Любченко для всіх. Що принесе в податкову сильна рука часів Януковича
Хто такий Любченко
Олексій Любченко - податківець до мозку кісток. Ще з 1999 р. він був першим заступником голови податкової адміністрації в Кіровоградській області, а з 2003 по 2005 рр. очолював податкову адміністрацію Черкаської області. Потім на кілька років він пішов з структури, працював заступником голови Кіровоградської ОДА.
Однак у 2009 р. Любченко відразу повернувся на посаду заступника голови Державної податкової служби України, якраз перед зміною влади. Втім, і після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах 2010 р. Любченко втримався на посаді, незважаючи на зміну свого керівництва - тоді головним податківцем став Віталій Захарченко, майбутній глава МВС, який зараз переховується в Росії. За даними "Українських новин", вони добре ладнали, адже були знайомі по роботі в областях. Після відходу Захарченко Олексій Любченко ще деякий час співпрацював з одним із "младореформаторів" режиму Януковича - Олександром Клименко, який очолив Міністерство доходів і зборів.
У 2015 р. Любченко через конкурс намагався навіть очолити податкову, але безуспішно. У тому ж році він відійшов від політики і до цього часу працював першим віце-президентом ЗАТ "Украгрохімхолдинг".
На тлі скандалу, викликаного заявами екс-міністра фінансів Ігоря Уманського про щомісячні збитки бюджету на 10 млрд грн через схем ухилення від сплати податків, коли захиталося крісло під тодішнім головою ДПС України Сергієм Верлановым, видання "Главред" дізналося, що саме Олексія Любченка лобіював на цю посаду новий глава Мінфіну Сергій Марченко. Нібито в першій половині квітня він уже водив Любченко "на оглядини" в Офіс президента і доводив Володимиру Зеленському, що Верланов не справляється з поточною ситуацією, а податкова загрузла в корупції. Загалом без сильної руки не обійтися, тобто без Любченко.
Вимушена заміна?
Втім, потрібно було міняти керівництво ДПС - питання відкрите. Дійсно показники не радували. За перший квартал дефіцит держбюджету становив 32,7 млрд грн. Велика частка відповідальності за це на податкову службу, яка за цей період повинна була зібрати 117 млрд грн, а видала 110 млрд, а також на митниці - зібрала 65 млрд грн з запланованих 85 млрд грн. Хоча треба розуміти, що на це вплинула насамперед яка зміцнилася гривня (імпортні товари в нацвалюті коштують дешевше, відрахування менше), а також різке уповільнення економічної активності в березні через поширення коронавіруса і карантину.
Однак і заяви Верланова про прикриття податкових схем можна поставити під сумнів. І не тільки у зв'язку із звинуваченнями з боку Уманського. Так, "Дзеркало тижня", посилаючись на неназвані документи, стверджує, що на лютий у країні працювали близько 600 транзитно-конвертаційних центрів, через які бюджет недоотримував близько 4 млрд грн кожен місяць. Фірми-схемщики з січня 2019 р. нібито згенерували близько 75 млрд грн фіктивного податкового кредиту, продавши його компаній реального сектора, які, відповідно, сплатили до бюджету менше покладеного. Видання вважає, що ці підприємства не могли працювати без участі топ-чиновників, начальників обласних податкових та Офісу великих платників. Адже вони мають доступ до даних служби, системи електронного адміністрування ПДВ та системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР), яка повинна була блокувати схеми.
