Зросте, завалиться чи ляже на бік. Що очікує на російську економіку у 2025 році

Зріз російської економіки

Розпочнімо з дефініцій. Ми часто чуємо про "кризу" російської економіки, але ж економічна криза та її патогенез — це набір не суб’єктивних та емоційних оцінок, а чітких індикаторів. Давайте визначимо їх:

• динаміка ВВП та промислового виробництва;
• інфляція та курс національної валюти;
• рівень безробіття;
• темпи зростання реальних доходів населення та заробітної плати;
• позиція показника ВВП відносно потенційного тренду розвитку;
• обсяг кредитування та капітальних інвестицій;
• дефіцит бюджету.

На жаль, поки що за цими показниками ми спостерігаємо стабільний розвиток російської економіки.

• ВВП у 2024 р. зросте на 4%, причому у третьому кварталі цей показник збільшився до 4,2% у річному обчисленні;
• Промислове виробництво зростає темпами вище за 4%, а виробництво готових металевих виробів (ключовий показник сектору ВПК) взагалі додає понад 30%;
• Зайнятість населення в РФ зараз на історичному максимумі, а рівень безробіття нижче структурного показника в 3%;
• Реальні доходи населення, які залишаються у розпорядженні населення, у зростають на 9–10% у річному вимірі, а реальна заробітна плата — на 15%;
• Капітальні інвестиції збільшилися в коридорі 5–6% у річному вимірі;
• Дефіцит бюджету за підсумком року становитиме 1–1,5% (зараз профіцит).

Усі ці показники на тлі осіннього підняття ключової ставки ЦБ РФ до 21% красномовно свідчать лише про одне: російська економіка суттєво перегріта і перебуває значно вище за потенційний тренд розвитку. Базові ресурси всередині РФ майже повністю задіяні (трудові, виробничі), що призводить до їх дефіциту та зростання інфляції.

Інфляція та ризик девальвації рубля — це справді одні з ключових викликів для Росії. Саме тому центробанк проводить жорстку монетарну політику. Зараз інфляція перебуває у коридорі 8–9%, що суттєво перевищує таргет ЦБ — 4%. А рубль періодично девальвує з позначки 90+ руб. за позначку у 100 руб. за долар.

Але якщо говорити про економічну кризу — то це падіння ВВП на 2% і більше, безробіття на рівні 15% і вище, дефіцит бюджету щонайменше 6–7%, падіння реальних доходів населення, скорочення капітальних інвестицій. Усього цього в економіці РФ наразі немає.

Нова модель: теорія

Зупинимося на описі моделі економіки, яку в Росії почали інсталювати з 2022 р. Як відомо, її автор — міністр економіки минулого складу уряду та нинішній міністр оборони Андрій Білоусов. У доповіді "Довгострокові тренди російської економіки: сценарії економічного розвитку Росії до 2020 р." (опублікованій у 2005 р.) він дав прогноз про глобальну кризу 2008 р., неминучий спад економіки РФ у 2011–2012 рр. та потенційно можливий збій системи держуправління у 2015—2017 рр. Заслуга Білоусова для російського диктатора Володимира Путіна полягає у запуску самовідновлюваної, мультиплікативної та циркуляційної моделі економіки.

Чому важлива саме ця модель? Справа в тому, що війна — це блокатор природного розвитку внутрішніх продуктивних сил та зовнішніх інвестиційних ресурсів. Щодо РФ основна причина таких процесів — зовнішні санкції. Щодо України, до речі, — це високі ризики. Тобто РФ не отримує зовнішні інвестиції через санкції, а Україна — через ризики. Причини різні, а результат дуже схожий.

Кілька слів про нашу економіку. Зовнішнє фінансування, яке отримує Україна, йде у соціальний сектор, а внутрішні ресурси — у сектор оборони. Економіка перебуває у стані фінансової гіпоксії. Якщо до цього додати рестрикційну політику центрального банку та мобілізаційні вилучення трудових ресурсів — отримуємо ризик системного економічного колапсу. У цих умовах бізнес втрачає почуття горизонту планування та прогнозованості.

Тобто успіх економіки України, так само як і успіх економіки РФ, залежать приблизно від того самого: від здатності запустити внутрішні ресурси в економічний рецикл, забезпечити ефект мультиплікатора державних витрат, ефективність циркуляційних фінансових каналів "краплинного поливу економіки" та самовідновлюванє зростання внутрішніх продуктивних сил .

