішення по справі про транзит.

У "Газпромі" вже заявили, що будуть далі оскаржувати рішення Люксембурзького суду і демонструвати, що "Нафтогаз" зловживає своїм становищем з точки зору подачі позовів. Мовляв, він подав позови в різні країни вже на набагато більшу суму грошей, ніж "Газпром" йому повинен за рішенням Стокгольмського арбітражу.

Другий аргумент росіян: з юридичної точки зору рішення Стокгольмського арбітражу не можна вважати остаточним, оскільки "Газпром" з ним не згоден і ще в березні 2018 р. подав апеляцію, а в травні - подав до суду заяву про повне скасування арбітражного рішення. Поки не буде прийнято рішення по апеляції, нібито неможливо вимагати виконання рішення стокгольмського, в тому числі заарештовувати газпромівські активи в Європі. А слухання у Шведському окружному суді з оскарження рішення Стокгольмського арбітражу пройдуть тільки у вересні-жовтні 2020 р.

Теоретично шведи можуть скасувати рішення з кількох підстав: відсутність юрисдикції, процесуальне порушення або неправильне застосування правової норми. Проте зараз все виглядає так, що російська компанія не особливо розраховує на перемогу: "Газпром" вже зарезервував на своїх рахунках $2,6 млрд на випадок необхідності все-таки заплатити Україні.

Між тим, глава "Газпрому" Олексій Міллер попросив уряд РФ підтримати проект будівництва найбільшого в Росії газохімічного комплексу з переробки та зрідження газу на узбережжі Балтійського моря поруч з портом Усть-Луга (Ленінградська обл.). У листі прем'єр-міністру РФ Дмитру Медведєву Міллер пропонує присвоїти проекту статус "має загальнодержавне значення для економіки" та опрацювати питання про надання субсидії у розмірі 1 трлн руб.

Вартість всього комплексу - 2 трлн руб., з яких "Газпром" готовий сам оплатити половину, а другу половину хотів би отримати від держави. Ці гроші, як і саме будівництво, припали б дуже до речі газовому монополісту, швидко втрачав доходи з-за падіння цін на газ і проблем зі збутом в Європі.

До того ж це непогана можливість "пиляти" бюджет в інтересах керівництва "Газпрому", яке формально пояснює необхідність будівництва прагненням витіснити американців з європейського ринку СПГ. З іншого боку, те, що керівництво "Газпрому" робить ставку на скраплений газ (доставляється замовнику по морю), говорить про те, що в компанії вже не вірять в успішне завершення "Північного потоку-2", в ефективність "Турецького потоку", а може, і в те, що вийде на довгий термін домовитися про транзит з Україною.