Ціна націоналізації. Чим обернеться для Приватбанку тяганина з Коломойським
Компанія Triantal Investments (за деякими даними, належить Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову), яка володіла 16,8% акцій Приватбанку до націоналізації, подала у відомий нам Окружний адміністративний суд Києва позов проти НБУ, Мінфіну і самого банку. Зауважимо також, що група віргінських компаній судиться з банком і вимагає розблокувати їх рахунки.
Результатом цих позовів може бути не тільки повернення коштів пов'язаним особам, але і заперечення самої процедури націоналізації за аналогією з банком "Михайлівський", рішення про ліквідацію якого було оскаржене в суді зовсім недавно.
В даному випадку судові баталії точаться вже не за володіння банком як таким.
Колишні акціонери намагаються захистити свої фінансові інтереси у вигляді реально втрачених грошей, а також убезпечити свої активи, які можуть бути атаковані з боку втраченого банку, по лінії наявних на обліку застав і особистих зобов'язань попередніх власників
В такому випадку ставки зростають неспівмірно, а лінійка вибору у держави звужується до мінімуму: або піти назустріч колишнім акціонерам у плані реструктуризації та пролонгації заборгованості за діючим кредитним портфелем, або зіграти ва-банк і отримати у відповідь купу судових позовів, які можуть призвести до непередбачених юридичних наслідків.
Використовуючи адміністративний ресурс, держава, звичайно, може "продавити" потрібні судові рішення, наприклад, провівши для суддів кілька вертолітних екскурсій в Київ. Але це тільки на рівні національної судової системи. Лондонські судді на наших вертольотах не літають і електронні декларації в Україні не публікують...
Крім того, ніхто не завадить колишнім акціонерам банку подати позови в міжнародні суди, а кіпрська компанія для цього підходить просто ідеально. В такому разі Україна може отримати свій аналог "справи ЮКОСа", коли міжнародний арбітраж зобов'язав РФ виплатити понад $50 млрд компенсацій власникам збанкрутілої з вини держави компанії.
Попереджати треба
Ще в грудні 2016-го (серед найбільш негативних наслідків націоналізації "Привату") експерти розглядали оскарження процедури націоналізації в судах. В такому випадку держава було б зобов'язане погашати зобов'язання банку перед фізичними особами в розмірі не менше 140 млрд грн, в той час як основна "битва" в судах відбувалася б за його активи, застави та особисті гарантії колишніх акціонерів.
Рахунок, виставлений державі, міг би перевершити навіть найсміливіші фантазії
І це не рахуючи мільйонів, вже витрачених НБУ на процедуру націоналізації в 2016 р. Регулятор залучив міжнародні компанії: детективне агентство Kroll і консалтера AlixPartners. Послуги останнього коштували, за повідомленнями електронних ЗМІ, 66,2 млн грн. У 2017 р. сума, закладена на "консультації", може скласти близько 20 млн євро. Вельми дивна марнотратство, враховуючи, що останнім часом в Україні була створена ціла мережа нових правоохоронних органів, які поглинають з бюджету мільярди гривень на своє функціонування і могли б трохи попрацювати на благо держави...Крім того, не будемо забувати і про 14,5 млрд грн рефінансування, яке "Приват" має НБУ за станом на 1 квітня 2017-го...
На даний момент відповідачами за позовами до банку виступають Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, НБУ і Мінфін, тобто найбільш "грошові" структури у державі. Сама ланцюжок позовів розкручується як стиснута пружина і рухається від простого до складного. Простіше всього було оскаржити процедуру bail-in ("обнулення" зобов'язань банку перед так званими пов'язаними особами), яка була проведена за рішенням тимчасової адміністрації ФГВФО на підставі даних, наданих НБУ.
Нагадаємо, що тимчасова адміністрація встигла попрацювати в банку сущі дні, а потім його акції були продані за 1 грн Мінфіну, який, як новий власник призначив діючий менеджмент. При цьому значний масив інформації, на підставі якої частина клієнтів банку була віднесена до пов'язаним особам, був отриманий НБУ з допомогою так званих непрямих методів, дуже спірних з точки зору чинного законодавства, наприклад, роздруківки з сайтів юридичних осіб і т. д. Крім того, на момент введення тимчасової адміністрації банк повинен був призупинити всі активні та пасивні операції, включаючи клієнтські платежі і рефінансування НБУ.
Тепер належить з'ясувати, чи було чітко виконав цю вимогу, інакше процедуру націоналізації можна буде легко оскаржити за ознаками формальних порушень
В якості перших ластівок прилетіли позови саме за процедурою bail-in. Адже зробити це було легше всього, так як саме тут умільці з Інститутської нарубали дров на всю зиму. Зопалу обнулили навіть рахунки американської компанії Cargill, але вчасно схаменулися (або їх "спохватили") і наприкінці січня її рахунки було розблоковано. Але! Було отримано важливий прецедент - процедура "обнулення" рахунків пов'язаних осіб була проведена з порушеннями, ніж "творці" і самі зізналися, виправивши помилку з Cargill.
Такими ляпами не могли не скористатися і інші "пов'язані особи". Зокрема, група фізичних осіб і "А-банк" виграла позов у Київському окружному адміністративному суді, за рішенням якого "Приват" зобов'язаний повернути їм більше 1 млрд грн "обнулені" депозитів.
"На підльоті" та рішення у Лондонському суді за "обнуленному" випуску єврооблігацій "Привату". Тут позов подав пул кредиторів, інвестиції яких помножили на нуль лише на тій підставі, що спеціально створена компанія UK SPV Credit Finance plc., здійснює випуск бондів серед приватних інвесторів, належить на 100% "Привату". Хоча всі прекрасно знають, що практично всі випуски єврооблігацій українських емітентів здійснюються через спеціально створені SPV, які розміщують випуск єврооблігацій на міжнародних ринках, а потім перераховують отримані ресурси української "мамі" в якості кредиту. Природно, таке SPV буде створено у вигляді дочірньої структури емітента з України. Ціна питання тут - більше $500 млн.
