Пільговики завдяки Кабміну забудуть про "безкоштовний" проїзд та лікуванні
Чіткого плану дій і законопроекту щодо монетизації немає, його тільки розробляють.
"Є окремі пропозиції (наприклад - видавати гроші на проїзд студентам замість 50%-ной його оплати, або пенсіонерам, які мають право на безкоштовні ліки тощо). Але цілісний документ поки не розроблений - це дуже складно", - роз'яснив заступник голови комітету соцполітики ВР Сергій Каплін. Це легко зрозуміти - адже з часом монетизувати доведеться також пільговий відпочинок у санаторіях, і багато іншого.
Перші кроки Кабмін уже зробив. Більше року тому прем'єр Арсеній Яценюк поставив завдання скоротити кількість пільговиків вдвічі (зараз їх - до 17 млн чол.). Повністю задача не виконана, але тим, у кого доходи за останні півроку перевищували 1710 грн/міс., пільги по компослуги замінили на субсидії (для багатьох сума субсидій менше, адже пільга по "комуналці" становила 50-75%). На питання про підготовку до монетизації пільг, міністр соцполітики Павло Розенко відповів: "Працюємо над цим".
Раніше Розенко нам говорив, що в найближчих планах міністерства - заміна грошима безкоштовного проїзду: "Хотілося, щоб кожен малозабезпечений пільговик мав достатню суму для проїзду. Але важливо пояснити людям, що змінилася система: право на безкоштовний проїзд залишилося, але потрібно купити квиток або жетон, за гроші держави. Якщо буде фінресурси і політична воля, запустити механізм можна за 2-3 місяці".
Економісти нагадують, що пільги монетизовані практично в усьому світі, а в нинішній їхній формі продовжують експлуатуватися тільки у пострадянських країнах. На думку ст. консультанта з питань соцзахисту населення Інституту місцевого самоврядування Антона Левицького, спочатку треба монетизувати безкоштовний проїзд, так як ця пільга - найпоширеніша. До того ж вона не виконується в глибинці (пенсіонерам належить їздити безкоштовно у приміських автобусах, але їх не возять, так як приватні перевізники), а міський транспорт переповнений пенсіонерами, мають безлімітний проїзд. При цьому держскарбниця витрати транспортникам повністю не компенсує, посилаючись на те, що немає механізму обліку пільговиків.
Як розповів нам Левицький, ще в 2012 році їх інститут запропонував ввести норму на 10-12 поїздок в місяць: у соцзабез, поліклініку, на ринок - і видавати на них гроші всім, кому передбачена пільга, але влада хоче оплачувати проїзд по факту використання, це їм дешевше. А підрахувати кількість пільговиків-користувачів вони не можуть фізично - немає системи обліку.
А ось політолог Вадим Карасьов проти "живих" грошей на пільги, насамперед на проїзд.
"Треба видавати проїзні квитки на місяць, або на кількість поїздок у приміському транспорті. Заодно і вирішимо проблему обліку. Також з часом треба вчинити і з іншими пільгами: лікування, оздоровлення, стоматологія. Але говорити про монетизації передчасно, поки не почне розвиватися економіка - зараз у нас на це не вистачає грошей", - зазначає він.
В ЄС також є пільги, але не за заслуги. Наприклад, у Польщі студенти мають право на безкоштовний проїзд або, при польських коренях студента-іноземця, навіть вчитися безкоштовно. У Фінляндії інваліди та багатодітні сім'ї можуть отримати знижку на оренду, або взагалі проживати в квартирі безкоштовно, а молодим мамам видаються обов'язкові спецкоробки з дитячим одягом, постіллю і іграшками (сама коробка може використовуватися як ліжечко). У Франції діти можуть безкоштовно їздити в шкільному автобусі. "Для бідних дітей харчування в школах безкоштовне. Це добре, адже щодня обід може коштувати 3-6 євро, а нагляд няні - 1-3 євро", - розповіла нам француженка Людмила Морін.
Як повідомляла "ДС", раніше глава Мінсоцполітики Павло Розенко заявив, що після верифікації пільг одиноким матерям отримувати допомогу у підвищеному розмірі (в залежності від доходу сім'ї) будуть 400 тисяч жінок, а не 600 тисяч, як це було раніше.