Обличчям до бізнесу. Як навчити Нацбанк працювати на економіку

Українські виробники вважають, що Нацбанк позбавляє їх доступу до фінансових ресурсів і не йде на діалог. Тому вони викликали представників монетарної влади на баттл думок
Фото: УНІАН

Організувала захід Федерація роботодавців України (ФРУ) в Києві 16 липня. Відразу відзначимо, що вийшло швидше початок діалогу, а не повноцінний баттл, оскільки на зустріч з представниками бізнесу, а саме - власником групи компаній "Укрлендфармінг" Олегом Бахматюком, почесним президентом ПАТ "Укргазбанк" Василем Горбалем, головою ФРУ Дмитром Олійником і багатьма іншими роботодавцями прийшов тільки один представник регулятора - член Ради НБУ Василь Фурман. З боку банкірів у дискусії також брали участь колишній в. о. міністра фінансів Ігор Уманський і екс-заступник глави НБУ Сергій Яременко, але вони багато в чому не схвалювали методи грошово-кредитної політики, що проводиться нинішнім керівництвом НБУ.

Високі ставки

Відкриваючи дискусію, Олійник окреслив і головну її мета - домовитися про дружні дії з боку НБУ по відношенню до промислового сектору та експортерам. За його словами, на даний момент все йде зовсім інакше. В підтвердження він представив результати дослідження аналітичного центру ФПУ, згідно з яким бізнесу в останні роки стало набагато складніше вкладатися в розвиток. Для 73% роботодавців ускладнився доступ до банківського фінансування, 75% - не готові інвестувати у виробничий капітал і створення робочих місць в Україні. І в останньому випадку мова не про те, що у нашого бізнесу інші пріоритети: 61% роботодавців розглядали варіанти капіталовкладень в інших країнах, де більш низькі процентні ставки.

У свою чергу, Бахматюк акцентував на тому, що дорогі кредити негативно позначаються на конкурентоспроможності вітчизняних виробників. "Неможливо конкурувати з німецьким або навіть польським підприємством, яке бере кредит на 25 років під 1,5% річних і вкладається в технологічні напрямки. І українець, працюючи на заводі "Мерседес" або якому-небудь іншому (в Німеччині. - "ДС"), виробляє за 18 днів більше, ніж в Україні за рік не тому, що більше працює. Звичайно, продуктивність праці ми будемо підвищувати, але це не можна робити до нескінченності", - пояснив власник "Укрлендфармінга".

З цього випливає, що державі слід надавати сприяння національному виробнику, іншими словами, "проводити політику здорового протекціонізму", яка може приймати різні форми. Зокрема, Бахматюк запропонував вдатися до контрольованої цільової емісії для підтримки внутрішнього виробництва. "Чому б "Укрзалізниці" не закупити у виробників 100 тис. вагонів, які не змогли себе знайти ринки збуту", - навів приклад бізнесмен.

У цьому контексті багато карти в руках у Нацбанку, адже на вартість грошей в економіці в першу чергу впливає встановлюється регулятором облікова ставка, яка на сьогодні є однією з найвищих у світі і становить 17,5%. Від неї залежить прибутковість держоблігацій і депозитних сертифікатів НБУ, які вважаються безризиковими цінними паперами. У зв'язку з цим інвестори (часто спекулянти) і комерційні банки вкладаються саме в них, замість того щоб кредитувати бізнес, а якщо підприємствам і видаються позики, то під ще більший відсоток (за ризик), і такий фінансовий ресурс можуть дозволити собі далеко не всі. Таким чином, для пожвавлення економічної активності вкрай необхідно значно знизити облікову ставку.

"Поки є депозитні сертифікати, які вище ставок реального кредитування, буде існувати ця система. Коли спекулянт забере гроші з системи, буде обвал національної валюти. Тому для себе в голові треба скласти рішення: ми готуємо "подушку" у $3 млрд, потім плавно робимо зниження ставки з 17 до 8%, а потім за три роки йдемо до 4%. Даємо надію банкам, системі", - запропонував Бахматюк.