У цьому плані для РФ кадрова ситуація склалася вдало, бо на рівні ухвалення рішень там перебуває людина, яка накопичувала знання саме для такого історичного моменту. Ще в 2006 р. у своїй дисертації Білоусов розглянув чотири базові варіанти модернізації системи відтворення російської економіки:

1. Надіндустріальна модернізація — реалізація порівняльних переваг економіки. Цей напрямок, на думку Білоусова, має виявлятися у модернізації економіки за рахунок створення широкого внутрішнього ринку (з включенням до нього РФ, Білорусі, України та Казахстану — досить стала позиція російських економістів включити у російську зону впливу саме ці країни).
2. Стрибок у глобалізацію — реалізація порівняльних переваг економіки РФ за рахунок "відсікання зайвого" в рамках вбудовування країни у глобальні ланцюжки додаткової вартості.
3. Економічний ізоляціонізм передбачає відмову від участі у глобальних процесах в обмін на модернізацію переробних виробництв на основі імпортозаміщення (зміщення акцентів з нафтогазових на ненафтогазові галузі економіки).
4. Енергетичний аутизм — консервація експортно-сировинної моделі розвитку з її подальшим звуженням у зв'язку із уповільненням темпів експорту нафти/газу та відкриттям внутрішнього ринку для імпортних товарів.

Реалізація першого варіанту, вважав Бєлоусов, могла забезпечити темпи зростання ВВП РФ на рівні 6–7% на рік з паралельним формуванням широкого середнього класу. Ця модель була закладена в концепцію Митного союзу та ЄАЕС. За будь-якого іншого сценарію економіка не досягне необхідних параметрів високої динаміки та ефективності.

Ключовими драйверами зростання, на думку Білоусова, має стати житлове будівництво та інвестиції держави в соціальний сектор.

У період із 2000–2008 рр. Росія розвивалася у межах моделі "енергетичного аутизму".

З 2009-го було зроблено спробу піти шляхом надіндустріальної модернізації. У частини російських еліт залишалися надії і на "стрибок у глобалізацію".

А зараз базова модель РФ — економічний ізоляціонізм з перспективою переходу до надіндустріалізації, коли для цього складуться геополітичні передумови (принаймні так там вважають).

Білоусов акцентував: "У будь-якому іншому випадку (крім надіндустріалізації, тобто нового розвитку продуктивних сил), економіка не досягне необхідних параметрів динаміки та ефективності". А це означає, що РФ повертатиметься до ідеї структурного "освоєння" пострадянського простору знову і знову. Бо тільки в такому варіанті вона зберігає шанси на необхідні темпи розвитку.

Нова модель: практика

Тепер розглянемо як ця модель реалізується. Для цього доведеться відповісти на важливе питання: що в пріоритеті — рівень інфляції, курсова стабільність чи зростання економіки? На різних часових відрізках це завдання вирішують по-різному. Під час війни потрібно вибирати економічне зростання, повертаючись до низької інфляції після завершення бойових дій. Можна боротися з інфляцією, але тоді сектор ВПК буде завантажено на 30%. Є варіант не мати можливості виробляти снаряди, бо центробанк бореться з інфляцією і бачить у цьому свою місію під час війни. Або, навпаки, можна закрити очі на інфляцію, бо слід виробляти боєприпаси. ЦБ РФ зараз зайнявся боротьбою з інфляцією. Але для цього потрібно не лише збільшувати ключову ставку, а й стискати грошову масу. А другого в Росії поки що не відбувається. Грошова маса (монетарний агрегат М2) там збільшується в середньому на 20% за рік. Для порівняння, до великої війни, коли інфляція перебувала у таргеті 4–5%, показник грошової маси демонстрував динаміку 6–11% на рік.

Крім того, емісія в РФ йде через банківський кредит. На етапі низької ключової ставки у 2022–2023 рр. це відбувалося за рахунок іпотеки населенню, зараз — за рахунок корпоративного кредитування, яке зростає на 2% на місяць: на $25 млрд збільшився кредитний портфель у листопаді 2024 р. Сумарно російські банки влили в економіку за останні 12 місяців понад $150 млрд корпоративних кредитів — це понад 7% ВВП. Тобто банки активно створюють нові гроші в економіці, формують кредитний імпульс навіть за умов високої ключової ставки. Банківський мультиплікатор в РФ зараз 3,9, це означає, що один новий рубль у системі створює майже чотири нові рублі у вигляді активів, тих самих кредитів. Це більше, ніж у Польщі — 3,5. До речі, банківський мультиплікатор в українських банках зараз лише 2 (це на рівні кредитної дисфункції).

Отже, навіть в умовах надвисокої ключової ставки РФ продовжує реалізовувати свою модель монетарно-кредитного і споживчо-інвестиційного бюджетного стимулу. Економіка виводиться на нову точку динамічної рівноваги. І цей процес супроводжується "відстиковкою" певних стимулів, які з 2022 р. можна було б порівняти з прямим уколом адреналіну у серце.

Зараз відбувається "відстиковка" монетарного та кредитного стимулу (останнього, досить повільно). Надалі буде "відстиковано" споживчий стимул та унормовано інвестиційний і бюджетний. Це буде супроводжуватися поступовим збільшенням ненафтогазового сектору та скороченням сировинного до пропорції 75/25 з довоєнних 50/50.

Але тривалий тренд жорсткої монетарної політики ЦБ РФ неминуче призведе до поступового гальмування темпів економічного зростання російської економіки у 2025 р. — з нинішніх 4% до 1,5–2%.

У контексті такого гальмування можна казати про перспективи бокового тренду. Але це не криза.