А на думку Яременка, протягом п'яти років з допомогою високої процентної ставки відбувається перерозподіл доходів реального сектора на користь фінансового". При цьому він назвав депозитні сертифікати НБУ "дійною коровою", яка "відвертає банківський сектор від реального" і "тільки в минулому році дала 10 млрд грн доходу банківській системі".

Різні цілі

Тим не менш висока процентна ставка - це ще й інструмент для стримування інфляції, який в Україні тільки в 2018 р. вперше за п'ять років впала нижче двозначного числа і склала 9,8%. І регулятор повинен сприяти її зниження. У всякому разі, так відповів на критику Фурман. "Є Закон "Про Національний банк України", де коротко прописані три мети: цінова стабільність, фінансова стабільність та сприяння економічному зростанню. До речі, виконання цілей відбувається у відповідності з пріоритетами. НБУ вважає, що сьогодні, досягаючи першої і другої мети, сприяє економічному зростанню в нашій державі. Низька інфляція дійсно буде покращувати інвестиційні настрої людей, бізнесу, внутрішніх і зарубіжних інвесторів", - сказав член Ради НБУ.

При цьому динаміка ВВП України, на думку Фурмана, обумовлена насамперед не фінансово-кредитною політикою, а структурою виробництва. "Нам потрібно зняти структурні обмеження нашої економіки. 3% (річного зростання ВВП. - "ДС") - наш сьогоднішній потенціал. Тому якщо ми почнемо структурно реформувати нашу державу, ми таким чином будемо його перезапускати, додавати по 5%, 7% і більше... Якщо ми говоримо про бізнес, то розуміємо, що сьогодні не на першому місці стоять питання з фінансуванням, хоча вони і важливі. Разом з тим у нас є питання по взаємодії з судовою системою. Чому сьогодні банки мало кредитують? Ми знаємо, що є 51% прострочених кредитів, і які проблеми сьогодні мають банки або підприємства з судовою системою, захистом прав власності, корупцією, фіскальної та митної служб", - зазначив Фурман, нарікаючи на зволікання зі структурними реформами.

Погодившись з тим, що економічне зростання в значно мірою залежить від дій уряду, Уманський звернув увагу на те, що таргетування інфляції не може бути самоціллю НБУ, а регулятор і не може досягти цієї мети, оскільки дане явище далеко не повністю залежить від монетарних чинників. "Скільки разів ми говорили їм, що їх політика хибна. Вони повинні розуміти, що інфляція в Україні не монетарного походження. Більшість факторів, які сьогодні впливають на інфляцію, - це імпорт та регульовані державою тарифи, в тому числі комунальні, на які НБУ не впливає. Монетарні чинники - це максимум третину впливу. Тому монетарний таргет Нацбанком не виконується", - пояснив Уманський, додавши, що завдання НБУ - підтримувати баланс між економічним зростанням, збільшенням добробуту та ризику втрати платоспроможності.

Ключові зміни

Під час заходу присутні в залі представники бізнесу також змогли поділитися своїми проблемами і запропонувати рішення, які, на їх думку, багато в чому залежать від зміни монетарно-кредитної політики. Закриваючи зустріч, Олійник констатував початок діалогу з НБУ: "Добре, що ми почали один одного слухати, задавати питання, а значить, можливо, і знайдемо відповіді".

За результатами дискусії учасники вирішили звернутися до влади з ключовими закликами. Роботодавці просять визначити в Конституції і в Законі "Про Нацбанк", поряд із забезпеченням стабільності гривні, такі основні функції регулятора, як сприяння довгостроковому економічному зростанню та мінімізацію безробіття з досвіду розвинених країн, а також передбачити у проекті Основних завдань грошово-кредитної політики на 2020 р. інструменти монетарної політики для стимулювання кредитування реального сектора економіки. Крім того, бізнес наполягає на перегляді нормативів граничного розміру вкладень банків в ОВДП і депозитні сертифікати НБУ, припинення фінансових спекуляцій із залученням коштів під держоблігації за завищеними відсотковими ставками. Окремим пунктом прозвучала пропозиція провести аудит НБУ та Фонду гарантування вкладів фізосіб.